Усі надходження на особисті картки оподатковувати! [фейк від «податківців»]

Відправник — юрособа, ФОП. Юрособи і ФОП є податковими агентами з ПДФО/ВЗ. Тобто всі турботи про своєчасність і повноту сплати цього податку/збору лягають саме на їх плечі. У фізособи — одержувача доходу тут одна турбота: вирішити, куди витратити отримані кошти.

А якщо податковий агент помилково не утримав ПДФО/ВЗ? Чи потрібно фізособі самій декларувати і платити податок? Ні! У цьому випадку вся відповідальність на податковому агентові (див. п. 127.1 ПКУ).

Але будьте уважними, якщо отримуєте від податкових агентів доходи (прибуток), які не підлягають оподаткуванню ПДФО/ВЗ при нарахуванні або виплаті, але включаються до оподатковуваного доходу платника податку. І якщо ви їх отримували у звітному році, не забудьте задекларувати.

Відправник — фізособа. Тут усе залежить від того, ким доводиться відправник коштів їх одержувачеві. Наприклад, подружжя може запросто «закидати» гроші на картку один одному. Адже зарплата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані чоловіком або дружиною, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 СКУ).

Також не забуваємо про обов’язок:

— батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 180, 198 і 199 СКУ);

— повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СКУ).

Враховуючи наявність такого обов’язку, можна стверджувати, що перерахування коштів у зазначених вище випадках є, по суті, передаванням грошових коштів усередині сім’ї.

Якщо посилань на подружній (сімейний) обов’язок для вас недостатньо, то читаємо п.п. «а» п.п. 174.2.1 і п. 174.6 ПКУ (ср. ). Ними встановлено, що кошти, які отримані фізособою просто так (тобто в дарунок) від чоловіка або дружини, дітей фізособи, у тому числі усиновлених, батьків, рідних братів і сестер, його бабусі та діда з боку матері і з боку батька, онуків оподатковуються… за нульовою ставкою.

Будь-яку суму множимо на 0 і отримуємо нуль податку.

А якщо кошти на особисту картку надійшли від іншого родича або сторонньої особи? Тут важливий вид доходу. Якщо, наприклад:

— вам повернули позику, то такі кошти не оподатковуються ПДФО і ВЗ (див. п.п. 165.1.31 ПКУ);

— це кошти в подарунок, то з їх суми потрібно сплатити ПДФО за ставкою 5 % і ВЗ за ставкою 1,5 % (п.п. 174.6, п.п. 174.2.2 ПКУ);

— це оплата за товари, роботи або послуги, орендна плата, то такі доходи оподатковують ПДФО вже за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %.

Закордонний дохід. На наш погляд, тут також важливо, від кого надійшли кошти на картку фізособи. Якщо йдеться про офіційні доходи від іноземних компаній, то фізособа-одержувач повинна подати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО і ВЗ з таких доходів (п.п. 168.2.1 ПКУ).

Лайфхак. Якщо з іноземних доходів іноземні роботодавці вже справили іноземний аналог ПДФО, то можна скористатися механізмом уникнення подвійного оподаткування (зарахувати податок з доходу, сплачений за кордоном, у рахунок ПДФО, який підлягає сплаті в Україні (п.п. 170.11.4 ПКУ)).

Ускладнюємо ситуацію. Кошти «звідти» перерахувала звичайна фізособа. Якщо ця сума є виконанням обов’язку з утримання, встановленого СКУ (кошти від дружини, чоловіка, дітей, батьків), то вона не повинна розглядатися як дохід одержувача. Це, по суті, внутрішньосімейний перерозподіл грошей. В іншому випадку — дивимося, що це за гроші. Якщо це в принципі не дохід, а, припустимо, повернення позики, то такі надходження не оподатковуються.

А ось якщо це оподатковуваний дохід, то, будьте ласкаві, сплатіть ПДФО 18 % і ВЗ 1,5 %. Навіть коли кошти подаровані рідними братами/сестрами, які перебувають за кордоном.

Адже ПКУ розглядає такі перерахування вже не як подарунок, а як іноземний дохід (пп. 14.1.55, 163.1.3 ПКУ).

Ну а якщо вже отримали оподатковуваний дохід, потрібно буде відобразити його в річній декларації про доходи. І тут абсолютно законно виникає запитання: а звідки податківці дізнаються, якщо ви самі не скажете?

Звідки податківці дізнаються? Розпочнемо з того, що за звичайною фізособою банк зобов’язаний розкривати податківцям на їх письмову вимогу інформацію тільки про наявність банківських рахунків (п.п. «а» п. 4 ч. першої ст. 62 Закону № 2121*), але не про рух коштів на рахунках.

* Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III.

Зрозуміло, за рішенням суду банк вимушений розкривати всю інформацію про стан рахунку клієнта.

«А як же оновлений п. 3¹ ст. 62 Закону № 2121?» — запитаєте ви. Дійсно, цією нормою зобов’язали банки розкривати інформацію, зокрема, про операції за рахунками конкретної фізособи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів. Але (!) надається така інформація не податківцям, а органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України на їх письмову вимогу у справах про виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості.

Проте не слід забувати про фінмоніторинг. Він буває двох видів:

— обов’язковий: у разі досягнення разовою операцією граничної суми банківської транзакції (наразі — 150 тис. грн, незабаром буде 400 тис. грн) і за умови, що вона підозріла. При цьому однією з ознак підозрілості є операції з готівкою (внесення, переказ, отримання грошей);

— внутрішній: умови, за яких він проводиться, визначаються самим банком.

При цьому для з’ясування джерел походження власних коштів фізособи банк може витребувати, зокрема, декларацію про майновий стан і доходи з відміткою податкової або інші документи, які підтверджують джерела походження власних коштів та активів фізособи (п. 72 Положення № 417**).

** Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління НБУ від 26.06.2015 р. № 417.

Проте певна ймовірність витоку матеріалів безпосередньо від Держфінмоніторингу податківцям існує.

Резюме: у податківців поки що немає дієвих способів масового контролю за доходами фізосіб, отриманими на картки. Що робити із цим висновком — кожен вирішує сам .

А може, ризикнути? На що звернути увагу, якщо на особисту картку надходять кошти, які можуть викликати запитання в податківців. Може, використати варіант з надходженнями від родичів? Так, можна, але якщо на картку надходять кошти з усієї України, а кочівних родичів першого і другого ступеня споріднення у вас у такій кількості немає, то варіант не дуже.

А варіант з позикою фізособам? Тут податкова і суди звертають увагу на такі два фактори. Перший — можливість надання позики іншим особам. Якщо фізособа отримує тільки мінімальну заробітну плату й інших джерел доходу не має, то можливість надання позики, наприклад, у 6 млн грн, яка була йому повернена на особистий рахунок, буде поставлена під сумнів не лише податківцями, але й судом, якщо до нього дійде справа (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 р. у справі № 826/5752/13-а // reyestr.court.gov.ua/Review/38278260). Другий — територія надходжень. Якщо гроші приходять з усієї території України від багатьох людей, то буде досить важко довести, що надходження від них — це повернення або отримання позики.

Тому будьте обережними і пам’ятайте: попереджений — отже, озброєний.