Порогові фінансові операції. Збільшується (з 28.04.2020 р.) порогова сума фінансової операції, що підлягає обов’язковому фінмоніторингу, — зі 150 000 до 400 000 грн (еквівалент цієї суми за офіційним курсом гривні до інвалюти) з розрахунку на одну операцію (ст. 20 Закону № 361). При цьому пороговою (тобто такою, яка підлягає обов’язковому моніторингу) ця операція є, тільки якщо вона відповідає одній з таких 4 ознак (раніше їх було 17):
— фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
— фінансові операції з переказу грошових коштів за кордон (у т. ч. до держав, віднесених КМУ до офшорних зон);
— зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін — учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, або однією із сторін — учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
— фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
Про всі порогові операції, як і раніше, банки зобов’язані будуть інформувати Держфінмоніторинг (п.п. 8 ч. 2 ст. 8 Закону № 361).
При цьому варто звернути увагу: зупинити операцію тільки тому, що вона є пороговою, банк не має права. Він може це зробити, тільки якщо:
— операція є підозрілою (детальніше — нижче);
— клієнтові встановлений неприйнятно високий ступінь ризику.
Підозрілі фінансові операції. Банк має право зупинити здійснення фіноперації, якщо вона є підозрілою, і зобов’язаний зупинити фіноперацію, якщо вона має ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного ККУ (ч. 1 ст. 23 Закону № 361).
Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочих дні з дня зупинення включно.
Згідно зі ст. 21 Закону № 361 фінансові операції або спроба їх здійснення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що такі операції є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Звідси ще один важливий момент — якщо операцію банк визнає підозрілою, то сума її взагалі значення не має.
Банк може зупинити підозрілу операцію на будь-яку суму.
Зверніть увагу! Конкретних ознак, за якими визначається підозріла операція, Закон № 361 не містить. Як установлено ч. 2 ст. 21 Закону № 361, при визначенні того, чи є підозрілою фіноперація або діяльність, суб’єкт первинного фінмоніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму вебсайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінмоніторингу.
Належна перевірка. Банк повинен вжити заходів належної перевірки клієнта у разі (п. 3 ст. 11 Закону № 361):
— установлення ділових відносин з клієнтом;
— наявності підозри;
— здійснення переказів (у т. ч. міжнародних) без відкриття рахунку на суму, що дорівнює або перевищує 30 000 грн (або суму, еквівалентну цій сумі в інвалюті тощо), але не перевищує 400000 грн;
Переказ грошових коштів до 30000 грн без відкриття банківського рахунку не вимагає повної ідентифікації клієнта за умови, що немає ознак дроблення операції.
— проведення операції з віртуальними активами** на суму, що дорівнює або перевищує 30000 грн;
** Віртуальний актив — цифрове вираження вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або переказувати та яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).
— виникнення сумнівів у достовірності або повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта;
— проведення разової фіноперації без установлення ділових відносини з клієнтом, якщо сума операції дорівнює або перевищує 400000 грн.
Якщо клієнт не надасть документи або відомості, необхідні для належної перевірки клієнта, банк може зупинити фінансову операцію.
При цьому заходи з належної перевірки клієнта включають (п.п. 34 ч. 1 ст. 1 Закону № 361):
— ідентифікацію та верифікацію клієнта;
— встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;
— встановлення мети і характеру майбутніх ділових відносин або проведення фіноперації;
— проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта;
— забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.
При цьому якщо клієнт має низький рівень ризику, банк може здійснювати спрощені заходи з перевірки клієнта (ст. 13 Закону № 361). Вони мають бути пропорційними виявленим ризикам і можуть передбачати, зокрема, зменшення частоти та обсягу дій з моніторингу ділових відносини і збору додаткової інформації щодо ділових відносин (п.п. 57 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).
Посилені заходи належної перевірки клієнта. Особливу увагу банк повинен приділити операціям, які (ч. 3 ст. 12 Закону № 361):
— є складними;
— є незвично великими;
— проведеними в незвичайний спосіб;
— не мають очевидної економічної чи законної мети.
Банк повинен підвищити ступінь і характер моніторингу з метою визначення того, чи є такі операції підозрілими.
Заморожування активів. Банк може заморозити активи, якщо вони пов’язані з тероризмом і його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового ураження або його фінансуванням (ч. 1 ст. 22 Закону № 361). Про цей факт попередньо клієнт повідомлятися не буде. При цьому одночасно про цей факт банк повинен повідомити Держфінмоніторинг і СБУ.
Активи — кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права.
Верифікація та ідентифікація клієнтів. Повна — проводиться при здійсненні грошових переказів на суму, що перевищує 30000 грн (ч. 3 ст. 11 Закону № 361).
Банки не повинні виконувати вимоги ст. 14 Закону № 361 (тобто вимоги до інформації про клієнта), зокрема, у разі (ч. 18 ст.14 Закону № 361):
— переказу грошових коштів з метою сплати податків, зборів, штрафних санкцій і пені за порушення законодавства до державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або переказі коштів за житлово-комунальні послуги;
— переказу коштів на суму менше ніж 30000 грн для зарахування на рахунок одержувача виключно з метою оплати вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом за умови, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який надає послуги з переказу коштів одержувачеві, може здійснити відстежування через одержувача за допомогою унікального облікового номера фінансової операції переказу коштів і визначити особу, яка уклала договір з одержувачем про постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, надання кредиту;
— переказу коштів готівкою в межах України в сумі менше ніж 5000 грн і відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями в сумі, що перевищує 5000 грн (тобто за відсутності ознак дроблення фіноперації).
