Хто не працює, той… не подає звітність?

Подавати контролерам декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків/зборів, — один з обов’язків платника податків (п.п. 16.1.3 ПКУ). На щастя, не потрібно стрімголов кидатися виконувати цю норму. Завдяки п. 49.2 ПКУ подавати декларації доведеться тільки в разі, якщо у звітному періоді:

— виникають об’єкти оподаткування або

— є показники, які підлягають декларуванню.

Виходить, що за відсутності у звітному періоді об’єкта оподаткування і показників, які потрібно задекларувати, платник може не напружувати себе поданням порожньої податкової звітності.

Виняток становлять випадки, перелічені в п.п. 49.2¹ ПКУ. Платники, визначені п.п. 212.1.15 ПКУ (особа, постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий), а також платники, які мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією*, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожен установлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

* Підакцизні товари, пам’ятаємо, перелічені в ст. 215 ПКУ.

Тепер пробіжимося окремими податками і зборами. Як завжди, є багато нюансів.

Податок на прибуток. Ситуація, коли відсутній об’єкт оподаткування податком на прибуток або показники, що підлягають декларуванню, насправді більше теоретична. Звільнитися на якийсь час від декларативних пут можуть платники, які не лише не діють протягом звітного періоду і не мають поточних показників для декларування, але й не обтяжені збитками минулих років.

Бо навіть якщо в діяльності повне затишшя, але «висять» минулорічні збитки, до податковоприбуткової декларації їх доведеться внести.

Не уникнути подання декларації й тим підприємствам, які на час простою не законсервували свої об’єкти основних засобів і продовжують нараховувати на них бухгалтерську амортизацію. Хоча інших витрат і будь-яких доходів у них немає, від’ємний результат у формі № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» гарантовано.

Подавати декларацію повинні й ті платники, які, незважаючи на тимчасову бездіяльність, зокрема:

— виплачують дивіденди і сплачують «дивідендний» авансовий внесок. Відобразити ці суми потрібно в додатку АВ до ряд. 20 декларації;

— виплачують доходи нерезидентам і утримують з них податок на репатріацію. Ці суми фіксують у додатку ПН до ряд. 23 декларації;

— самостійно виправляють помилки згідно з п. 50.1 ПКУ.

Знову ж таки податківці, у принципі, дуже специфічно розуміють п. 49.2 ПКУ.

У листі ГУ ДФС у м. Києві від 16.08.2016 р. № 18391/10/26-15-12-05-11 вони говорять, що в разі наявності в платника будь-яких показників, що підлягають декларуванню (у тому числі показників, що мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінзвітності, що подається разом з декларацією), платники зобов’язані подати декларацію і фінзвітність.

Аналогічний висновок наявний і в листі ДФСУ від 01.06.2017 р. № 435/6/99-99-15-02-02-15/ІПК: незалежно від того, провадить підприємство госпдіяльність чи ні, є в нього в штаті працівники чи ні, воно зобов’язане подати декларацію контролерам.

У листі від 08.08.2018 р. № 3460/6/99-99-15-02-01-15/ІПК фіскали дозволяють не подавати порожню декларацію лише за відсутності показників у фінзвітності.

А в категорії 102.20.02 ЗІР вони роз’яснили: «платники податку на прибуток підприємств зобов’язані подавати Декларацію за податкові (звітні) періоди, визначені ПКУ, разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності».

ПДВ. На звільнення від подання ПДВ-декларації ви можете розраховувати тільки за умови, що у звітному періоді у вас немає залишків від’ємного значення ПДВ попередніх періодів.

Контролери в категорії 101.23 ЗІР також погоджуються: якщо платник не здійснював госпдіяльності протягом звітного (податкового) періоду і в нього немає показників, що підлягають декларуванню (у тому числі від’ємного значення попередніх періодів), то декларацію за такий звітний (податковий) період подавати не потрібно.

Єдиний податок (для платників групи 3). У бездіяльних платників ЄП також є нюанси.

Підхід фіскалів тут такий. Якщо в першому кварталі звітного року в платника ЄП групи 3 (юрособи чи ФОП) не було доходів, що підлягають оподаткуванню ЄП, то декларацію за цей перший квартал можна не подавати .

За умови, що протягом усіх кварталів звітного року в платника не буде показників/об’єктів, що підлягають декларуванню, обов’язок подавати ЄП-декларацію не виникне.

Проте якщо хоча б в одному з кварталів звітного року був задекларований ЄП-дохід, надалі до кінця цього року платник повинен подавати ЄП-декларації, навіть за відсутності доходу в подальших звітних кварталах поточного року. Причина — складання ЄП-декларації наростаючим підсумком.

Плата за землю. Щодо неї зазвичай звітують раз на рік. У яких випадках допускається неподання декларації? Зважаючи на відсутність спеціальних вказівок, тільки якщо відсутній об’єкт оподаткування і показники, що підлягають декларуванню.

Крім того, не зобов’язані подавати деку платники ЄП (за земельні ділянки, які використовуються платниками 1 — 3 груп для здійснення госпдіяльності і платниками групи 4 для ведення сільгосптоваровиробництва).

Юрособи, які мають право на пільги зі сплати податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільнені від обов’язку подавати декларацію за земельні ділянки, з яких податок не справляється через застосування податкових пільг.

Таку позицію обстоюють податківці (див. категорію 111.05 ЗІР, лист ДФСУ від 11.09.2017 р. № 1889/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

1ДФ. Специфічні правила подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ установлені п. 176.2 ПКУ. Якщо протягом звітного періоду немає нарахування і виплати доходів — немає й необхідності подавати форму № 1ДФ.

Окрім інформації про нараховані доходи й утриманий з них ПДФО/ВЗ, у формі № 1ДФ податковий агент відображає, зокрема:

— у гр. 6 — дату прийняття фізособи на роботу;

— у гр. 7 — дату звільнення фізособи з роботи.

Але якщо дохід працівникові у кварталі його звільнення податковий агент не нараховує і не виплачує, то гр. 7 форми № 1ДФ він не заповнює і сам розрахунок не подає (див. категорію 103.25 ЗІР).

ЄСВ. Норми п. 49.2 ПКУ на ЄСВ не поширюються. Але в ситуацію «втручається» спеціальне звільнення від звітності, передбачене п. 11 розд. II Порядку № 435**. Він установлює, що звіт до податкових органів мають право не подавати ті юрособи і ФОП, які не використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

** Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затверджений наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435.

А як бути, якщо, скажімо, з працівниками укладено трудові договори, але всі вони перебувають у відпустці без збереження зарплати? У такому разі звітувати все одно доведеться!

*** Нюанси знайдете в нашій статті «Квітневий ЄСВ‑звіт: відповідаємо на ваші запитання» (журнал «Бухгалтер 911», 2020, № 18).

Екоподаток. Госпсуб’єкт, який у попередньому році був платником екоподатку, але в поточному році не планує здійснювати викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщувати відходи, утворювати радіоактивні відходи, повинен скласти заяву про відсутність у нього в цьому році об’єкта обчислення екоподатку (п. 250.9 ПКУ).

ПКУ не містить вимог про форму і строки подання такої заяви. Податківці в категорії 117.05 ЗІР роз’яснили, що заяву подають у довільній формі до закінчення граничних строків подання екодекларації за I квартал звітного року.

У 2020 році подати відповідну заяву можна було не пізніше за 12 травня.

Для чого це потрібно? Щоб не подавати «нульові» декларації.

Якщо заяву своєчасно не подати, «пустушки» доведеться здавати весь рік (за тими видами об’єктів оподаткування, за якими в минулому році нараховувалися податкові зобов’язання).

Зверніть увагу! Якщо у звітному році ви нараховували зобов’язання з екоподатку, а в середині року припинили здійснювати викиди, скиди забруднюючих речовин, розміщувати відходи або утворювати радіоактивні відходи, на думку фіскалів, ви зобов’язані до кінця року подавати «порожні» екодекларації з додатками за тими видами об’єктів оподаткування, за якими раніше у звітному році нараховувалися податкові зобов’язання (категорія 117.05 ЗІР).

**** reyestr.court.gov.ua/Review/80900122.

А якщо госпсуб’єкт отримав дозвіл на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, але самих викидів з дати отримання дозволу не здійснював? Контролери в цьому випадку дозволяють не подавати декларацію, зважаючи на відсутність об’єктів оподаткування (див. категорію 117.05 ЗІР).

Рентна плата за спецводокористування. Подавати декларацію доведеться, якщо ви, будучи зареєстрованим платником рентної плати, маєте дозвіл на спецводокористування (або договір на постачання води). І навіть те, що в деяких звітних (податкових) періодах відсутній об’єкт оподаткування (наприклад, зважаючи на використання води виключно для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб), не звільняє вас від зазначеного обов’язку (див. категорію 118.05 ЗІР).

Користуючись методом «від зворотного», доходимо висновку, що відсутність такого дозволу (договору), наприклад з причини його переукладення від імені іншої особи, позбавляє вас від обов’язку подавати декларацію.

Турзбір. Якщо протягом звітного періоду ви не здійснювали госпдіяльності, не надавали послуг з тимчасового розміщення в місцях проживання (нічлігу) й у вас відсутні показники, що підлягають декларуванню, декларацію за такий звітний період (квартал) можна не подавати (див. категорію 125.04 ЗІР).

Акцизний податок. Як ми вже зазначали вище, особи, які реалізують паливо або спирт етиловий, а також платники, які мають чинні (у тому числі зупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, що підлягає ліцензуванню, зобов’язані за кожен звітний період подавати податкові декларації. Причому незалежно від того, здійснювали вони у звітному періоді госпдіяльність чи ні (п. 49.2¹ ПКУ).

А ось платники, які не продають паливо або спирт етиловий, здійснюють діяльність, що не ліцензується, тобто в яких відсутні чинні (у тому числі зупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, не зобов’язані подавати «акцизну» декларацію. Звичайно, за умови, що у звітному періоді в них не виникли об’єкти оподаткування або показники, що підлягають декларуванню.