Табу на підакцизні товари
Розпочнемо з того, що єдиноподатникам згідно з п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ заборонені виробництво, експорт, імпорт і продаж підакцизних товарів. Одними з таких товарів є автомобілі, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, що перераховано у ст. 215 ПКУ.
Але податківці тривалий час нормально ставляться до продажу автомобіля, який перебував на балансі єдиноподатника:
«Юридична особа — платник єдиного податку третьої групи має право здійснити операцію із продажу транспортного засобу, який обліковувався на її балансі».
Відповідний висновок можна звично бачити в консультаціях із ЗІР. Може насторожити, що остання така консультація з категорії 108.05 переведена з 23.05.2020 р. до складу нечинних. Але, вважаємо, немає підстав хвилюватися. Законодавство в цій частині не змінювалося, а причина переведення роз’яснення до складу нечинних, очевидно, нова вартісна межа основних засобів, передбачена з 23.05.2020 р. Законом № 466* (у консультації ж згадувалася стара межа).
Визначаємо дохід єдиноподатника
У разі продажу ОЗ застосовуються особливі правила визначення єдиноподаткового доходу, прописані в п. 292.2 ПКУ.
При продажу основних засобів юрособами-єдиноподатниками дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких ОЗ. Тобто, інакше кажучи, все, що надійшло як оплата, потрапляє до єдиноподаткового доходу 
.
Фактично це правило діє тільки щодо нових ОЗ (точніше, тих, із дня введення в експлуатацію яких минуло не більше 12 місяців).
Тепер що стосується нашої ситуації (див. абз. 2 п. 292.2 ПКУ). Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців із дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.
Тобто для визначення єдиноподаткового доходу від суми коштів, отриманих як оплата, необхідно відняти балансову вартість ОЗ.
Зауважимо, що для правильного її визначення слід із балансової вартості об’єкта на кінець попереднього місяця відняти суму амортизації, нараховану на цей об’єкт у місяці продажу.
У цій ситуації в результаті такого віднімання вийде від’ємне значення (адже сума отриманої оплати нижче за балансову вартість ОЗ). Виходить, жодного єдиноподаткового доходу немає!
Формально виходить саме так. Причому це прямо випливає із п. 292.2 ПКУ.
ДПСУ, до речі, визнає ці норми, цитуючи їх у підкатегорії 108.01.02 ЗІР.
Можливі претензії податківців
Інша річ, що подібна операція, скажімо так, точно не викличе захват 
у податківців. Але як вони можуть проявити своє невдоволення та чи є в них для цього необхідні важелі впливу?
Претензій до продажної ціни «на рівному місці», очевидно, бути не може.
Знову ж таки, самі податківці говорять, що:
«з метою визначення доходу від продажу основних засобів, однією із складових є сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яка визначається згідно з договором про продаж основних засобів. Для юридичних осіб — платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості».
Відповідно консультація з категорії 108.05 ЗІР із 23.05.2020 р. переведена до розряду нечинних. Але це, вважаємо, не пов’язано зі зміною «бачення» податківців. А пов’язано лише з формальним приводом — набранням чинності Законом № 466.
Знову ж таки, якщо ціна продажу — ринкова, то навряд чи податківці вдадуться в цьому випадку до «важкої артилерії» — визнання операції такою, що здійснена без ділової мети**. Контекст не той. У цьому випадку в принципі немає «битви» за витрати платника.
** Див., зокрема, статтю «Збиткові» продажі: ділова мета, мінбаза з ПДВ» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 46).
Проведення уцінки до рівня справедливої вартості — теж річ добровільна:
«Підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу» (п. 16 П(С)БО 7).
Платникам ПДВ на замітку
Фактично «зачепити» може лише тих єдиноподатників, які є платниками ПДВ (і оподатковують єдиноподатковий дохід за ставкою 3 %). Вони повинні враховувати правила визначення мінбази з ПДВ (п. 188.1 ПКУ).
База оподаткування операцій із постачання необоротних активів згідно із цим пунктом не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Виходить, у цьому випадку для платника ПДВ мінбаза з ПДВ буде дорівнювати балансовій (залишковій) вартості ОЗ, навіть незважаючи на те, що в якості оплати об’єкта такий платник отримав меншу суму.
