ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про держслужбу, Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Закон № 1273 — Закон України «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні» від 03.12.99 р. № 1273-XIV.
Порядок № 169 — Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 р. № 169.
Порядок № 632 — Порядок визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав, затверджений наказом Міністерства освіти і науку, молоді та спорту України «Деякі питання визнання і встановлення еквівалентності в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав» від 28.05.2012 р. № 632.
Постанова № 924 — постанова Кабінету Міністрів України «Питання національного інформаційного центру академічної мобільності» від 31.08.2011 р. № 924.
Згідно з нормами ст. 4 Закону № 3723 право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку, за умови проходження у встановленому порядку конкурсного відбору або іншої процедури, передбаченої Порядком № 169.
Не секрет, що ухвалення рішення про прийняття на роботу є одним з найважливіших кадрових питань. Для правомірного прийняття такого рішення має бути виконано комплекс процедур, зокрема, передбачених Законом про держслужбу та новим антикорупційним Законом.
Одна з вимог встановленої процедури прийняття на державну службу, що передбачена Законом № 3723 та Порядком № 169, — це прийом документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад державних службовців, та їх попередній розгляд на відповідність встановленим кваліфікаційним вимогам до відповідного рівня посади, зокрема, диплому про відповідну освіту.
Нагадаємо: пп. 13 та 14 Порядку № 169 встановлено, що особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії державного органу, в якому проводиться конкурс, зокрема, копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання та присудження наукового ступеня. Також особи можуть подавати додаткову інформацію стосовно своєї освіти, досвіду роботи, професійного рівня і репутації (характеристики, рекомендації, наукові публікації тощо).
При цьому кадрова служба державного органу перевіряє подані документи на відповідність їх встановленим вимогам щодо прийняття на державну службу, передбаченим для кандидатів на посаду державного службовця ( п. 16 Порядку № 169).
Увага! Якщо освіта отримана претендентом на посаду в іноземному навчальному закладі, необхідно обов’язково пройти процедуру визнання іноземного документа про освіту — нострифікацію.
НОСТРИФІКАЦІЯ
Нострифікація — це процедура визнання іноземних документів про освіту, що здійснюється шляхом установлення відповідності академічних, професійних прав та освітніх, освітньо-кваліфікаційних рівнів іноземних документів про освіту (кваліфікацій) державним стандартам освіти України з метою забезпечення прав громадян, які здобули освіту в іноземних державах, на продовження освіти та професійну діяльність в Україні і відбувається в індивідуальному порядку.
Україна визнає дипломи вищих навчальних закладів тих країн, із якими укладено міжнародні угоди. Національні критерії оцінювання якості іноземних кваліфікацій, здобутих у різних регіонах світу, ґрунтуються на положеннях Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні від 11.04.97 р. (Лісабонська конвенція), яка набрала чинності в нашій державі 24.12.99 р. відповідно до Закону № 1273.
Вимоги зазначеної Лісабонської конвенції визначені з урахуванням Міжнародної конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і вчених звань в арабських і середземноморських європейських державах.
Визнання в Україні іноземного документа про освіту здійснюється на підставі рішення уповноваженого органу — Міністерства освіти і науки України за відповідно поданою заявою.
Нижче наведемо зразок заяви на здійснення процедури визнання іноземних документів про освіту, яку необхідно заповнювати українською мовою без виправлень, чітко та розбірливо. Ця заява заповнюється та підписується особисто заявником.
Зразок заяви на здійснення процедури визнання іноземних документів про освіту
Отже, окрім заяви, відповідно до п. 9 Порядку № 632 також необхідно подати:
1) заяву-згоду на використання (перевірку) персональних даних;
2) нотаріально завірену копію легалізованого іноземного документа про освіту (документ, що містить штамп «Апостиль» або консульську легалізацію, окрім країн, з якими Україна має дво- чи багатосторонні договори, що містять положення про визнання документів без додаткового засвідчення (без легалізації), скріплену нотаріально завіреним перекладом українською мовою;
3) нотаріально завірену копію легалізованого додатка до іноземного документа про освіту, скріплену нотаріально завіреним перекладом українською мовою. В документі зазначається інформація про форму та строк навчання, перелік навчальних дисциплін (предметів), загальний (тижневий) обсяг аудиторних та самостійних годин (кредитів), кількість семестрів та інші компоненти навчального процесу. Якщо додаток до іноземного документа про освіту виданий російською мовою, його переклад робити не потрібно. Але надати нотаріально завірену копію цього документа необхідно обов’язково. (Тип легалізації залежить від країни, навчальним закладом якої виданий освітній документ. Перелік країн, який допоможе визначити тип легалізації, що має застосуватися до освітнього документа, можна знайти в Гаазькій Конвенції (1961 р.), яка скасовує вимогу консульської легалізації іноземних офіційних документів (документи про освіту засвідчуються штампом Апостиль, який підтверджує автентичність документа));
4) копії документів про попередню вищу або професійну освіту (за наявності такої освіти);
5) копію документа, що засвідчує особу заявника та/або власника іноземного документа про освіту;
6) копію документа про зміну прізвища власника іноземного документа про освіту (за наявності такого документа);
7) довіреність (у разі подання пакета документів іншою особою);
8) документ про оплату за адміністративну послугу або копію документа, що підтверджує право на звільнення від оплати.
Заявник також має право надати інші документи, що підтверджують освіту та/або кваліфікацію власника документів, документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід. Такі документи надаються разом з їх нотаріально засвідченими перекладами.
Слід зазначити, що не всі документи підлягають процедурі визнання в Україні. Категорії документів про освіту, які не підлягають визнанню, визначено п. 6 Порядку № 632 (ср. ). Водночас звертаємо увагу працівників кадрових служб, що документи про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 року, не потребують проходження процедури визнання в Україні (тобто, нострифікації), оскільки на підставі ст. 5 Угоди про співробітництво в галузі освіти, підписаної в Ташкенті у 1992 р., державам-учасницям гарантовано безстрокове визнання на своїй території документів про освіту, виданих у державах-учасницях до моменту підписання вищезазначеної Угоди (п. 5 Порядку № 632). Зокрема, країнами-учасницями є: Азербайджанська Республіка, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Туркменистан, Республіка Узбекистан.
ПРОЦЕДУРА ТА РЕЗУЛЬТАТИ НОСТРИФІКАЦІЇ
Процедура визнання в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав, тобто нострифікаційна процедура, передбачає:
1. Перевірку автентичності поданих для
визнання іноземних документів про освіту, тобто перевірку достовірності факту навчання та отримання освітнього документа. Якщо надано легалізовані документи зі штампом «Апостиль» чи консульською легалізацією, то цього буде достатньо, аби підтвердити автентичність документів. Отже, вони не потребуватимуть перевірки факту їх видачі, що значно прискорить процедуру визнання.
2. Перевірку офіційного визнання навчального закладу, який видав освітній документ, системою освіти країни, якій він належить. Цей етап включає перевірку наявності свідоцтва про державну акредитацію навчального закладу та ліцензії на момент видачі освітнього документа.
3. Встановлення еквівалентності кваліфікації, зазначеної в іноземному документі про освіту, вимогам до освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівнів системи освіти України (здійснюється із залученням експертних комісій за відповідними спеціальностями шляхом співставлення навчальних програм за змістом і обсягом, що проводиться навчальним закладом України, акредитованим за такою ж спеціальністю, яку зазначено в дипломі заявника. Якщо така спеціальність в Україні відсутня, то обирається найбільш близька з існуючих).
Для країн, з якими Україною укладено міжнародні угоди, що встановлюють еквівалентність документів про освіту та вчені звання, визначення освітньо-кваліфікаційного рівня здійснюється Міністерством освіти і науки України на підставі відповідних міжнародних угод. Такі міжнародні угоди спрощують процедуру визнання, але не відміняють її.
Для здійснення процедури визнання іноземного документа про освіту його власнику необхідно:
1. Перевірити, чи ці освітні документи взагалі підлягають процедурі визнання. Перелік документів, які не підлягають процедурі визнання в Україні, наведено вище.
2. Підготувати та подати заяву, а також наведений вище пакет документів для проходження нострифікації. (Відповідальність за оформлення пакета документів, а також за достовірність наданої інформації покладається на заявника.)
Згідно з п. 1 постанови № 924 роботи з підготовки документів для прийняття Міністерством освіти і науки України рішення щодо визнання іноземних документів про освіту доручені державному підприємству «Інформаційно-іміджевий центр» цього Міністерства, яке виконує функції Національного інформаційного центру академічної мобільності (ENIC-Україна).
Отже, подати пакет документів про освіту для здійснення процедури визнання (нострифікації) можна до ДП «Інформаційно-іміджевий центр» для попереднього розгляду або безпосередньо надіслати пакет документів на адресу Міністерства освіти і науки України. При цьому оригінали документів не надсилаються поштою, а пред’являються безпосередньо під час особистого прийому. Документи для визнання іноземної освіти може подавати як їх власник, так і інша особа (заявник) за нотаріальним дорученням власника документів.
3. Після перевірки надісланого пакета документів заявника запросять на прийом для оформлення його справи протягом десяти робочих днів від дати реєстрації надісланих документів або заявнику надішлють лист з інформацією про результати попереднього розгляду.
На підставі результатів перевірки приймається рішення про повне чи умовне визнання або відмову у визнанні.
1. Умовне визнання. Якщо експерти, вивчивши документи, дійшли висновку, що цей випускник не прослухав певних важливих дисциплін або ж прослухав, але не в належному обсязі, а тому рівень його освіти не відповідає українському освітньому рівню, на який він претендує. У такому випадку нострифікуються його документи умовно і даються певні рекомендації, виконання яких забезпечить у перспективі повноцінне визнання.
Зміст і складність таких рекомендацій визначається залежно від того, з якою метою здійснюється визнання іноземної кваліфікації. Чого прагне заявник: навчатися в Україні чи працювати? Влаштуватися у приватну фірму чи отримати державну посаду? В одних випадках рекомендується скласти додаткові іспити, тести на підтвердження компетентності. В інших — прослухати лекційні курси, відвідати семінарські заняття з певних дисциплін або ж пройти виробничу, переддипломну, навчальну практику. Також пропонується перелік вишів, де заявник може це зробити. Дається час подумати, обрати, потім приймається заява та надсилається лист відповідному вищому навчальному закладу щодо забезпечення всіх умов для додаткового навчання.
У разі коли для визнання кваліфікації власника документів про освіту визначено додаткові умови (додаткове навчання, тестування на компетентність або інші дії, невиконання яких унеможливлює продовження освіти чи працевлаштування за фахом в Україні), заявнику направляється відповідне повідомлення. У такому випадку власник документів про освіту має скласти екзамени за вказаними експертами навчальними дисциплінами у вищому навчальному закладі, який для проходження тестування він обирає самостійно із запропонованого переліку. Терміни процедури визнання документів у такому разі подовжуються до отримання результатів тестування.
2. Повне визнання. За результатами процедури нострифікації при прийнятті рішення Міністерством освіти і науки України про повне визнання власник іноземних документів про освіту отримує свідоцтво, яке підтверджує право власника документів, виданих навчальним закладом іншої держави, на продовження освіти або на працевлаштування за фахом в Україні.
3. Відмова у визнанні. Якщо за результатами процедури визнання прийнято рішення про відмову у визнанні поданого документа, заявнику направляється відповідне повідомлення зі зазначенням підстав прийняття такого рішення.
ПІДСУМОК
Отже, з метою набуття чинності іноземним документом про освіту на території України для подальшого працевлаштування, зокрема, на державну службу, необхідно провести процедуру його визнання. В результаті процедури визнання власник іноземних документів про освіту отримує свідоцтво, яким підтверджується його право на продовження освіти або працевлаштування за фахом в Україні. Видача такого свідоцтва здійснюється на підставі рішення уповноваженого органу — Міністерства освіти і науки України.
Окремо звертаємо увагу, що свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту дійсне разом з оригіналом самого документа про освіту. Отже, свідоцтво щодо визнання іноземної освіти в нашій країні є невід’ємною частиною закордонного диплома про освіту, інакше — він не є чинним.
Таким чином, якщо кандидат на посаду в державних органах подає документ про освіту, отриману за кордоном, він разом з дипломом має подати свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту, видане Міністерством освіти і науки України, яке надає йому право на працевлаштування.
Наостанок зазначимо, що отримання свідоцтва про визнання іноземного документа про освіту не скасовує необхідності дотримання загальних вимог до прийому в навчальні заклади та працевлаштування відповідно до вимог чинного законодавства (п. 20 Порядку № 632).
