Держрегулювання цін у період карантину: КМУ визначився з порядком

* Закон України від 30.03.2020 р. № 540-IX.

Ідеться про постанову КМУ від 22.04.2020 р. № 341. Вона набирає чинності з 18.05.2020 р. і діє до закінчення карантину, введеного постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211. Поки що кінцем карантину в нас «призначено» 22 травня .

Закон № 540 (п. 8 його Перехідних положень) зобов’язав Кабмін:

— затвердити перелік товарів, (1) що мають істотну соціальну значущість; (2) протиепідемічного призначення, необхідних для протидії поширенню коронавірусної хвороби;

— забезпечити згідно з вимогами Закону про ціни ** держрегулювання цін на лікарські засоби і на дві перелічені вище позиції товарів.

** Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI.

Зрештою, постановою № 341 були затверджені:

— перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість. До нього ввійшли 10 товарів: (1) крупа гречана; (2) цукор-пісок; (3) борошно пшеничне вищого сорту; (4) макаронні вироби вітчизняного виробництва (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту); (5) молоко пастеризоване жирністю 2,5 % (у плівці); (6) хліб житньо-пшеничний; (7) яйця курячі категорії С1; (8) птиця (тушка куряча); (9) вода мінеральна негазована; (10) масло вершкове жирністю 72,5 %;

— перелік товарів протиепідемічного призначення, необхідних для попередження поширенню COVID-19. Сюди ввійшли 7 лікарських засобів, антисептики та дезінфекційні засоби, а також ЗІЗ (повний перелік див. у постанові).

Автори Закону № 540 регулювання цін КМУ, судячи з усього, бачили через установлення на вищеназвані товари граничних цін для оптової та роздрібної торгівлі «з урахуванням постачальницько-збутової надбавки та граничної торговельної (роздрібної) надбавки».

Але КМУ цим шляхом не пішов. Держрегулювання цін за КМУ на товари, що мають істотну значущість, і товари протиепідемічного призначення має іншу логіку. Усе зводиться до необхідності декларувати зміни роздрібної ціни, якщо роздрібна ціна товарів з вищеназваних переліків збільшилася на 5 % і більше.

Декларувати зміну ціни потрібно при її підвищенні (крім випадку збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки):

— на 5 % і більше, але менше 10 % — за 3 дні до початку її застосування, не рахуючи дня декларування;

— на 10 % і більше, але менше 15 % — за 14 днів до початку її застосування.

— на 15 % і більше — за 30 днів до початку її застосування.

По суті, ніхто не забороняє підвищувати ціни на вищеназвані товари, не встановлює граничний рівень торговельної надбавки. Не потрібно погоджувати можливість підвищення ціни. Необхідно лише повідомити Держспоживслужбу про плановане підвищення цін.

Важливі моменти:

1. Декларування роздрібних цін стосується тільки роздрібних продавців (як юросіб, так і підприємців). Оптовим продавцям та виробникам декларувати зміну цін не потрібно. Декларування здійснюється щодо кожного об’єкта (закладу) роздрібної торгівлі у випадку збільшення цін на вищеназвані товари, які реалізуються таким об’єктом (закладом).

2. Вводиться таке декларування тільки на період карантину.

3. Роздрібна ціна на момент набрання чинності постановою (на 18.05.2020 р.) є відправною ціною, від якої визначається необхідність декларування зміни ціни при її подальшому підвищенні. Після того, як зміна ціни буде задекларована, цей рівень стає новою відправною ціною.

4. Декларування здійснюється в електронному вигляді шляхом подання відомостей, перелічених у п. 5 постанови № 341, Держпродспоживслужбі через її офіційний сайт.

5. Декларуванню підлягає зміна ціни (з урахуванням ПДВ) кожного окремого виду товару незалежно від виду його упаковки (крім товарів, вид упаковки яких визначений у переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість), ваги (об’єму) одиниці товару, дозування, форми випуску та будь-яких інших ознак.

Держпродспоживслужба повинна буде вести Реєстр роздрібних цін (він буде відкритим, тобто вільним для доступу).

Відповідальність. Тут не все так однозначно. З одного боку — немає заборони збільшувати ціни на товари з переліків і не потрібен як такий дозвіл на їх підвищення. З іншого боку, у разі якщо збільшення роздрібної ціни на 5 % і більше відбуватиметься без декларування зміни ціни — може загрожувати відповідальність згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону про ціни як за порушення вимог щодо застосування державних регульованих цін. Штраф — у розмірі 100 % необґрунтовано отриманої виручки. Плюс вилучається сама така виручка. Накладає ці санкції Держпродспоживслужба.

За надання уповноваженим органам недостовірних відомостей загрожує штраф у 17000 грн (пп. 3 ч. 1 ст. 20 Закону про ціни).

Зазначимо, що Законом № 540 також було введено адмінштраф на період карантину, передбачений ч. 3 ст. 165² КпАП. Він передбачає, що якщо товари, на які в період карантину вводиться держрегулювання цін, продаватимуться за ціною, яка в 1,2 разу перевищує граничну ціну, встановлену КМУ, то це загрожує штрафом: — для громадян — від 3400 грн до 4250 грн; — для посадових осіб — від 4250 грн до 5100 грн. Оскільки граничні ціни на товари з обговорюваних переліків не встановлені, — то й застосування цього штрафу викликає запитання. Але не можна скидати з рахунків можливість застосування «загального» адмінштрафу за ч. 1 цієї ж ст. 165² КпАП.