Теми статей
Обрати теми

Документи на товар у ФОП: нові правила з 1 серпня

Томашпольський Сергій, податковий експерт
«Чому бути, того не минути». Перша хвиля РРО-змін стартує 1 серпня. Чого в ній тільки немає. Це і П-РРО, і коди УКТ ЗЕД для підакцизних товарів у чеку, й оновлені РРО-штрафи, і зміни в РРО-імунітеті для ФОП на ЄП групи 1 тощо. Нас же цікавитиме лише обліково-документальна новинка в Законі про РРО для ФОП.

Як до 01.08.2020 р.

Зрозуміло, що відсутність у продавця документів на товар — проблема не лише податкова. Це й проблема тих же якості/безпеки, зокрема. Але сфокусуємося зараз саме на першій складовій.

Податківці, використовуючи творчий підхід, у різний час по-різному намагалися підступитися до підприємців, у яких були відсутні документи на товар.

Наприклад, стверджували, що вартість бездокументних товарів — це дохід ФОП-єдиноподатника, оскільки вони отримані безоплатно. Але наразі, завдяки п. 292.3 ПКУ, такі вимоги більше не звучать, бо якщо немає письмового (!) договору дарування або іншого договору отримання товарів без компенсації, то немає й безоплатно отриманих товарів.

Заходили також через ст. 20 Закону про РРО, яка передбачає штраф за торгівлю необлікованими товарами. Але і цей варіант не без допомоги судів у частині єдиноподатників (!) також згодом утратив популярність.

Базовий «захід» зводиться до того, що фіскали, «угледівши» відсутність документів на товар, намагаються:

1) накласти штраф за незбереження первинних документів у розмірі 1020 грн (при повторному протягом року порушенні — 2040 грн) (п. 44.3 і ст. 121 ПКУ);

2) «схилити» ФОП до визнання того факту, що товар він купив у громадянина. Відповідно накласти штраф за неподання форми № 1ДФ — 1020 грн (при повторному порушенні протягом року — 2040 грн) (п. 119.1 ПКУ).

Обидва ці варіанти небездоганні!

Також фіскали «працювали» штрафом за ст. 20 Закону про РРО щодо ФОП-загальносистемників, що торгують за готівку, у яких виявляли товар без документів або «облікові нестачі» товару. Але в судах успіху домагалися здебільшого, лише коли товари в наявності є, а документів на них жодних немає.

А що на нас чекає з початку серпня?

Як з 01.08.2020 р.

З 01.08.2020 р. (з урахуванням змін, передбачених Законом від 20.09.2019 р. № 128-IX) «товарно-обліковий» обов’язок з п. 12 ст. 3 Закону про РРО звучить таким чином:

«Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстрованих платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)».

Недотримання цих вимог, у свою чергу, призведе до відповідальності за ст. 20 Закону про РРО (знову-таки в оновленій редакції):

«До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння)».

Що можна зауважити щодо цього? ТОП-10.

1. Для тих, хто взагалі не має стосунку до Закону про РРО (використовують виключно безготівкові розрахунки; розрахункові операції із застосуванням готівки і карток, у тому числі через мережу Інтернет, НЕ здійснюють), — нічого не змінюється (див. розділ «Як до 01.08.2020 р.»). А ось для тих, хто до сфери дії Закону про РРО потрапляє, але РРО не застосовує через дії того ж єдиноподаткового РРО-імунітету, — змінюється (у частині наведених вище вимог п. 12 ст. 3, ст. 20 Закону про РРО).

Наприклад, ФОП на ЄП групи 1, який торгує технічно складними побутовими товарами.

2. З полегшенням можуть зітхнути ФОП-єдиноподатники без ПДВ. Але вже не всі, а тільки ті з них, хто НЕ торгує ТСПТ (за переліком КМУ від 16.03.2017 р. № 231), лікарськими засобами, виробами медпризначення, «ювеліркою». Для них (хто не торгує ТСПТ і Ко) все залишиться по-старому (див. розділ «Як до 01.08.2020 р.»).

3. Законодавець так і залишив «невиразне» формулювання про ведення обліку товарних запасів «у порядку, встановленому законодавством». Жоден нормативно-правовий акт цього порядку, як і раніше, не містить!

Але, як показала судова практика щодо загальносистемників, суди не сильно цим «переймаються». Якщо немає документів про походження товарів, то бездокументні товари є необлікованими та їх реалізація призведе до штрафу за ст. 20 Закону про РРО1.

1 reyestr.court.gov.ua/Review/78616754, reyestr.court.gov.ua/Review/76821446

Нерадісний для ФОП факт. Суди часто ставлять знак «=» між обліком товарів та наявністю первинних документів на товар.

«Таким чином, надані позивачем первинні документи є належними і допустимими доказами ведення позивачем обліку товарних запасів»2; «зазначені особи зобов’язані вести облік товарних запасів шляхом ведення первинної документації»3.

2 reyestr.court.gov.ua/Review/65435976

3 reyestr.court.gov.ua/Review/64981508

Причому доходять до цього здебільшого за такою логікою. Жодного спеціального порядку обліку товарів/запасів ФОП під Закон про РРО немає й не повинно бути. Бухоблік — це для юросіб. Для ФОП — свої облікові правила з того ж ПКУ. Для ФОП на загальній системі обов’язковість наявності підтвердних документів про походження товарів прописана в п. 177.10 ПКУ. Отже, наявність таких документів і є власне їх облік. Хочеш довести, що продаєш облікований товар, — покажи документи про його походження.

Виходить, дописка в п. 12 ст. 3 Закону про РРО про те, що ФОП (неважливо на якій системі) при проведенні перевірки зобов’язані пред’являти документи, що підтверджують облік і походження товару, які на момент перевірки знаходяться в місці продажу (господарському об’єкті), можливо, і є «відгомоном» тяжб із податківцями. Законодавець вирішив посилити позицію податківців (у тому числі стосовно єдиноподатників).

Не потрібно «занурюватися» в питання обліку. Якщо не пред’явлено документи на товар, це вже самостійна підстава для штрафу за ст. 20 Закону про РРО!

ПКУ не примушує єдинника мати документів про походження товарів. Проте цей аспект, очевидно, ігноруватиметься (або обходитися через ту ж ст. 51 ЦКУ про застосування до ФОП нормативних актів, що регулюють діяльність юросіб). Тобто посилатися на формулювання штрафу, мовляв, він прив’язаний саме до необлікованих в установленому порядку (а не до бездокументних) товарів, на наш погляд, для ФОП буде безперспективно. На жаль img 1.

4. У «зоні ризику» будуть усі товари, які знаходяться на момент перевірки в місці продажу (господарському об’єкті). Не обов’язково на прилавку. Адже штрафуватися, зокрема, буде непредставлення документів на товар — не обов’язково реалізація бездокументних товарів.

Є судові рішення, де ФОП акцентували увагу на тому, що товари без документів вони не реалізовували (просто зберігали в місці торгівлі). А штраф — саме за реалізацію. Після змін це не допоможе img 2.

5. Ситуації, коли прибуткові документи на весь товар є, але «обліку» з очевидних причин немає, у плані штрафування, вважаємо, безперспективні. Адже в тій частині, що для підприємця не прописано спеціального порядку обліку товарних запасів, жодних змін не відбулося. Облікові регістри підприємців (Книги) призначені для обліку доходів і витрат (або тільки доходів). Це не регістри для обліку товарних запасів.

«Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено ведення в ній залишку товарних запасів фізичними особами — підприємцями на загальній системі оподаткування»4.

4 reyestr.court.gov.ua/Review/80269770

6. Що це за документи, які підтверджують облік і походження товарів. Традиційно в судовій практиці в цьому випадку згадуються: товарні накладні, видаткові накладні, ТТН. Але цей перелік, зрозуміло, не вичерпний. Сюди цілком можна вписати фіскальний чек РРО, акт закупівлі у фізичної особи, товарний чек, акт приймання-передачі на відповідальне зберігання тощо. Тобто документи, з яких видно походження товарів, які знаходяться на торговельній точці / господарському об’єкті ФОП.

Такі документи, якщо йдеться не про встановлену законодавством форму (не про ті ж фіскальні чеки РРО), повинні містити всі реквізити первинних документів із ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік.

Печатка, нагадаємо, до обов’язкових реквізитів не належить. А згідно з ч. 3 ст. 581 ГКУ наявність або відсутність відбитка печатки на документі не призводить до жодних юридичних наслідків.

А чи підійде внутрішній документ самого ФОП (та ж накладна) на внутрішнє переміщення (наприклад, зі складу ФОП на торговельний об’єкт цього ФОП)? Вважаємо, що його недостатньо (виняток — якщо ФОП цей товар сам і виробив). Нюанси див. далі.

7. Судова практика багата прикладами, коли податківці, виявивши при фактичній перевірці на торговельній точці бездокументні товари, відразу «святкували перемогу». Висунені ФОП аргументи, що документи знаходяться за іншою адресою і можуть бути надані, податківці ігнорували. Як ігнорували й факт направлення ФОП їм цих документів поштою або в інший спосіб.

Але ось суди в таких випадках часто ставали на бік ФОП.

«Водночас, покладений на господарюючого суб’єкта обов’язок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе ведення та зберігання документів обліку, за якими товари придбавались, саме в місці реалізації товарів»5.

5 reyestr.court.gov.ua/Review/65435976, reyestr.court.gov.ua/Review/64981508

Неприємний момент! З 01.08.2020 р. обліково-документальна норма виписана по-іншому. І в тому числі вимагає пред’являти документи саме під час проведення перевірки. А отже, варіант «усі документи є, просто їх немає на торговельній точці», очевидно, вже не працюватиме (якщо ФОП не встигне «підвезти» документи до закінчення перевірки).

Документа про походження товару може не бути на торговельній точці із цілком об’єктивних причин. Наприклад, торговельних точок може бути декілька, а документ може бути один. Не рвати ж його на декілька частин.

У такому разі треба показати ту ж накладну на внутрішнє переміщення. А в поясненнях контролерам вказати, що з об’єктивних причин документ про походження товарів знаходиться в іншому місці й може бути наданий пізніше. Якщо не встигнути його надати під час перевірки (фактична перевірка може бути досить короткою), вважаємо, у цьому випадку можна вимагати, щоб контролери врахували «донесені пізніше» (до прийняття рішення за перевіркою) документи про походження в порядку, встановленому абз. 2 п. 44.6, абз. 2 п. 44.7 ПКУ.

8. Часто також податківці проявляють здібності до математики й починають «рахувати і звіряти». Наприклад, беруть кількість із прибуткового документа, дивляться, скільки продано цього товару за даними РРО і скільки цього товару в залишках за фактом. Якщо залишків мало, «припускають», що решту вже продали «повз» РРО. Відповідно — це необліковані товари/нестача. Часто суди в такому випадку показують податківцям їх місце.

«…законодавець у ст. 20 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР передбачив відповідальність саме за реалізацію необлікованих товарів, а не за їх залишок чи нестачу. Подібний правозастосовний підхід відповідає позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловленій у постанові від 05.03.2019 по адміністративній справі № 814/2158/16»6

6 reyestr.court.gov.ua/Review/90466638

Не зміниться в цьому плані нічого й з 01.08.2020 р. У тому числі й у частині підходів податківців.

9. Чи потрібно зберігати документи на товар після його продажу? Почати тут потрібно з того, що запитання це дуже «дороге» — якщо брати суму можливого штрафу. Тому краще обирати завжди обережну позицію. На нашу думку, з 01.08.2020 р. вимагається пред’являти під час проведення перевірки (очевидно, фактичної) документи на той товар, який знаходиться в місці продажу (господарському об’єкті). Відповідно після його продажу ця вимога стає неактуальною. Штраф за ст. 20 Закону про РРО щодо вже проданих товарів, вважаємо, не діє.

Але податківці, очевидно, вважатимуть інакше й обстояти свою правоту буде нелегко. Тому безпечний варіант — зберігати документи.

10. Коли податківці зможуть дістатися до ФОП з відповідною перевіркою? Карантин продовжено до кінця серпня. Це означає, що податківці до кінця серпня не можуть завітати до ФОП з перевіркою (п. 522 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Виняток зроблено щодо фактичних перевірок у частині «обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Формально це не наш випадок, але ті, хто торгує тим же алкоголем і тютюновими виробами, з перевіряючими теоретично можуть зіткнутися вже зараз.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі