Водночас у передвиборчій програмі кандидата в Президенти України П. Порошенка було підкреслено, що «…Свобода народу залежить від способу, у який він взаємодіє із владою». Не менш значущими були і наступні гасла, що «… Слід створити дієві механізми громадського, правового і політичного контролю за діями влади. Елементом такого контрлю є можливість для громадян отримати вичерпну інформацію про рішення державних органів та органів місцевого самоврядування».
Відверто кажучи, кожне з цих гасел, прямо чи опосередковано, можна було віднести до багатьох сфер управління та суспільного життя, а не тільки до електронного урядування.
Але в липні 2014 року вже в якості новообраного чинного Президента України на виступі перед громадськими активістами П. Порошенко заявив: «Я не можу зрозуміти, чому ми не маємо 4G? Нам потрібне електронне урядування, антикорупційна реформа». За словами Президента, впровадження зв’язку 3G і 4G в Україні не робили через корупцію, а впровадження електронного уряду та технічні інновації повинні лягти в саму основу реформ.
Отже, майже відразу Президент підписав Указ «Про забезпечення впровадження єдиної державної політики реформ в Україні» від 23.07.2014 р. № 614/2014, згідно з яким було створено Національну раду реформ.
Саме з цього моменту тема впровадження електронного урядування стала однією з найбільш резонансних серед багатьох, не менш значущих, напрямів реформ, якими займається президентська команда. Заступник Голови Адміністрації президента Д. Шимків отримав завдання змінити систему як в АПУ, так і в державних установах в цілому та почати реорганізацію кадрової політики, інформаційного забезпечення, електронного урядування.
Отже, початок Президентського проекту впровадження електронного урядування був оголошений. Враховуючи те, що Президент України є суб’єктом законодавчої ініціативи і безпосередньо може вносити проекти законодавчих актів до Вищого законодавчого органу країни — Верховної Ради України, таку ініціативу Президента щодо багатостраждального (більше ніж 10 років) проекту впровадження електронного урядування в Україні було важко переоцінити.
Але гасла гаслами, а що ж щодо реальних дій на виконання ініціатив?
Серед основних ініціатив Президента П. Порошенка, пов’язаних з електронним урядуванням, можна виокремити наступні:
— Ініціатива DigitalUkraine;
— Відкриті дані;
— Електронні петиції і звернення;
— Реформа сфери електронного цифрового підпису;
— Хмарні технології;
— інші ініціативи.
Щодо ініціативи DigitalUkraine, то під цим розуміється створення юридичного фундаменту для впровадження сучасних інформаційних технологій в державному секторі та надання цифрових сервісів громадянам і бізнесу. І певним підґрунтям цьому може служити Стратегія сталого розвитку «Україна-2020» (схвалена Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5/2015), де в Розділі 3 «Дорожня карта та першочергові пріоритети реалізації Стратегії», в рамках вектора руху безпеки, зазначена і Програма електронного урядування.
Серед головних законодавчих ініціатив Президента, безумовно, слід згадати Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» від 09.04.2015 р. № 319-VIII.
Метою цього Закону є забезпечення реалізації права особи на доступ до інформації, що становить суспільний інтерес, забезпечення прозорості в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом упровадження механізму оприлюднення публічної інформації у вигляді відкритих даних.
Серед інших законодавчих ініціатив Президента є Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції, який Верховна Рада України ухвалила 02 липня 2015 р. (реєстраційний № 2299).
Метою цього законопроекту є розширення можливостей реалізації права громадян на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, передбаченого Конституцією України, із застосуванням ефективних новітніх методів, зокрема шляхом електронної петиції та електронного звернення. Законопроектом впроваджується механізм подання звернень в електронній формі, а також такий новий інструмент звернення до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та до органів місцевого самоврядування, як електронна петиція. Електронні петиції мають подаватися через офіційні веб-сайти відповідних органів або веб-сайти громадських об’єднань.
Щодо обговорення цієї ініціативи, то під час виступу на засіданні Національної ради реформ 2 лютого 2015 року Президент, наголосив, що «…двадцять років Україна говорить про тему електронного урядування, і я впевнений, що нам зараз необхідно продемонструвати рішучий прорив в цьому напрямку… Виходимо сьогодні на створення порталу для петицій громадян. Це поширена в демократичних країнах та доволі ефективна технологія колективного впливу громадян на владу». Окрім цього, Президент сказав, що громадяни і на індивідуальній основі отримають не просто технічну можливість, але й юридичне право звертатися до органів влади електронною поштою.
Реформа сфери електронного цифрового підпису — ще одна з ініціатив Президента. Виконавчим комітетом Національної ради реформ підготовлено та винесено на громадське обговорення ініціативи в рамках реформ державних закупівель, сфери електронного цифрового підпису.
Ініціатива реформи у сфері електронного цифрового підпису (ЕЦП) викладена у Концепції проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про електронний цифровий підпис» та змін до інших актів законодавства. Метою законопроекту є розбудова системи електронного цифрового підпису, що відповідатиме регламенту ЄС No 910/2014, світовим та європейським стандартам, напряму євроінтеграції. Пропонується вирішити проблеми внутрішньої інтероперабельності, а також інтероперабельності між Україною та світом шляхом гармонізації українських стандартів із світовими, сертифікації світових криптобібліотек для використання в Україні, укладання відповідних міждержавних угод та угод з міжнародними організаціями. Саме таку модель впроваджують країни —члени ЄС. Такий підхід дозволить виконати вимоги Угоди про Асоціацію щодо розвитку електронної торгівлі та сервісів, спростити впровадження і застосування електронного цифрового підпису для державного сектора, для обміну інформацією із бізнесом і громадянами (для систем електронних закупівель, для систем електронного документообігу, державних порталів тощо), а також спростити застосування ЕЦП в бізнес-середовищі, включаючи розробку програмного забезпечення. Обговорення триває.
Ініціатива в рамках реформи державних закупівель передбачає запровадження пілотної версії електронної системи закупівель, що буде застосована для держзакупівель на базі пілотних замовників, зокрема Державного управління справами, КМДА, ДП НАЕК «Енергоатом» для допорогових торгів. Це сприятиме викоріненню системної корупції у сфері держзакупівель завдяки запровадженню прозорих, ефективних і справедливих електронних процедур. До реалізації пілотних проектів залучені Департамент державних закупівель Мінекономрозвитку, профільний комітет Верховної Ради, Адміністрація Президента України, громадянське суспільство, іноземні експерти, а також провідні українські ІТ-компанії, асоціації тощо.
Ініціатива щодо хмарних технологій полягає в розробці Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень).
Цим документом пропонується створити умови для ефективнішого використання державних ресурсів відповідно до Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні шляхом впровадження новітніх технологій при обробці відкритої інформації, що належить до державних інформаційних ресурсів, конфіденційної інформації та таємної інформації, яка не становить державної таємниці. Законопроект сприятиме зміцненню співробітництва з Європейським союзом щодо розвитку інформаційного суспільства, як це передбачено Угодою про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої.
Крім цього, законопроект закладає засади для подальшого розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій у сфері державного управління, освіти, науки та інших сферах суспільного життя, а також сприятиме побудові моделі більш ефективної взаємодії держави та суспільства і дерегуляції ринку інформаційних технологій.
Підсумовуючи все вищенаведене можна зробити висновок, що законодавчі ініціативи Президента П. Порошенка у сфері електронного урядування є, здебільшого, стратегічними та, в деяких випадках, прямо пов’язані з виконанням Угоди про асоціацію з ЄС. Але впровадження цих ініціатив не є миттєвим і потребує як часу, так і значних зусиль, пов’язаних з адаптацією вже існуючого українського законодавства. Треба зазначити, що це дратує багатьох представників як громадянського суспільства, так і професійної IT-спільноти.
Разом з тим, деякі ініціативи Президента П. Порошенка щодо впровадження електронного документообігу як в діяльність АПУ, так і в діяльність інших ЦОВВ залишаються або не виконаними, або знаходяться на початковій стадії виконання.
Відкритим і гострим залишається питання щодо єдиного органу влади, відповідального за політику впровадження електронного урядування та координацію дій у цій сфері різних міністерств та відомств, робочих груп, які поки що конкурують між собою, а не взаємодіють.
Питання про розробку Державної цільової програми розвитку електронного урядування України чи Державної стратегії з чітким строками, обсягами фінансування та призначенням як замовника програми, так і виконавців теж залишається відкритим.
Питання повноцінного фінансування з державного бюджету запланованих заходів Державної програми інформатизації теж залишаються без достатньої уваги і є, мабуть, найактуальнішими та резонансними і не дають позитивної динаміки розвитку.
Основними засадами державного розвитку електронного урядування є:*
удосконалення нормативно-правового забезпечення;
розроблення та впровадження концептуальних засад інтегрованої системи «Електронний Уряд»;
забезпечення ефективності та якості адміністративних послуг населенню та бізнесу, що надаються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій;
створення системи електронної взаємодії державних органів;
впровадження в діяльність державних органів типових організаційно-технологічних рішень та забезпечення їх ефективного функціонування;
впровадження відомчих інформаційних систем планування та управлінської звітності в рамках створення єдиної державної системи контролю результативності діяльності державних органів щодо забезпечення розвитку соціально-економічної сфери;
нормативно-правове регулювання процедури забезпечення архівного зберігання електронних документів;
створення Єдиного державного порталу адміністративних послуг для забезпечення надання органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування адміністративних послуг громадянам і організаціям;
здійснення додаткових заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для надання послуг із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема особам, які потребують соціальної допомоги та реабілітації;
підвищення ефективності та прозорості процедури здійснення державних закупівель з урахуванням інтенсифікації впровадження системи електронних державних закупівель;
поширення досвіду, набутого під час реалізації пілотних проектів у сфері е-урядування, зокрема таких як «Електронне міністерство», «Електронний регіон», «Електронне місто», «Електронне село»;
організація та впровадження у рамках виконання міжнародної програми «Бібліоміст — глобальні бібліотеки в Україні» ініціативи «Публічні бібліотеки — мости до електронного урядування»;
проходження державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування навчання з питань впровадження електронного урядування.
* За матеріалами офіційного сайту Державного агентства з питань електронного урядування України: http://www.dknii.gov.ua/content/elektronne-uryaduvannya. — Прим. ред.