Перш за все слід зазначити, що згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинною у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Як убачається із запитання, суд виніс постанову про звільнення працівника від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу відносно нього закрив. У період слідчих дій працівника було відсторонено від роботи.
Відсторонення від роботи — це тимчасове позбавлення працівника, який перебуває у трудових правовідносинах із підприємством, можливості реального здійснення ним права на працю. Відсторонення від роботи або іншої діяльності власник установи або уповноважений ним орган здійснює шляхом видання наказу (усного розпорядження з наступним виданням наказу) та вжиття заходів щодо контролю за його виконанням.
Стаття 22 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-ХІІ передбачає відсторонення від виконання повноважень за посадою державних службовців за невиконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації або об’єднанню громадян, на час, потрібний для службового розслідування, але не більше ніж на два місяці, зі збереженням заробітної плати.
Згідно з п. 4 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950, службове розслідування провадиться з відстороненням від виконання повноважень або без нього.
Кримінально-процесуальним кодексом України передбачається відсторонення обвинувачуваного від посади в разі притягнення до кримінальної відповідальності за посадовий або інший злочин і якщо той може негативно впливати на хід досудового або судового слідства.
Звільнення з посади здійснюється власником на підставі мотивованої постанови слідчого або іншої посадової особи відповідно до санкції прокурора або його заступника без виплати заробітної плати.
У разі незаконного засудження, притягнення до відповідальності як обвинувачуваного, взяття й утримання під вартою, обшуку, виїмки, накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших дій, що обмежують права громадян, а також незаконного застосування адміністративного арешту або виправних робіт, конфіскації майна, накладення штрафу, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів заподіяна шкода, зокрема заробітна плата й доходи, які працівник втратив внаслідок незаконних дій, відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР).
У випадку, розглянутому в запитанні, звільнення працівника не відбулося ні в період ліквідації підприємства, ні в інший час, тому він продовжує перебувати у списку цієї організації. На нашу думку, звільнити такого працівника варто на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Отримавши постанову суду 5 травня 2012 року, керівник організації в цей же день має видати наказ про звільнення і довести його до відома працівника. У день звільнення працівникові має бути видано належно оформлену трудову книжку.
