Прощавай, Книго скарг! Спочатку давайте розберемося, що ж відбулося на початку жовтня, адже про скасування Книги скарг говорилося ще в березні минулого року.
Дійсно, з 13.03.2019 р. КМУ скасував Книгу скарг, прибравши згадку про неї з п. 10 Порядку № 8331. А цей документ визначає загальні умови провадження торговельної діяльності суб’єктами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі, ресторанного господарства (громадське харчування) на території України.
1 Порядок провадження торговельної діяльності..., затверджений постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833. Останні (які цікавлять нас) зміни до нього були внесені постановою КМУ від 06.03.2019 р. № 168.
Тобто наявність Книги скарг не обов’язкова з 13.03.2019 р.!
Про що ж тоді говорить Мінекономіки2, тільки зараз повідомляючи про скасування цієї Книги 
? Річ у тому, що, як це часто буває 
, з «підзаконки» Книгу скарг повністю «не вичистили». Процес це не швидкий (доки відповідний документ пройде ту ж реєстрацію в Мін’юсті тощо), але з 02.10.2020 р. це таки відбулося. Скасовано, зокрема, наказ № 3493, яким були затверджені форма Книги скарг та Інструкція про неї.
3 Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України «Про затвердження Інструкції про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства» від 24.06.96 р. № 349. Наказ визнано таким, що втратив чинність, наказом Мінекономіки від 16.06.2020 р. № 1130.
При цьому можна стверджувати, що в період з 13.03.2019 р. по 02.10.2020 р. «ведення» Книги скарг було не обов’язковим. Адже саме постанова № 833, в якій більше не було вимоги про наявність Книги скарг, повинна була переважати над положеннями наказу № 349.
Куточок покупця: нова-стара вимога. Трохи дивно, але останнім часом почала з’являтися інформація, що замість Книги скарг суб’єкти господарювання повинні забезпечити наявність на видному й доступному місці куточка покупця.
Насправді ж зовсім не «натомість»: вимога про наявність куточка покупця — ровесник 
, власне, вимоги про наявність Книги скарг.
Вони були введені ще постановою КМУ від 04.06.94 р. № 351 (п. 34), після чого «перекочували» до постанови КМУ від 08.02.95 р. № 108 (п. 53), а звідти вже — до постанови № 833.
Тільки спочатку куточок покупця повинен був містити «інформацію для покупців, а також цей Порядок і правила4».
4 Затверджені послідовно постановами № 351 і № 108.
І тільки з 23.07.98 р. ці вимоги конкретизували, зазначивши, що в куточку покупця повинні вміщуватися: (1) інформація для покупців, (2) адреса та номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, а також (3) «цей Порядок і правила».
З урахуванням усіх подальших змін сьогодні куточок покупця повинен містити тільки:
1) інформацію про найменування власника або уповноваженого ним органу;
2) адреси та номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів (її можна почерпнути у розділі «Контакти» на сайті Держпродспоживслужби (dpss.gov.ua/) або її головних управлінь в областях чи м. Києві).
Як має бути оформлений куточок покупця? Тобто в якій формі повинні розміщуватися зазначені вище дані?
Постанова № 833 говорить із цього приводу лише те, що куточок покупця повинен розміщуватися на видному та доступному місці. А далі все вже у вашій волі й обмежується тільки вашою ж фантазією.
Чи повинні це бути обов’язково роздруковані дані? Постанова № 833 не перешкоджає й електронній формі подання таких даних, якщо ви можете забезпечити її розміщення на видному та доступному місці.
Також врахуйте, що згідно з п. 10 постанови № 833 на вимогу споживача (покупця) відповідальний працівник суб’єкта господарювання повинен надати йому:
1) цей Порядок (тобто затверджений постановою № 833 Порядок провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів);
2) Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII;
3) санітарні норми;
4) правила продажу окремих видів товарів відповідно до спеціалізації суб’єкта.
Причому про те, що це мають бути саме документи у паперовій формі, ніде не сказано. Тобто допустимим, на наш погляд, є надання таких документів в електронному вигляді (наприклад, для перегляду на ноутбуку, нетбуку, планшеті тощо).
Але зазначені вище документи не обов’язково мають бути у куточку споживача. Головне, щоб відповідальний працівник міг надати їх на вимогу відвідувача.
У тому ж пункті постанови знаходимо вимогу про розміщення ліцензій — відповідно до встановлених законодавством вимог. Тобто маємо справу з нормою відсилання до ліцензійних правил для конкретної діяльності.
У зв’язку із цим буде цікаво, зокрема, зауважити, що ті ж Тимчасові правила видачі алкогольних/тютюнових ліцензій5, які вимагали розміщення роздрібних алкогольних/тютюнових ліцензій на видному/доступному для огляду місці, ще торік втратили чинність. При цьому Законом № 4816 не передбачена відповідальність за відсутність розміщення на видному місці ліцензії (що констатують податківці у ЗІР 113.05). При цьому ліцензія суб’єктом само собою має бути отримана й своєчасно проплачена.
5 Затверджені постановою КМУ від 13.05.96 р. № 493.
