Амброзяк Наталя

Амброзяк Наталя

юрист
Статті (416)
Теми статей автора
Сортувати статті за темами
Подання звітності, сплата податків, реєстрація податкових накладних цілком можуть припасти на період без світла. Тож у цій статті розберемося з тим, що потрібно зробити для того, щоб захиститися від штрафів. Крім того, розберемося з тим, чи завжди можливо вийти із ситуації без втрат.
30.11.22
Закон України від 03.11.2022 № 2719-IX
24.11.22
Здавалося, а що тут складного? Варто тільки подивитися у відповідне рішення (про включення до ризикових або квитанцію (щодо податкової накладної, далі — ПН) тощо) і відразу усе стає зрозумілим. У рішенні/квитанції ж має бути зазначено причину блокування ПН, потрапляння платника до ризикових, відмови у прийнятті Таблиці даних та ін. Однак на практиці усе, як ми з вами знаємо, складніше. Достатньо часто фіскали полюбляють використовувати розмиті підстави. Менше конкретики — більше нервів та часу на розблокування, вихід із ризикових. Але є один метод — запит на доступ до публічної інформації. Як це працює і чи працює взагалі? Зараз розповімо.
21.11.22
Отримати рішення суду про розблокування та реєстрацію податкових накладних (далі — ПН) іноді не так вже й просто. Однак це лише пів діла. Потрібно ще й змусити податківців виконувати це рішення. Бо часто вони затягують процес або взагалі ігнорують рішення. Звісно, це незаконно. Але маємо те що маємо. Тож як можна добитися справедливості та зробити так, щоб фіскали таки зареєстрували ПН за рішенням суду? Надамо кілька порад щодо цього.
21.11.22
Наші воїни звільняють усе більше українських територій. Тож бізнес оживає. У тому числі у все більшої кількості платників виникає можливість виконувати свої податкові обов’язки. А тому є необхідність звітувати, сплачувати податки та ін. Законодавець передбачив спецмеханізм у таких випадках. Однак виникає багато запитань. Наприклад, коли все-таки можуть застосовувати штрафи у випадку, якщо можливість виконувати податкові обов’язки з’явилася? Або який період можна захистити за допомогою механізму «неможливості»? За основу візьмемо ситуацію, коли можливість виконувати обов’язки (подавати звітність та сплачувати податки) з’явилася 25 вересня.
02.11.22
Реклама
Для притягнення до відповідальності встановлено певні строки. За звичайних обставин (не воєнних або карантинних) усе ніби зрозуміло: ці строки пройшли, отже, штрафувати податківці не мають права. Однак надзвичайні події, які ми зараз переживаємо, наклали свій відбиток. Що наразі відбувається зі строками притягнення до фінвідповідальності за ПКУ? Зараз розкажемо.
31.10.22
Раніше вина впливала на податкові штрафи хіба що щодо блокування податкових накладних та розрахунків коригування. І то, тільки у судах. Однак у 2021 році у ПКУ нарешті з’явилася згадка про вину платника. Цей елемент у період воєнного стану напрочуд важливий. Бо ж можливість застосовувати штрафи у цей проміжок часу у фіскалів значно розширилася. Та й рано чи пізно обмеження щодо притягнення до відповідальності, пов’язані з війною і карантином, мають припинитися. Тож у цій статті розберемося з тим, як впливає наявність/відсутність вини на податкові штрафи.
28.10.22
Президент України підписав Закон № 2571*, який містить досить багато змін щодо подання юрособами даних про бенефіціарів. Незважаючи на те, що цей процес було призупинено на період воєнного стану**, звернути увагу на нього потрібно вже зараз. Особливо тим юрособам, які «бенефіціарні» дані ще не подавали. Тож давайте розбиратися.
05.10.22
Типова ситуація: боржник не повертає/не сплачує грошові кошти. Не важливо — чи це оплата за товар/роботу/послугу, чи позика. Коли гроші повертаються із запізненням, то вони однозначно вже не мають тієї цінності, яку б вони мали, якщо боржник повернув їх вчасно. Тож законодавець врахував цю проблему та передбачив певні механізми у нормативці. Однак якщо йдеться про договори, де ціна прив’язана до курсу інвалюти, чи можна у цьому випадку застосувати ці механізми? І чи змінюється ситуація, якщо у договорі передбачено, що ціна прив’язана до індексу інфляції? З’ясовуємо у цій статті.
26.09.22
Від знецінення гривні зараз, на жаль, нікуди не дітися. Тому українським бізнесменам доводиться шукати способи, як вберегти від цього кошти, які так складно дістаються. Також багато хто використовує іноземні комплектуючі, товари або навіть послуги у своїй госпдіяльності. Коливання курсу відбуваються постійно і часто, на жаль, не на користь гривні. Тож у ціні товару/роботи/послуги цей нюанс також потрібно якось врахувати. Для того, щоб вирішити ці проблеми, дехто намагається змінювати вартість відповідно до коливання курсу інвалюти. Однак чи законно це щодо внутрішньоукраїнських договорів? Як можна це сформулювати у договорі? Що робити, якщо у договорі нічого не згадується про курс інвалюти? Зараз розкажемо.
23.09.22
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі