01.03.2020

Перевірки податківців — «без зайвої метушні»

«Немає нічого вище за ПКУ!» Під таким гаслом, яке податківці не декларували дослівно, але сповідували фактично, проходила перевірочна кампанія останніх років. Під цим приводом податківці протиправно ігнорували і Закон № 877*, і Закон № 4448**, який, бачте, використовував термінологію першого. Але віднедавна податківці отримали законне підґрунтя для такої своєї позиції. Пропонуємо це обговорити.

* Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

** Закон України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 23.02.2012 р. № 4448-VI. Про нюанси застосування норм цього Закону у 2020 році ви могли прочитати у статті «Перевірки-2020: що рік поточний нам готує?», підрозділ «Підприємці та юрособи-єдиноподатники (неплатники ПДВ): слабка надія» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 3).

З 13.02.2020 р. набрав чинності на вигляд такий непримітний Закон № 440***. Серед численних правок, на кшталт «орган доходів і зборів» замінити на «податковий орган», сховалися й правки до Закону № 877.

*** Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 р. № 440-IX.

Завдяки їм податкові перевірки тепер і де-юре не підпорядковуються нормам Закону № 877 (див. врізку).

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, податкового контролю, митного контролю (ч. 2 ст. 2 Закону № 877).

Раніше ж було передбачено, що дія Закону № 877 не поширюється на валютний і митний контроль на кордоні. А ось заходи контролю податківці формально повинні були здійснювати (крім митного контролю на кордоні) у встановленому Законом № 877 порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах (у цьому випадку — ПКУ) та міжнародними договорами. При цьому обов’язковим для них було дотримання норм, перелічених у ч. 5 ст. 2 цього Закону.

Тобто зараз фактично узаконено те, що проведення податкових перевірок регулюється ПКУ (у ньому за податкові перевірки відповідає гл. 8 розд. ІІ) — не оглядаючись на загальні перевірочні правила.

Що це дає? Розглянемо, наприклад, такий момент, як запис у журналі реєстрації перевірок. Цікава ситуація: згідно з ч. 1 ст. 10 Закону № 877 (раніше де-юре обов’язкової і для податківців) однією з причин недопуску перевіряючих до проведення перевірки могло стати те, що посадова особа перевіряючого органу не внесла запис про проведення заходу державного нагляду (контролю) в журнал реєстрації таких заходів****.

**** За наявності такого журналу в суб’єкта господарювання.

У тому ж Законі № 877 було нестикування щодо цього моменту. Але запитання мало місце бути: чи повинні податківці вносити такий запис?

До слова, податківці погоджувалися це робити (див. консультацію в розділі 130.01 ЗІР).

Тепер, виходить, їх узагалі може не хвилювати зазначена норма Закону № 877.