Звільнення працівника за власним бажанням відбувається на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), згідно з якою працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком, та інше), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Обмеження щодо звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному, стосується тільки звільнення з ініціативи власника, що встановлено ст. 40 КЗпП, якою передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті).
Тобто чинним законодавством не заборонено звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності з інших підстав, у т. ч. за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).
Слід зазначити, що до звільнення працівника він продовжує бути застрахованою особою, бо згідно із ст. 6 Закону № 2240 загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.
Отже, працівникові, який звільняється під час перебування на лікарняному, повинен бути оплачений листок непрацездатності (або всі листки непрацездатності, якщо вони були) за період роботи працівника до звільнення, коли він був застрахованою особою.
