Теми статей
Обрати теми

Декларація юросіб-єдиноподатників

Нестеренко Максим, податковий експерт
На відміну від ФОП, юрособам-єдиноподатникам 2021 рік доки не приніс практично жодних суттєвих новацій. Проте запитання, пов’язані з їх діяльністю, все одно виникають. У цій статті розглянемо найбільш цікаві та спірні з них у контексті того, що наближається граничний строк подання єдиноподаткової звітності за IІ квартал.

Немає доходів: чи подавати декларацію?

Можлива ситуація, коли за весь квартал підприємство не отримало ані копійки доходів. Чи потрібно юрособі-єдиноподатнику складати та подавати декларацію за такий квартал?

Тут усе залежить від того, про який квартал ідеться. Якщо про І квартал року, то ні (п. 49.2 ПКУ). Тобто якщо ви, наприклад, у I кварталі 2021 року не отримали жодних доходів, то ви не зобов’язані були подавати єдиноподаткову декларацію за I квартал.

І податківці погоджуються з цим (підкатегорія 108.01.05 ЗІР).

Відповідно якщо доходи були тільки у IІ кварталі, можна відразу подавати декларацію за IІ квартал.

А взагалі не подавати декларацію зараз можна, тільки якщо у вас не було доходів протягом усього I півріччя.

А ось якщо в I кварталі 2021 року ви отримали доходи, ситуація зовсім інша. Тоді декларацію вже потрібно подавати й за півріччя, й надалі за 9 місяців, і за рік. Навіть якщо власне за ці періоди доходів у вас не було й не буде.

Адже єдиноподаткова декларація складається наростаючим підсумком (п. 296.7 ПКУ). І якщо у вас є доходи в I кварталі 2021 року, а в II кварталі жодних доходів немає, то в декларації за II квартал все одно є показники для декларування, адже до неї перекочують доходи, відображені в декларації за I квартал.

Навіщо це? Річ у тім, що єдиноподаткова декларація подається не лише, щоб розрахувати об’єкт оподаткування. Також дохід у ній відображають, щоб підтвердити, що платник вписався в єдиноподатковий ліміт, граничний обсяг якого визначений ст. 291 ПКУ (п. 292.14 ПКУ).

Зокрема, податківці зазначають: треба щокварталу відображати в декларації факт неперевищення ліміту. І це — показник, який підлягає декларуванню, навіть якщо в поточному кварталі доходів не було*.

* tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/423767.html

Експорт і продаж валюти

«Валютний» п. 292.5 ПКУ передбачає, що дохід, виражений в інвалюті, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату отримання такого доходу. Наразі обов’язковий продаж частини експортної виручки не передбачений.

Тому єдиноподатнику немає потреби визначати свій дохід двома частинами (окремо — в інвалютній, окремо — у гривневій, у частині валютної виручки, яка підлягає обов’язковому продажу).

Отже, юрособа-єдиноподатник просто бере всю суму іноземної валюти, яка надійшла на його рахунок від експортної операції, та перераховує її у гривні за курсом НБУ на дату, коли надійшли валютні кошти. Отримана сума в гривнях і буде доходом юрособи-єдиноподатника від експортної операції.

Єдиноподатник, як і будь-яке інше підприємство, складає фінзвітність. Для цього він веде бухоблік і при його веденні, як і всі підприємства, керується бухобліковими стандартами. А «валютне» НП(С)БО 21 передбачає перерахунок монетарних статей, виражених в іноземній валюті, на кожну дату балансу (див. п. 7 НП(С)БО 21).

Наприклад, якщо ви отримали валютну виручку 11.06.2021 р., єдиноподатковий дохід визначаємо за курсом НБУ на 11.06.2021 р.

А частину інвалюти, яка залишається на рахунку підприємства на 30.06.2021 р., перераховуємо виходячи з курсу НБУ на 30.06.2020 р. І якщо курс НБУ підвищився, додатна різниця в бухобліку мала потрапити до доходів.

Чи є така різниця єдиноподатковим доходом? На наш погляд, ні. Адже дохід єдиноподатника визначається надходженням коштів (п. 292.1 ПКУ). А при перерахунку та підвищенні курсу додаткові кошти єдиноподатнику не надходять.

Проте ДПСУ давно наполягає на тому, що позитивна курсова різниця є доходом юрособи-єдиноподатника img 1 (див. підкатегорію 108.01.02 ЗIР). Тож, мабуть, краще буде їм поступитися.

Зовсім інша річ, якщо єдиноподатник-експортер, отримавши валютну виручку, хоче добровільно продати її на міжбанку. На міжбанківському ринку діє не курс НБУ, а комерційний курс інвалюти. І цей курс, як правило, вищий, ніж офіційно встановлений НБУ. Курсова різниця згідно із п. 4 НП(С)БО 21 — це різниця між двома курсами НБУ на різні дати.

А тут маємо різницю між курсом НБУ та комерційним курсом на міжбанку. Причому за комерційним курсом валюта еквівалентна зазвичай більшій кількості гривень.

У такому разі йдеться вже не про курсову різницю, а про дохід від продажу іноземної валюти. Коли надійшла експортна виручка, єдиноподатковий дохід відображався за офіційним курсом НБУ. А тепер ви валюту продали й отримали за неї більше гривень. Тобто тут має місце реальне надходження додаткових коштів. Тому треба порівняти курс НБУ на дату надходження валюти з комерційним курсом на дату її продажу. І якщо комерційний курс більше, то різниця потрапить до доходів юрособи-єдиноподатника. Такий підхід підтримують і податківці (підкатегорія 108.01.02 ЗIР).

Нюанси з капіталом єдиноподатника

Юридичні особи — єдиноподатники так чи інакше мають статутний капітал. Але як бути із внесками, які засновники роблять до статутного капіталу єдиноподатника? Ці внески є його доходами чи ні?

На це запитання ми маємо пряму відповідь. Суми коштів і вартість майна, внесені засновниками або учасниками до статутного капіталу платника єдиного податку, не є доходом такого платника (п.п. 8 п. 292.11 ПКУ). І це цілком логічно.

Адже внесок до статутного капіталу — це не подарунок. Це інвестиція в обмін на корпоративні права.

А тому така інвестиція доходом юрособи не є і єдиним податком не оподатковується.

Але, окрім внесків до статутного капіталу, існує чимало інших внесків. Наприклад, єдиноподатником став кооператив. У такої юрособи формується не статутний капітал, а пайовий фонд, який складається з пайових внесків членів кооперативу (див. ст. 20 Закону № 1087**).

** Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV.

Формально це інший вид капіталу, і дія п.п. 8 п. 292.11 ПКУ на пайові внески не поширюється. Тому податківці рекомендують діяти відповідно до даних бухобліку (див. IПК ДПСУ від 31.01.2020 р. № 406/6/99-00-04-02-02-06/ІПК). А оскільки в бухобліку пайові внески доходом не є (п. 5 НП(С)БО 15), вони і єдиним податком не оподатковуються.

Бухоблікова логіка працює й тоді, коли засновники роблять до капіталу підприємства додаткові внески, без збільшення своєї частки у статутному капіталі. Такі внески в бухобліку не відображаються у складі доходів підприємства та єдиноподатковим доходом теж не є (див. лист Мінфіну від 08.12.2019 р. № 11210-09-62/32343).

Майте на увазі: бухоблікова логіка працює не завжди. Наприклад, єдиноподатник-комісіонер у бухобліку формує дохід на суму транзитних коштів, проте п. 292.4 ПКУ прямо наказує йому включати до доходів (тобто й до декларації) тільки суму комісійної винагороди.

А як бути з поверненням внесків засновникам? Здавалося б, який тут дохід? Та ні, не все так просто. Якщо ви повертаєте внесок засновнику, у вас виникає перед ним кредиторська заборгованість. Суворо кажучи, єдиноподатковим доходом є лише кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності. І доходом вона згідно із п. 292.3 ПКУ є тільки у платників ПДВ. Тобто в тих юросіб, які сплачують єдиний податок за ставкою 3 %.

Але на практиці податківці трактують цю норму значно ширше. Наприклад, особа виходить із складу засновників, і вартість поверненого їй майна менша, ніж внесок, первісно зроблений цим засновником. Тоді різницю між ними податківці хочуть бачити у складі доходів юрособи-єдиноподатника (підкатегорія 108.01.02 ЗIР). Хоча формально жодних законодавчих підстав немає. Є тільки фіскальна логіка: отримав більше, повернув менше — отже, різниця є твоїм доходом.

Ще цікавіше — якщо йдеться про ліквідацію юрособи-єдиноподатника. При ліквідації юрособи засновникам повертають їх внески. А якщо майна бракує і внесок засновнику ліквідованого підприємства не повернений або повернений не повністю?

Тут податківці в підкатегорії 108.01.02 ЗIР дають дві прямо протилежні відповіді. З одного боку, вони визнають: якщо засновникам не повернені належні їм внески при ліквідації у зв’язку з відсутністю активів після задоволення вимог кредиторів, доходу в юрособи-єдиноподатника не виникає.

Звучить непогано. Але водночас в іншій консультації фіскали заявляють: сума кредиторської заборгованості, щодо якої НЕ минув строк позовної давності та яка у зв’язку з ліквідацією юрособи вже не надійде кредиторам, включається до бази оподаткування єдиним податком.

Тобто, в принципі, безнадійна кредиторська заборгованість ліквідованого єдиноподатника (п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ) — це дохід, але безнадійна заборгованість з повернення засновникам їх внесків — не дохід.

Тому якщо ви з тієї або іншої причини не повертаєте засновнику частину його внеску, будьте готові, що податківці можуть бути прискіпливими. І якщо не бажаєте визнавати неповернуту засновнику частину внеску єдиноподатковим доходом, краще підкріпити свої дії індивідуальною податковою консультацією.

Компенсації: за рішенням суду та карантинні

Іноді так трапляється, що підприємство не може отримати свої кровно зароблені гроші від контрагента та звертається до суду. Припустимо, що суд задовольнив позов, і гроші на виконання рішення суду надійшли на рахунок єдиноподатника.

Цю ситуацію регулює спеціальний п. 292.15 ПКУ. При визначенні обсягу доходу, що дає право перебувати на спрощеній системі в наступному звітному періоді, не враховується дохід, отриманий як компенсація за рішенням суду за будь-які попередні звітні періоди. Тобто такі гроші — це дохід єдиноподатника, вони оподатковуються єдиним податком, але до розрахунку єдиноподаткового ліміту не включаються (підкатегорія 108.01.02 ЗIР).

Чому так? Тому що гроші, які надійшли, — це в будь-якому випадку виручка за реалізовані товари або компенсація витрат єдиноподатника. У переліку доходів, звільнених від оподаткування (п. 292.11 ПКУ), їх немає. Тому включати такі доходи до декларації треба.

Але оскільки фактично ці гроші були зароблені не в поточному році, а в минулих роках, до ліміту поточного року їх включати не треба.

Тому якщо вам як юрособі-єдиноподатнику в 2021 році надійшла компенсація за рішенням суду за попередні роки, ви такі доходи включаєте до декларації в 2021 році. У тому кварталі, в якому фактично надійшли кошти, й у тій сумі, в якій вони надійшли. Водночас у спеціальному полі «Доповнення до податкової декларації…» рекомендуємо пояснити, що ці кошти не включаються до ліміту юрособи-єдиноподатника (у 2021 році — 7002000 грн згідно із п.п. 3 п. 291.4 ПКУ) на підставі п. 292.15 ПКУ.

Звертаємо увагу! Податківці іноді самі двозначно трактують п. 292.15 ПКУ. Наприклад, посилаючись на п. 292.15 ПКУ, вони говорять, що понесені юрособою витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судового збору та держмита, які компенсуються за рішенням суду третьою особою, не включаються до доходу платника єдиного податку (підкатегорія 108.01.02 ЗIР).

На перший погляд, логічний висновок. Адже єдиноподатник не заробив додаткові гроші. Йому всього лише компенсували витрати, понесені їм раніше. Проте з п. 292.15 ПКУ висновок, зроблений податківцями, прямо не випливає. А компенсацію інших витрат (тих же податкових або комунальних платежів, які орендар відшкодовує єдиноподатнику-орендодавцю) податківці однозначно хочуть бачити у складі доходів юрособи-єдиноподатника (див. підкатегорію 108.01.02 ЗIР і ІПК ГУ ДПС у Чернівецькій обл. від 03.02.2020 р. № 428/ІПК/24-13-04-03).

Єдина компенсація, яку юрособа-єдиноподатник точно може не включати до доходів, — це компенсація ЄСВ, здійснена на виконання ст. 4 Закону № 1071***. Те, що вона не є доходом юрособи-єдиноподатника, чорним по білому прописано в п. 6 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.

*** Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів…» від 04.12.2020 р. № 1071-IX.

А ось щодо карантинної допомоги юрособі-єдиноподатнику на виплати працівникам (згідно зі ст. 3 того ж Закону) ситуація інша.

Спеціальної згадки про те, що вона не є доходом юрособи-єдиноподатника, у ПКУ немає. Але вона й не потрібна, адже в бухобліку це не дохід. До того ж такі надходження можна розглядати як бюджетні кошти цільового призначення та не включати їх до доходу, керуючись п.п. 4 п. 292.11 ПКУ.

Як бачите, у юросіб-єдиноподатників ще багато запитань, які тільки в майбутньому, можливо, отримають однозначну відповідь. Коли це станеться, ми вам обов’язково про все розповімо.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі