Щоб фінансова звітність була достовірною, вона не повинна містити помилок і викривлень, які здатні вплинути на рішення її користувачів. При цьому йдеться про відсутність саме суттєвих помилок.
Які помилки суттєві? Суттєвість облікової інформації може бути задана як кількісними критеріями, так і якісними ознаками, значимими для її користувачів (п. 2.20 Методрекомендацій № 635*). Ці критерії визначаються відповідними П(С)БО або МСФЗ і керівництвом підприємства (п. 3 розд. І НП(С)БО 1). Але самостійно визначити параметри суттєвості керівництво підприємства може тільки в тому випадку, якщо вони не встановлені П(С)БО та іншими нормативно-правовими актами (п. 2.20 Методрекомендацій № 635). Фіксують обрані критерії суттєвості в наказі про облікову політику.
* Методрекомендації щодо облікової політики.., затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.
Параметри кількісних критеріїв суттєвості для представлення статей у фінзвітності наведені в п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635. Для кожного зі звітів обирають окрему базу визначення кількісних критеріїв і якісних ознак суттєвості статей фінзвітності та діапазон кількісних критеріїв. Запропоновані Мінфіном показники для Звіту про фінрезультати наведемо в таблиці.
Кількісні критерії суттєвості для Звіту про фінрезультати
| № з/п | База для визначення кількісного критерію суттєвості | Діапазон (у % від бази) |
| 1 | Сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | До 5 % |
| 2 | Сума фінансового результату від операційної діяльності | До 25 % |
Таким чином, суттєвою визнають помилку, яка вписалася у встановлені критерії суттєвості. А ось несуттєві помилки не позбавляють фінансову звітність статусу достовірної. Проте, вважаємо, виправляти потрібно всі неточності, у тому числі й несуттєві. Адже П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» для цілей виправлення помилок не поділяє їх на суттєві й несуттєві.
Єдине, при виправленні несуттєвих помилок не потрібно морочитися з повторним оприлюдненням виправленої фінансової звітності (п. 20.3 П(С)БО 6, лист Мінфіну від 15.08.2016 р. № 31-11410-07/23-2644/2467).
Як виправляти помилки? Оскільки звітним періодом для складання фінзвітності є календарний рік (ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік), бухпомилки поділяють на два типи:
— помилки поточного року — допущені й виявлені в одному і тому ж звітному році або після закінчення звітного року, але до затвердження (подання) фінзвітності;
— помилки минулих років — допущені при складанні фінансових звітів за попередні роки, а виявлені в поточному звітному періоді.
Помилки минулих років додатково підрозділяють ще на: (1) ті, що вплинули, і (2) ті, що не вплинули на фінансовий результат.
У ситуації, що розглядається, фактично припустилися помилки за 2019 рік, і підприємство вже відзвітувало, причому до граничних строків. Помилка не торкнулася фінрезультату. Для її виправлення складають нову фінансову звітність за помилковий період — так, ніби помилки не було. А що буде, якщо цього не зробити?
Щоб замінити раніше подану фінансову звітність з помилкою, подають її виправлений варіант.
Яка відповідальність? Перше, чого можна чекати в такому разі, — адміністративний штраф на посадових осіб підприємства відповідно до ст. 1863 КпАП.
Нагадаємо: ч. 1 ст. 1863 КпАП установлює відповідальність, зокрема, за неподання органам держстатистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою або із запізненням. Розмір штрафу за такі порушення — від 170 до 255 грн. Якщо ж посадова особа протягом року вже притягувалася до адмінвідповідальності за подібне порушення, розмір штрафу становитиме від 255 до 425 грн.
Справи про адміністративні правопорушення зі ст. 1863 КпАП розглядають самі органи статистики (ст. 2443 КпАП). Проте ймовірність заробити цей штраф у разі подання недостовірних відомостей у фінзвітності мізерна.
Зовсім інша річ, якщо фінзвітність не подати взагалі. Тоді від адмінштрафу не відкрутитися (див. лист Держкомстату від 01.11.2001 р. № 16-1-67).
Тепер що стосується податківців. За їх роз’ясненням (див. 102.22 ЗIР), якщо внаслідок виявлених у фінзвітності помилок підлягають уточненню показники прибуткової декларації, тоді останню виправляють за правилами ст. 50 ПКУ. При цьому з уточнюючою декларацією (УД) з податку на прибуток обов’язково подають уточнену фінзвітність за відповідний звітний період. Якщо помилка виявлена до закінчення граничного строку подання помилкової декларації, то достатньо натомість подати декларацію зі статусом «Звітна нова».
Відповідно якщо виправлення помилки у фінзвітності не впливає на показники прибуткової декларації, то можна обмежитися тільки наданням уточненої фінзвітності, а УД не подавати. Такого ж висновку фіскали доходили у своїй консультації, скасованій, щоправда, у зв’язку з прийняттям нової форми прибуткової декларації (див. 102.20.02 ЗIР — діяла до 20.12.2019 р.).
Тож з боку податківців жодної загрози застосування штрафних санкцій за викривлення даних Звіту про фінрезультати ні підприємству, ні його посадовим особам немає. Головне, що така помилка не торкнулася бухфінрезультату. А отже, об’єкт оподаткування податком на прибуток не постраждав.
Та все ж уточнити фінзвітність не завадить!
