Теми статей
Обрати теми

Реєстрація платником ПДВ: запитання «з полів»

Казанова Марина, податковий експерт
Статус платника ПДВ — особ­ливий статус. Хтось намагається уникнути цього статусу (знаючи хоча б ситуацію з блокуваннями ПН). А хтось, навпаки, розуміючи, що контрагентам краще працювати з платником ПДВ, — прагне швидше потрапити до лав платників ПДВ. У цій статті розберемо запитання-ситуації, пов’язані з ПДВ-реєстрацією, які виникли в наших читачів на практиці.

«Втеча» на ЄП

Ситуація. ФОП на загальній системі оподаткування, у вересні 2020 року досяг обсягу оподатковуваних операцій понад 1 млн грн. Це означає, що потрібна реєстрація платником ПДВ. Але на момент перевищення подано й прийнято ДПС заяву про те, що з 01.10.2020 р. ФОП переходить на єдиний податок без ПДВ (3 група на 5 %). Як бути в цьому випадку з реєстрацією платником ПДВ? Чи подавати заяву за ф. № 1-ПДВ?

Дійсно, щойно обсяг операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, протягом 12 календарних місяців перевищив 1000000 грн — в особи виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ). Виняток — єдиноподатники, що обрали безПДВшну ставку єдиного податку.

При цьому зауважимо:

— межа в 1 млн грн повинна перевищити саме обсяг постачання (! придбання не беремо до уваги) ПДВ-оподатковуваних операцій. Оподатковуваними операціями податківці традиційно вважають операції, які оподатковуються за ставкою 20, 7, 0 %, а також звільнені операції;

— формулювання «протягом останніх 12 календарних місяців» має на увазі саме останні 12 календарних місяців, а не їх відлік з 1 січня календарного року.

Так, якщо вам потрібно визначитися, чи не перевищили ви мільйонну межу за підсумками вересня 2020 року, то розрахунковим періодом стане жовтень 2019 року — вересень 2020 року.

У нашій ситуації поріг в 1 млн досягнуто у вересні 2020 року, тобто ще під час перебування підприємця на загальній системі оподаткування. Формально в такого підприємця виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ. Але наша ситуація особлива. Заява на ПДВ-реєстрацію (ф. № 1-ПДВ) подається не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій (п. 183.2 ПКУ). У нашому випадку заяву за ф. № 1-ПДВ потрібно було б подати не пізніше 10 жовтня 2020 року. Але вже з 1 жовтня підприємець перейшов на ЄП за ставкою 5 %, який не передбачає сплату ПДВ. А обрання безПДВшної ставки ЄП передбачає автоматичну втрату ПДВ-статусу (п.п. «в» п. 184.1 ПКУ). Тобто виходить, що в жовтні підприємець повинен був би отримати ПДВ-статус, але вже з 1 жовтня він не може бути платником ПДВ.

Тому заяву на ПДВ-реєстрацію в цьому випадку, на наш погляд, подавати не потрібно. Оскільки вважати вас у жовтні платником ПДВ не буде жодних підстав. Не загрожує в цьому випадку підприємцеві й будь-яке донарахування ПДВ. Адже обов’язок з нарахування та сплати ПДВ формально виникає тільки з 11 жовтня 2020 року (за операціями, перша подія за якими виникла починаючи із цієї дати). Але на цей момент підприємець уже є платником ЄП з безПДВшною ставкою, а отже, він не може і не повинен нараховувати ПЗ.

Немає підстав у цьому випадку застосовувати до підприємця й штраф за п. 117.1 ПКУнеподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік»). Оскільки, перебуваючи в лавах платників ЄП на ставці 5 %, він не може реєструватися платником ПДВ.

Тепер візьмемо трохи іншу ситуацію. Припустимо, що обсяг в 1 млн був досягнутий не у вересні 2020 року, а в листопаді 2020 року, а з 1 січня 2021 року платник переходить на ЄП зі ставкою 5 %. Ця ситуація набагато гірша. У такому разі в підприємця виникає обов’язок подати заяву на ПДВ-реєстрацію — не пізніше за 10 грудня 2020 року. Це період, коли підприємець ще перебуває на загальній системі. Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який установлений для подання заяви (лист ДПСУ від 17.04.2020 р. № 1596/ІПК/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Тому в період з 11 грудня по 31 грудня 2020 року в платника виникне обов’язок нараховувати ПЗ з ПДВ щодо операцій, перша подія за якими припадає на цей період. Якщо заява на ПДВ-реєстрацію не буде подана — податківці самі донарахують ПЗ за цей період і застосують штраф згідно з п. 123.1 ПКУ (25 % від суми визначеного фіскалами ПДВ-зобов’язання).

Якщо заява за ф. № 1-ПДВ не буде подана, підприємцеві може загрожувати й вищезгаданий штраф за п. 117.1 ПКУ — у розмірі 340 грн (щоправда, у період карантину цей штраф не застосовується).

Зверніть увагу: подавши заяву на ПДВ-реєстрацію і ставши платником ПДВ, вам (враховуючи, що ви переходите на ставку ЄП без сплати ПДВ) доведеться зіткнутися з процедурою нарахування «умовного» ПДВ, пов’язаного з ПДВ-анулюванням, — за активами, суми «вхідного» ПДВ за якими були включені до податкового кредиту і так фактично й залишилися не використаними на момент анулювання ПДВ-реєстрації.

Тому в цій ситуації, можливо, доцільнішим буде «не виявляти активність» з постачаннями у період з 11 грудня по 31 грудня 2020 року.

Внесок до статутного капіталу

Ситуація. Підприємство на загальній системі оподаткування (неплатник ПДВ) передає до статутного капіталу іншій юрособі (ЄП на 5 %) офіс вартістю приблизно 1,4 млн грн. Чи доведеться реєструватися платником ПДВ підприємству при передачі до СК офісу?

Для того щоб відповісти на це запитання, потрібно з’ясувати, чи є операція з передачі офісу операцією постачання, яка оподатковується ПДВ. Для цього потрібно визначити, чи відбувається передача прав власності в разі внеску майна до статутного капіталу. Так. Відбувається. А отже, проведена операція підпадає під визначення «постачання товарів». Враховуючи те, що така операція проходить на території України, вона підлягає ПДВ-оподаткуванню в загальному порядку. А отже, і враховується при підрахунку порога в 1 млн грн для обов’язкової ПДВ-реєстрації.

Аналогічні висновки простежуються, зокрема, і в ІПК ГУ ДПС м. Києва від 02.10.2020 р. № 4112/ІПК/99-00-05-06-02-06. У ній податківці дійшли таких висновків:

— «операції з внесення товариством — платником ПДВ до статутного капіталу новоствореного товариства активів у вигляді нерухомого майна в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах;

<…>

— якщо грошова оцінка внесених товариством до статутного капіталу новоствореного товариства активів (нерухомого майна та/або земельної ділянки) в обмін на корпоративні права перевищує 1 млн грн, то таке товариство згідно з вимогами пунктів 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ повинно <…> зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку».

Не приймають заяву за ф. № 1-ПДВ

Ситуація. Подали заяву за ф. № 1-ПДВ, реєстрація добровільна. Надійшла квитанція 2 — не прийнято. ДПС прийняла рішення запропонувати здати ф. № 1-ПДВ з урахуванням вимог Положення про реєстрацію… і перелічені всі пункти про те, що податкова має право перевіряти відомості, зазначені в заяві, і вимагати надання цієї інформації. Якої інформації вони від нас вимагають?

Насамперед радимо вам перевірити правильність заповнення заяви за ф. № 1-ПДВ. Можливо, ця причина відмови в прийнятті заяви суто формальна і все-таки пов’язана з «огріхами» в її заповненні. Іноді, у випадку добровільної реєстрації платником ПДВ, неправильно зазначають дату бажаної реєстрації. Зараз за нормами ПКУ (п. 183.3 ПКУ) — така заява повинна подаватися не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Хоча в Положенні № 1130* ще фігурує «старий» строк у 20 календарних днів.

* Положення про реєстрацію платників ПДВ, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130.

При цьому «добровольці» можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає (!) даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

Приклад заповнення ф. № 1-ПДВ у разі добровільної реєстрації, наведений податківцями, ви можете знайти за посиланням: www.visnuk.com.ua/uploads/assets/files/2019/Pdf/pryklad_3_pdv.pdf

Якщо ж податківці насправді хочуть, щоб до ф. № 1-ПДВ ви надали підтвердну інформацію, варто зазначити, що в них є право вимагати таку інформацію. Зокрема, воно закріплене п. 3.8 розд. III Положення № 1130:

«з метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 <…> розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості».

Але, враховуючи, що в цьому пункті йдуть відсилання до пп. 20.1 і 73.3 ПКУ, — надання такої інформації проводиться тільки на вимогу податківців. Відповідно вони вам повинні направити запит (у порядку, передбаченому п. 73.3 ПКУ) на надання такої інформації. А в запиті й повинно бути зазначено, які документи потрібно подати.

При цьому, враховуючи, що в п. 3.8 розд. III Положення № 1130 сказано про

«підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182»,

то, імовірніше, йдеться про підтвердження того, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими 1 млн грн. Раніше у своїх роз’ясненнях податківці говорили, що підтвердженням відповідності цим вимогам є первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (у тому числі акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо) (див., наприклад, лист ДФСУ від 12.09.2019 р. № 164/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

«Щойно створений» єдиноподатник vs ПДВ-реєстрація

Ситуація. Чи може новостворений суб’єкт господарювання відразу обрати ставку ЄП 3 % (яка передбачає сплату ПДВ)?

Ви, напевно, знаєте, що п. 183.7 ПКУ передбачає право новоствореного суб’єкта господарювання заявити про своє бажання добровільно зареєструватися платником ПДВ під час держреєстрації створення юрособи або держреєстрації ФОП.

Але, на жаль, відразу обрати ставку ЄП 3 %, яка передбачає сплату ПДВ, у новоствореного суб’єкта господарювання не вийде.

Фіскали зазначають, що з дня держреєстрації новостворена особа може перебувати на спрощеній системі тільки як безПДВшник. Наприклад, у третій групі зі ставкою ЄП 5 %. У статусі безПДВшника зазначена особа перебуватиме до кінця кварталу, в якому відбулася держреєстрація. І тільки з першого числа наступного кварталу така особа може стати єдиноподатником-ПДВшником, зазвчасно (не пізніше ніж за 10 днів до початку кварталу) подавши заяви на зміну ставки й одночасно — заяву на ПДВ-реєстрацію.

Цей висновок стосується новостворених і ФОП (ЗІР 107.01.04), і юросіб (ЗІР 108.01.03).

Важливо! Якщо йдеться про ФОП, який спочатку «зайшов» на групу 1 або 2, то, щоб перейти з початку наступного кварталу до групи 3 на ставку 3 % (з ПДВ), заяву про перехід до нової групи і заяву на ПДВ-реєстрацію потрібно подавати не за 10, а за 15 календарних днів до початку кварталу (п.п. «в» п. 4 ст. 293.8 ПКУ).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі