Ситуація. Платник, одержавши ЄСВ-вимогу, подав адмінскаргу. Отримавши відмову в задоволенні скарги, звернувся до суду. Але скаржник «вивалився» з 10 днів для звернення до суду (ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ). На думку платника, тут повинен застосовуватися п. 56.19 ПКУ (строк в 1 місяць з моменту отримання рішення за скаргою), а не Закон про ЄСВ. Податківці жодних протестів із цього приводу не висловлювали. А ось у суду були свої міркування із цього приводу.
У процесі розгляду цієї справи суди нижчих інстанцій посилалися на усталену практику: тут повинні діяти положення ч. 4 ст. 25 Закону про ЄСВ (строк у 10 календарних днів з дня отримання рішення за скаргою). Але ВС у постанові від 25.02.2021 р. у справі № 580/3469/19* дійшов таких висновків: