Так, законодавство України у сфері охорони праці надає інвалідам додаткові гарантії, зокрема, для інвалідів 2-ї групи такі:
1) встановлення на прохання інваліда неповного робочого дня або неповного робочого тижня (ст. 172 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП));
2) створення пільгових умов праці для інваліда з урахуванням медичних рекомендацій (ст. 172 КЗпП);
3) право на річну відпустку в 30 календарних днів (ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки));
4) право взяти річну відпустку до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи (ст. 10 Закону про відпустки);
5) надання річної відпустки інваліду в зручний для нього час (ст. 10 Закону про відпустки);
6) надання відпустки без збереження заробітної плати інваліду 2-ї групи за його бажанням до 60 календарних днів на рік.
Для забезпечення гарантій працівник-інвалід повинен пред’явити хоча б один з документів, що підтверджують його інвалідність:
— Довідку про встановлення групи інвалідності, видану медико-соціальною експертною комісією (спеціальний експертний підрозділ МОЗ, що визначає статус інваліда);
— Індивідуальну програму реабілітації, обов’язкову для виконання роботодавцем (також затверджену МСЕК).
Слід нагадати, що надання зазначених документів — право працівника, а не обов’язок. Якщо працівник не подав документи, що підтверджують інвалідність, пільги та гарантії, передбачені законом, йому не надаються.
Також, якщо працівник пред’явив лише довідку, роботодавець не може змусити інваліда пред’явити індивідуальну реабілітаційну програму, оскільки законодавством такий обов’язок для працівника-інваліда не передбачений. Власне, для роботодавця індивідуальна програма реабілітації накладає тільки обмеження.
У разі втрати інвалідом професійної працездатності МСЕК відправляє роботодавцю виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках і необхідність в наданні додаткових видів допомоги (п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу).
Зазначені документи інвалід може пред’явити при прийомі на роботу, копії залишаються у роботодавця. На підставі даних документів роботодавець організовує трудовий розпорядок дня інваліда.
Відповідно, загальнообов’язкового скорочення робочого дня або скороченого проведення часу інвалідом перед комп’ютером не встановлено — необхідно керуватися індивідуальною програмою та висновками МСЕК.
Документально відобразити конкретні умови праці (неповний робочий день, обмеження на певні обов’язки тощо) потрібно в трудовому договорі і в наказі про організацію робочого місця інваліда.
