Хто у винятках
Особи старше 60 років можуть відвідувати роботу у звичайному режимі, якщо: на них поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», або вони є військовослужбовцями і працівниками Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, або це особи, що здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, або це особи, які забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які:
— здійснюють діяльність і надають послуги у сферах енергетики, хімічної, нафтохімічної, машинобудівної промисловості, гірничо-металургійної галузі, галузях транспорту, інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, галузі оборонної промисловості;
— мають безперервний промисловий цикл;
— надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії та газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров’я;
— є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;
— включені до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
— є об’єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.
Що робити роботодавцеві?
Отже, ваш працівник 60+ у винятки не потрапляє, але діяльність роботодавця не призупинена. Що робити роботодавцеві? Віддалену роботу особи 60+ ми тут обговорювати не будемо. З нею немає жодних проблем.
Нас цікавить якраз ситуація, коли працівникові 60+ у силу особливостей його трудової діяльності не можна працювати віддалено (охоронники, касири та безліч інших випадків).
Відправити такого працівника в щорічну оплачувану відпустку поза графіком відпусток роботодавець може тільки зі згоди працівника (ч. 3 ст. 11 Закону про відпустки). А якщо працівник хоче приберегти таку відпустку для іншого випадку?
Тоді запропонуйте йому варіант з відпусткою без збереження заробітної плати на підставі ст. 26 Закону про відпустки (так звана відпустка за свій рахунок). Нагадуємо, що строк перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається в загальний 15-денний строк, установлений у ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.
Ця відпустка надається на підставі заяви працівника.
Проти волі працівника відправляти його в таку відпустку роботодавець не має права.
У табелі обліку робочого часу умовне позначення відпустки за свій рахунок залежить від підстави її надання. Якщо говорити про відпустку без збереження зарплати за домовленістю сторін (у тому числі на період карантину), то час такої відпустки відмічають кодом «НА» (цифровий код «18»).
Мінуси для працівника: у цьому випадку період тимчасової непрацездатності, який збігся з періодом відпустки за свій рахунок, оплаті не підлягає. Тобто лікарняний такому працівникові не світить.
А чи можна в цьому випадку оформити простій для такого працівника зі збереженням 2/3 посадового окладу? Швидше ні, ніж так.
Ситуація з працівниками 60+, які через «карантинні» обставини вимушені сидіти вдома, на наш погляд, під поняття простою не потрапляє. Дивіться, припустимо, працівник 60+ (охоронник, водій) самоізолювався і не виходить на роботу. У його зміну виходить інший працівник (або наймається новий). Жодного простою ні в діяльності всього підприємства, ні за цим видом роботи не відбувається.
Інша річ, якщо роботодавець не замінюватиме відсутнього працівника 60+. У цьому випадку простій оформити можна (інше питання, що не кожен роботодавець захоче).
Плюси для працівника в цьому випадку очевидні: збереження 2/3 окладу (ставки), а також, що важливо, лікарняні листи, які припадають на період простою, оплачують у загальному порядку**.
** Вам також буде цікава стаття «Простій: оформляємо й оплачуємо» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 12).
Є ще варіант, що робити з працівниками 60+: обійтися без відпусток і простою. Складіть акт про відсутність працівника на роботі. У табелі обліку робочого часу відмічайте кодом «НЗ» — неявка з нез’ясованих причин. Після того, як працівник вийде на роботу, попросіть його надати пояснення письмово про причини відсутності. Потім внесіть зміни до табеля обліку робочого часу, замінивши код «НЗ» на «І» — інші причини неявок.
При цьому працівника не повинно лякати, що за такі прогули його можуть звільнити (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У цьому випадку причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, оскільки явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунені самим працівником. Причина його неявки — норма п. 4 постанови № 211 (ср. ).
Мінус для працівника — такі дні працівникові не оплатять, зате якщо в працівника виникне тимчасова непрацездатність, лікарняний лист має бути оплачений у загальному порядку.
Порушення і покарання
А якщо працівник 60+ усе-таки виходить на роботу? Прямої заборони допускати таких працівників на робоче місце в трудовому законодавстві немає. Тому до підприємства, що допустило працівників 60+ на роботу в період карантину, трудові штрафи за ст. 265 КЗпП застосовуватися не повинні. Немає підстав. А ось самому працівникові 60+, який порушує правила самоізоляції, загрожує адмінштраф за ст. 443 КУпАП: 17000,00 — 34000,00 грн.
Не можна виключати, що посадові особи роботодавця «підуть за тією ж статтею» (ст. 443 КУпАП) але зі значно більшим розміром штрафу. Тож краще не ризикувати!
