Питань, пов’язаних зі стартовим РРО-простоєм, в основному три — створення Z-звіту, подання ф. № 20-ОПП та амортизація самого РРО. Розглянемо ці питання!
Z-звіт: робити чи ні?
За загальним правилом суб’єкт господарювання, що здійснює розрахункові операції, зобов’язаний щодня створювати Z-звіт у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону про РРО). Іншими словами, Z-звіт роблять тільки ті суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції.
Давайте уявимо, що ви РРО-зобов’язаний. Ваш РРО увімкнений, відкрита робоча зміна і здійснені службові операції (внесення та/або видача). І що тоді із Z-звітом? Так от, ви не зобов’язані робити Z-звіт за той день, протягом якого через РРО не проведена жодна розрахункова операція. Це актуально для будь-якого СГ, незалежно від того, хто він — ФОП чи юрособа — і на якій системі оподаткування працює. Більше того, його і вмикати у такому разі ні до чого.
Інша справа, якщо певні послаблення в законодавстві надають право деяким категоріям СГ не використовувати РРО. Найпростіший приклад. ФОП-єдиноподатник не перевищив з початку року 1,32 млн грн доходу і не здійснює ризикових операцій (див. п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тоді у 2021 році цей ФОП ще може насолодитися останніми подихами свободи від РРО. Але він заздалегідь купив РРО і зареєстрував його. Чи проводити такому ФОП через РРО розрахункові операції протягом 2021 року?
Вважаємо, що так. Справа в тому, що неможливо зареєструвати РРО, не ввівши його в експлуатацію. А введення в експлуатацію РРО означає переведення його у фіскальний режим роботи (п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2004 р. № 601). Іншими словами, ФОП-єдиноподатник, який заздалегідь зареєстрував РРО, добровільно погодився перевести його у фіскальний режим роботи. А фіскальний режим роботи означає, що необхідно вносити розрахункові операції у фіскальну пам’ять РРО і виконувати Z-звіт за підсумками робочої зміни.
Якщо ж ФОП хоче у 2021 році попрацювати без РРО або використовувати його в нефіскальному режимі, такий РРО доведеться зняти з реєстрації. А потім повторно зареєструвати на початку 2022 року.
Чи подавати ф. № 20-ОПП?
Власне РРО, їх наявність, стан і кількість у ф. № 20-ОПП тепер не вказуються. Тобто в цьому сенсі РРО не є окремим об’єктом оподаткування, про який треба повідомляти податківців через ф. № 20-ОПП при придбанні. Застосування РРО перетинається з ф. № 20-ОПП під іншим кутом.
Річ у тому, що однією з причин відмови в реєстрації РРО є неподання ф. № 20-ОПП. Але не щодо самого РРО, а щодо господарської одиниці, де цей РРО застосовуватиметься (тобто господарської одиниці, зазначеної в заяві на реєстрацію РРО). Це прямо прописано в п. 8 гл. 2 розд. ІІ Порядку реєстрації РРО.
Якщо податкова вже зареєструвала ваш РРО, це означає одне: ф. № 20-ОПП щодо господарської одиниці, де працюватиме РРО, вже подана, і ця інформація є в Єдиному банку даних.
Якщо ж із реєстрацією РРО виникають проблеми саме через відсутність у податківців інформації про господарську одиницю, на яку ви хочете зареєструвати РРО, ф. № 20-ОПП треба подати до реєстрації РРО.
Амортизація РРО: чи можна й відколи?
Юридичні особи. З облікової точки зору, РРО — це класичний необоротний актив. Якщо вартість РРО перевищує поріг, установлений наказом підприємства про облікову політику, у бухобліку його класифікують як ОЗ (субрахунок 104), якщо НЕ перевищує — як МНМА (субрахунок 112).
Амортизація РРО нараховується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому РРО став придатним для корисного використання (п. 29 НП(С)БО 7; п. 55 МСБО 16). Формально про введення в експлуатацію не йдеться. РРО стає придатним для використання за прямим призначенням одночасно з реєстрацією в контролюючому органі. І з цієї миті його можна амортизувати. Незважаючи на те, чи здійснює підприємство діяльність і чи експлуатує фізично РРО саме у цей момент.
А що стосовно податкового обліку? Якщо юрособа — платник податку на прибуток, то передусім потрібно з’ясувати вартість РРО. Більшість РРО коштують менше 20000 грн і тому під податкове визначення основних засобів (п.п. 14.1.138 ПКУ) не підпадають.
Тому в податковоприбутковому обліку вони не є ОЗ і враховуються у фінрезультаті за бухобліковими правилами. В усіх платників.
А якщо РРО коштує все-таки більше 20000 грн? У юрособи, що є малодохідником, — усе за бухобліком.
А якщо високодохідником? Та, власне, теж за бухобліком.
Єдине, що слід ураховувати високодохідникам, — це мінімально допустимий строк амортизації. РРО вартістю понад 20000 грн належить до ОЗ групи 4 (п.п. 138.3.3 ПКУ), причому для нього мінімальний строк складає 2 роки. Ну і про амортизаційні різниці (пп. 138.1, 138.2 ПКУ) за такими ОЗ високодохіднику теж не слід забувати.
Що стосується юросіб-єдиноподатників, то для них у бухобліку все так само, як і в платників податку на прибуток, а податкового обліку як такого не буде, оскільки в єдиноподатників витрати ніяк не впливають на об’єкт оподаткування.
Фізичні особи. У ФОП бухобліку як такого немає. Проте ФОП-загальносистемникам дозволено амортизувати свої ОЗ і включати суму амортизації цих ОЗ до складу підприємницьких витрат (п.п. 177.4.6 ПКУ).
Але. Підпункт 177.4.6 ПКУ оперує саме терміном «основні засоби», а більшість РРО коштують менше 20000 грн, і тому під податкове визначення ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ) не підпадають.
Тому, на нашу думку, витрати на придбання таких РРО ФОП-загальносистемнику слід вважати звичайними витратами (див. п.п. 177.4.4 ПКУ). До речі, податківці у своїх усних роз’ясненнях теж схиляються саме до такого підходу.
Хоча обережним загальносистемникам радимо дочекатися, поки новопридбаний РРО почне фактично використовуватися в господарській діяльності. Чи отримати ІПК. Не виключено, що податківці вчепляться за те, що РРО простоює, щоб позбавити ФОП-загальносистемника законних витрат.
Що стосується ФОП-єдиноподатників, то вони ніяк амортизацію своїх необоротних активів не обліковують і не показують її у жодній звітності.
