Intro
Йдеться про Закон № 13201. 27.03.2021 р. він був опублікований (у газеті «Голос України», 2021, № 57), а набере чинності через місяць із дня свого опублікування (згідно із п. 1 розд. ІІ Закону).
Зауважимо, що від появи проєкту у 2017 році 
«багато води утекло». Деякі з проблем, які він повинен був вирішити, з часом вирішилися за допомогою інших законів: зниження розміру фінсанкції за недопущення до перевірки; попередження замість фінсанкції для єдиноподатників (за деякі порушення); знижка 50 % при оперативній сплаті фінсанкції; звільнення від фінсанкції при виконанні припису (за деякі порушення) тощо.2
2 Про це можете прочитати, зокрема, у статті «Трудові перевірки — 2021: нові розміри штрафів і не тільки» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 4).
А деякі позитивні задумки, які містилися в проєкті, на жаль, не дійшли до «фінішної прямої».
З істотного, наприклад, до «фінішу» не дійшла норма про встановлення для трудових порушень штрафного строку давності 
!
Що ж усе-таки дійшло?
«Місцевим помічникам» трудовиків — урізання повноважень
У далекому 2017 році посадових осіб органів місцевого самоврядування наділили майже такими ж повноваженнями, як і трудових інспекторів Держпраці (та її територіальних органів). Тобто у трудових інспекторів Держпраці (та її територіальних органів) з’явилися такі собі «помічники», які могли на підвідомчих їм територіях: здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (п. 1 ч. 3 ст. 34 Закону № 2803); накладати штраф за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (п. 2 ч. 3 ст. 34 Закону № 280).
3 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.
Так ось, після набрання чинності змінами, що коментуються, такі «місцеві помічники» будуть обмежені тільки «своїми» підприємствами! Інакше кажучи, контролювати дотримання законодавства про працю та зайнятість населення вони зможуть лише в роботодавців, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад!
А право накладати штрафи в них узагалі відібрали. У тому числі забрали право протоколювати адмінпорушення, передбачені ч. 1 — 4 ст. 41 КпАП (порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці).
Відповідні зміни внесені до ч. 2 ст. 259 КЗпП, ч. 3 ст. 34 Закону № 280, ст. 255 КпАП.
Щодо підприємств, установ, організацій, які не перебувають у комунальній власності, а також щодо ФОП, що використовують працю найманих працівників, повноваження органів місцевого самоврядування будуть обмежені виключно правом ініціювання перевірок — шляхом подання відповідних звернень до Держпраці (її територіальних органів). У свою чергу, таке «звернення» додали до підстав для проведення позапланової перевірки (ч. 1 ст. 6 Закону № 8774).
Резюме. «Трудовий» контроль у «звичайних» роботодавців після набрання чинності Законом № 1320 зможуть здійснювати тільки трудові інспектори Держпраці та її територіальних органів.
Нагадаємо, що «візитною карткою» трудового інспектора є його службове посвідчення. Перевірити особу перевіряючого ви можете на сайті Держпраці (dsp.gov.ua/informatsiia-pro-sluzhbovi-posvidchennia-inspektoriv-pratsi/).
Службове посвідчення, за яким не оприлюднена інформація, вважається недійсним! І такого псевдоперевіряючого ви можете не допускати.
Створення перешкод органам держнагляду (контролю)
Законодавець спробував конкретизувати ці поняття. Зокрема, помістив до ст. 1 Закону № 877 визначення поняття «створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю)». Воно включає:
— невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або
— недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
Також прописали, що якщо той, хто перевіряється, створить перешкоди органу державного нагляду (контролю) або його посадовим особам, то в акті, який складається за результатами перевірочного заходу, обов’язково повинні зазначити опис дій або бездіяльності, які призвели до створення таких перешкод, із посиланням на відповідні норми закону (абз. 8 ч. 6 ст. 7 Закону № 877).
Це стосується будь-яких перевірок. Не лише трудових!
Чи полегшає нам від цього в частині того ж трудового контролю?
Розпочнемо з того, що недопущення трудових перевіряючих до перевірки / створення перешкод у її проведенні — це завжди гра з вогнем.
Розмір штрафів за ст. 265 КЗпП хоч із 2017 року і був зменшений, але все одно вражає. До речі, у цьому плані (у плані розміру цих санкцій) Закон № 1320, що коментується, нічого не змінює!
| Підстава | Суть порушення | Розмір фінсанкції за ст. 265 КЗпП |
| Абз. 7 ч. 2 | Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | 3 мінзарплати (наразі — 18 тис. грн) |
| Абз. 8 ч. 2 | Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП («неоформлена зайнятість»), створення перешкод у її проведенні | 16 мінзаплат (наразі — 96 тис. грн) |
Так ось, чи можна буде не допускати трудового інспектора до інспекційного відвідування з питань неоформленої зайнятості на тій підставі, що його візит ґрунтується на положеннях Порядку № 8235 й не вписується в підстави для позапланового контрольного заходу за ст. 6 Закону № 877. Мовляв, «Порядок № 823 — це не закон». Чи відмовляти інспектору праці в реалізації якихось прав, передбачених Порядком № 823, але не передбачених Законом № 877?
Ні. Так зараз робити не можна — й після набрання чинності Законом № 1320 так само робити не можна! У цьому випадку під словами «визначені законом» (підстави для контрольного заходу) маються на увазі не виключно перелічені в Законі № 877 підстави. Адже той же Закон № 877 для контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення встановлює низку преференцій (ч. 5 і 6 ст. 2 Закону № 877). А Порядок № 823, виданий на виконання ст. 259 КЗпП, є чинним (суд його нечинним не визнавав).
Тож стежити за додержанням законності при перевірках потрібно, але й вольностей собі дозволяти не можна. За це загрожує великий штраф.
Простежити за додержанням законності вам допоможе, зокрема, наказ Мінекономрозвитку «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці» від 27.10.2020 р. № 2161.
Пам’ятаємо також, що, крім фінсанкції за ст. 265 КЗпП, конкретна винна особа отримує ще й адмінштраф. У випадку, що нас цікавить, — за ст. 1886 КпАП (невиконання законних вимог щодо усунення порушень, створення перешкод перевіряючим).
Її Закон, що коментується, теж зачепив. Так, прибрали «упущення». Раніше вона охоплювала порушення законодавства про працю та обов’язкове соцстрахування. Після змін у цій статті будуть згадані ще й втрачені раніше порушення законодавства про зайнятість населення. Також законодавець, судячи з усього, спробував пов’язати цю статтю з новим визначенням «створення перешкод перевіряючим» (невиконання законних вимог + недопущення до законного контрольного заходу). Але, знову-таки, чи принесе це комусь практичну користь?
Тобто невиконання припису перевіряючих щодо усунення порушення про зайнятість населення або недопущення до такого контрольного заходу теж каратиметься адмінштрафом за цією статтею.
Розмір штрафу за таке порушення при цьому не зміниться і, як і раніше, становитиме від 50 до 100 нмдг (850 — 1700 грн).
Інші зміни
Держпраці та її територіальні органи будуть звільнені від сплати судового збору при розгляді справ в усіх судових інстанціях (п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону № 36746). Відповідно трудовики, напевно, активніше подаватимуть скарги на винесені не на їх користь судові рішення.
6 Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.
