Відповідь свою почнемо здалеку. Давайте згадаємо, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) державні гарантії та відносини, пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), іншими законами та нормативно-правовими актами України. Водночас правовідносини, пов’язані з відпустками державних службовців, регулюються Законом України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII (далі — Закон № 3723) та іншими законодавчими актами, які не суперечать цьому Закону.
Так, зокрема, ст. 35 зазначеного Закону передбачено, що державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Додаткові ж оплачувані відпустки відповідно до ст. 4 Закону № 504 належать до щорічних відпусток.
Порядок та умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.94 р. № 250 (далі — Порядок № 250). Крім того, цим Порядком визначено, що додаткові оплачувані відпустки державним службовцям надаються:
— одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком;
— або за згодою сторін окремо від неї.
Тобто Порядок № 250 надає право працівнику обирати: хоче він приєднати додаткову оплачувану відпустку до щорічної основної чи ні.
Тепер — до запитання. Дуже часто під час надання додаткових оплачуваних відпусток право на них працівників чомусь ставлять в залежність від відпрацьованих календарних днів. Більше того, навіть компенсацію у разі звільнення намагаються нараховувати залежно від наявних у працівника робочих днів та розрахованих відповідно до них днів додаткової оплачуваної відпустки.
Свого часу Міністерством праці та соціальної політики України та Головним управлінням Державної служби при Кабінеті Міністрів України було надано роз’яснення з питань порядку надання державним службовцям додаткової оплачуваної відпустки (спільний лист від 27.01.99 р. № 13-294). Лист давній, але все ще залишається актуальним!
Так, зазначеним листом визначено, що виникнення у державних службовців права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість знаходяться у прямій залежності від наявності у державного службовця відповідного стажу державної служби. Тому надання додаткової відпустки певної тривалості, а також виплата грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні державного службовця залежить лише від наявності у державного службовця стажу державної служби, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.94 р. № 250, що дає право на надання вказаної відпустки, а не від відпрацьованого державним службовцем часу у відповідному робочому році.
Таким чином, базою для визначення права на отримання щорічної додаткової оплачуваної відпустки у державного службовця є стаж державної служби.
Тепер залишається лише з’ясувати: чи є якісь особливості в обрахуванні кількості днів додаткової відпустки, на які мають право працівники, які перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягненню нею трьох років?
Із запитання зрозуміло, що працівниця досягла десятирічного стажу державної служби у квітні 2013 року, тобто за загальним правилом вона отримала б право на додаткову відпустку тривалістю 5 календарних днів. Відповідно в квітні 2014 року працівниця вже мала б право на 7 календарних днів додаткової відпустки, а в квітні 2015-го — на 9 днів. Працівниця вийшла на роботу у березні 2015 року, маючи стаж державної служби 11 років, в травні вона бажає оформити відпустку, в тому числі отримати й додаткову (при цьому, на цей час вона буде мати стаж державної служби вже 12 років). Як в такій ситуації слід вирахувати кількість днів додаткової відпустки, на яку вона має право? Для пошуку відповіді звернемося до інших нормативно-правових документів.
Так, зокрема, в п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 р. № 283, зазначається, що до стажу державної служби включається час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тобто набувши стажу державної служби більше 10 років під час перебування у відпустці для догляду за дитиною працівниця отримала право на додаткову оплачувану відпустку.
В той же час слід враховувати, що до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (додаткова оплачувана є щорічною), період перебування державного службовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не зараховується. Така вимога міститься в КЗпП ( ст. 82 та ст. 181).
Таким чином, вийшовши на роботу в березні 2015 року з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з одинадцятирічним стажем державної служби працівниця має право лише на 7 днів додаткової відпустки. Тобто, вона фактично вже працювала у березні 2015-го і додаткова оплачувана відпустка вже могла б долучитися до частини щорічної основної відпустки за минулі періоди, якщо б працівниця вирішила «піти» у відпустку, наприклад, наприкінці березня. В той же час працівниця планує скористатися відпусткою в травні 2015 року, а станом на квітень 2015 року працівниця вже має стаж державної служби — 12 років (відповідно 9 днів додаткової відпустки). Отже, виходить, що, оформлюючи частину щорічної основної відпустки в травні 2015 року, працівниця (звісно, за її бажанням та згодою роботодавця) має право долучити до неї додаткові (7 та 9 календарних днів відповідно за 11 та 12 років стажу державної служби).
Звертаємо увагу, що 5 днів за 10 років державної служби в цьому разі не надаються, оскільки період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не зараховується до стажу роботи, що дає право на додаткову оплачувану відпустку (як щорічну).
Також зазначимо, що на додаткові відпустки за стаж державної служби, як такі, що відносяться до виду щорічних відпусток, поширюються норми Закону № 504. Цей документ не передбачає втрати права на щорічні відпустки у разі невикористання їх за попередні декілька років.
