Бути чи не бути позначці?
Питання «потрібно проставляти позначку щорічно чи достатньо це зробити тільки в перший рік?» виникло з появою ПКУ та дарованого ним низькодохідним платникам податку на прибуток права не застосовувати податкові різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ*.
* Крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Формально ПКУ вимагає проставлення позначки тільки в податковій звітності із цього податку, яка подається за перший рік «безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу».
До речі, у Законі на базі законопроєкту № 1210 передбачено зростання критерію доходу з 20 до 40 млн грн. Тільки на новий розмір доходу потрібно буде орієнтуватися лише за підсумками річного декларування за 2020 рік.
Але податківці не відступають від позиції, що низькодохідний платник зобов’язаний заповнювати це поле в кожній наступній декларації. Може, ДПСУ й не говорить це в кожному своєму роз’ясненні, але в підкатегорії 102.20.02 ЗІР, відповідаючи на пряме запитання про необхідність щорічного проставляння позначки, вона собі не зраджує.
Якщо у наступних звітних (податкових) періодах такий платник використовує право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то у деклараціях також проставляється відповідна позначка із зазначенням інформації щодо номеру та дати розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення в декларації за перший рік у такій безперервній сукупності років.
Схоже, завдяки такій позначці податківцям легше ідентифікувати зроблений низькодохідним платником вибір.
Алгоритм «виправлення»
Отже, розглянемо ситуацію, коли платник податку таку позначку в декларації за 2019 рік не поставив, хоча податкові різниці, як і в попередніх роках, не застосовував. Ідучи на поводі в податківців, він бажає виправитися вже після закінчення граничного строку подання «прибуткової» декларації (який, нагадаємо, минув 2 березня).
Зазначимо, що, прийнявши рішення про відмову від різниць, надалі, залишаючись низькодохідним платником, змінити це рішення — передумати та знову повернутися до розрахунку різниць, уже не вийде (категорія 102.12 ЗІР). Це ще одне свідчення того, що особливого сенсу в щорічному проставлянні позначки немає.
Уточнюючу декларацію в цьому випадку потрібно заповнити точно так само, як і звітну. Єдина відмінність — заповнені поля «Наявність рішення» та «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці». Що в них зазначати, ви вже знаєте.
Як тепер правильно уточнитися, щоб не задвоїти нарахування в кабінеті? УР до декларації за 2019 рік здати порожнім з потрібною позначкою чи повторити всі показники?
При цьому правильними вважатимуть саме дані уточнюючої декларації. Подвійних нарахувань при цьому виникнути не повинно.
Зверніть увагу: подання уточнюючої декларації в цьому випадку є єдиним 
правильним варіантом виправлення ситуації. Виправитися за допомогою додатка ВП у цьому випадку не вийде. Річ у тому, що в цьому додатку немає поля «Наявність рішення». А заповнення цього поля у звітній декларації (найближча для низькодохідних платників — за 2020 рік) означатиме лише те, що без застосування різниць заповнена саме декларація за цей рік. Тобто так діло не злагодиться 
.
За подання УР не буде штрафу? Граничний строк подання декларації вже минув. Податок уже сплачений, суми не змінилися.
Виправлення помилки (якщо це взагалі можна так назвати) в цьому випадку не призведе до виникнення недоплати до бюджету. Тому штраф у такому разі сплачувати просто ні з чого.
Нагадаємо, якщо внаслідок виправлення помилки утворюється недоплата, то при поданні уточнюючого розрахунку платник зобов’язаний сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).
Фінансову звітність не потрібно ще раз здавати з УР?
Необхідності подавати фінзвітність у цьому випадку немає, адже її дані не піддалися будь-яким змінам. Підтверджує наші висновки й ДПСУ (підкатегорія 102.20.02 ЗІР).
Виходить, до виправленої декларації «прив’язана» (є додатком до неї) фінзвітність, подана вами раніше.
Перехідні ситуації
Наостанок розглянемо випадки, коли платник може скористатися правом не застосовувати податкові різниці з розд. ІІІ ПКУ**.
** Крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Низькодохідний уже давно, але не застосовує різниці вперше . Незважаючи на те, що ПКУ в такому разі наказує прийняти рішення в першому році «безперервної сукупності років», податківці дозволяють зробити це й у будь-якому наступному (підкатегорія 102.20.02 ЗІР; ІПК ДПСУ від 27.11.2019 р. № 1556/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). Головне, щоб не була перевищена 20-мільйонна межа.
Раніше — високодохідний, за підсумками останнього року — низькодохідний. Безперервна сукупність років у такому разі розпочинається з останнього року . Податківці не бачать перешкод для того, щоб такий платник скористався правом прийняти рішення не застосовувати податкові різниці (категорія 102.12 ЗІР; ІПК ДФСУ від 25.01.2019 р. № 278/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
При цьому уточнюючі декларації за І квартал, півріччя і 3 квартали подавати не потрібно.
