Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. N 1105 (далі — Закон N 1105) страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. N 2464 застрахована особа — фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
У разі, якщо за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку єдиний соціальний внесок сплачений за 5 місяців, а за останні 2 місяці ні, то ці місяці не включаються до страхового стажу, а допомога підлягає обмеженню відповідно до частини 4 статті 19 Закону N 1105. Після підтвердження застрахованою особою за даними персоніфікованого обліку сплати єдиного внеску за зазначені 2 місяці допомога підлягає перерахунку.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону N 1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
<…>
Щодо питання оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації, то зазначене питання не відноситься до компетенції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
В. о. директора Т. Нагорна