Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи ( ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).
Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначаються відповідною Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Разом з тим, згідно з пунктом 1.12 Інструкції № 455, документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на листок непрацездатності згідно з рішенням лікарсько-консультаційної комісії (далі — ЛКК) лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі:
гострих захворювань і травм, загострення хронічних захворювань |
вагітності та пологів |
оперативних втручань при невідкладних станах |
лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон |
Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.
В свою чергу, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг ( ч. 3 ст. 30 Закону № 1105).
Таким чином, у випадку настання у застрахованих громадян України тимчасової непрацездатності під час їх тимчасового перебування за межами держави допомога по тимчасовій непрацездатності призначається комісією із соціального страхування лише на підставі виданого в порядку обміну згідно з рішенням ЛКК та оформленого належним чином листка непрацездатності.
