ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 504 — Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Закон про держбюджет-2014 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII.
Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Закон № 2493 — Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.
Постанова № 250 — постанова КМУ «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» від 27.04.94 р. № 250.
Порядок № 283 — Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 03.05.94 р. № 283.
Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.
Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
НРД — ненормований робочий день.
ОМС — орган місцевого самоврядування.
Уже протягом багатьох років трудове законодавство передбачає два різновиди відпустки без збереження зарплати, що надають:
— на вимогу працівника при настанні обставин, перелічених у ст. 25 Закону № 504;
— за узгодженням між роботодавцем та працівником при виникненні в останнього сімейних обставин або ж інших поважних причин (ст. 26 Закону № 504).
При цьому щодо цих відпусток незалежно від підстав для їх надання діяло непорушне правило: ініціатива з надання такої відпустки повинна виходити виключно від працівника. Тобто роботодавець не може примусово відправити працівника у неоплачувану відпустку (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 р. № 416/13/116-13).
Що ж, відтепер така «догма» порушена і навіть зафіксована на законодавчому рівні. Із серпня по грудень 2014 року це відхилення стосувалося лише працівників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд у відповідних галузях і сферах або виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства.
Керівникам таких органів дозволили відправляти своїх підлеглих у відпустки без збереження заробітної плати та навіть визначати тривалість такої відпустки (п. 66 Прикінцевих положень Закону про держбюджет-2014).
У 2015 році таке право отримали і керівники органів виконавчої влади та інших державних органів (п. 9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. № 76-VIII). Тобто керівники згаданих органів можуть направляти своїх підлеглих у відпустки «за свій рахунок» та самостійно визначати тривалість цих відпусток.
Як і минулого року, у цьому періоді працівники мають право працювати в інших роботодавців на умовах сумісництва або суміщення інших видів діяльності. Якщо ж вони так і не знайшли для себе підходящої роботи, то фактично на цей час перебувають у відпустці «за свій рахунок».
Пам’ятайте! З 01.02.2015 р. ст. 25 Закону № 504 поповнилася новою підставою для надання відпустки «за свій рахунок»: працівники, місце роботи яких знаходиться у районі проведення АТО, можуть скористатися таким видом відпустки на весь період проведення АТО у відповідному населеному пункті + на час, необхідний для повернення до місяця роботи (але не більше 7 календарних днів) після прийняття рішення про припинення АТО.
Як бачимо, наслідки відпустки «за свій рахунок» волею-неволею знадобляться багатьом працівникам. Тож приступаємо до вивчення впливу наслідків відпустки «за свій рахунок» на…
… ТРИВАЛІСТЬ ВІДПУСТОК
Сам факт перебування працівника у трудових відносинах з установою не завжди призводить до можливості скористатися щорічною відпусткою. Цю відпустку просто так не надають — у буквальному сенсі її треба «напрацювати». Врахував це законодавець, коли ввів у ст. 82 КЗпП та ст. 9 Закону № 504 поняття стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. У цих же статтях прописали й періоди «трудового життя» працівника, які включають / не включають до стажу роботи. Але і цього замало, оскільки ще треба враховувати вид щорічної відпустки — основної чи додаткової. Що маємо? Період перебування у відпустці без збереження заробітної плати:
— включають до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Тут навіть і гадати не треба — така гарантія прямо закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 82 КЗпП та п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 504 (виняток: відпустка без збереження зарплати до досягнення дитиною 6 років, інсулінозалежною дитиною — 16 років, дитиною — інвалідом підгрупи А — 18 років). Виходить, що відпустка «за свій рахунок» аж ніяк не вплине на тривалість щорічної основної відпустки. Увага! Такий висновок не стосується працівників держорганів, які перебувають у відпустці без збереження зарплати за рішенням керівника;
— не включають до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими та важкими умовами праці і за особливий характер праці (у тому числі за НРД). Чому? Відповідь легко знаходимо у ч. 2 ст. 82 КЗпП та ч. 2 ст. 9 Закону № 504: до стажу роботи, що дає право на такі відпустки, включають період, коли працівник дійсно працював у шкідливих або особливих умовах праці (за винятком періоду перебування ним власне в щорічних відпустках). Звісно, що, перебуваючи у відпустці «за свій рахунок», працівник не «відчуває» на собі такі надзвичайні умови. Тому відпустка «за свій рахунок» у подальшому зменшить кількість календарних днів щорічної додаткової відпустки за робочий рік, на який припала «безкоштовна» відпустка.
А ось перебування держслужбовцем у відпустці без збереження зарплати за ст. 25 або 26 Закону № 504 не позначиться на тривалості його як основної відпустки, так і додаткової відпустки за стаж держслужби (ст. 35 Закону № 3723). Це ж стосується і посадових осіб ОМС (ст. 21 Закону № 2493). Пояснення такого висновку для основної відпустки таке ж, як і в загальному випадку. А що стосується щорічної додаткової відпустки, то держслужбовцям та посадовцям ОМС таку відпустку надають за стаж служби (постанова № 250).
Зверніть увагу! До стажу держслужби/ОМС зараховують період, коли службовець не працював, але перебував у трудових відносинах з держорганом/ОМС (п. 3 Порядку № 283). Відпустка без збереження заробітної плати якраз відповідає цій нормі.
Що в результаті? Відпустка без збереження зарплати у кінцевому підсумку не вплине на тривалість додаткової відпустки держслужбовців та посадових осіб ОМС.
Не слід перейматися і щодо соцвідпустки на дітей (ст. 19 Закону № 504) — її надають за календарний рік, без прив’язки до фактично відпрацьованих днів. Головна умова для надання такої відпустки — жінка працювала хоча б якийсь період у цьому календарному році. Констатуємо: відпустка «за свій рахунок» не вплине на соцвідпустку за ст. 19 Закону № 504.
… ВІДПУСКНІ
Розрахунковим періодом для оплати днів щорічної відпустки та соціальної відпустки на дітей або компенсації за них є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації (абз. 1 п. 2 Порядку № 100). При цьому із розрахункового періоду виключають дні, протягом яких працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. 6 п. 2 Порядку № 100).
Зверніть увагу, що з розрахункового періоду для обчислення відпускних виключають дні відпустки без збереження заробітної плати, наданої за ст. 25 та 26 Закону № 504 (лист Мінсоцполітики від 26.11.2012 р. № 1203/13/84-12).
… ОПЛАТУ ПРАЦІ У ВІДРЯДЖЕННІ
Для правильної оплати днів відрядження ст. 121 КЗпП приписує нам розрахувати одразу дві величини: денний заробіток та середньоденну зарплату. А згодом порівняти їх та взяти більший показник для подальших розрахунків.
Ми ж зосередимося на названих величинах лише для відповіді на запитання: як вплине не-
оплачувана відпустка (ст. 25 та 26 Закону № 504, «вимушена» відпустка працівників держорганів) на розмір оплати за період відрядження? Для цього необхідно дослідити, як пов’язані між собою відпустка «за свій рахунок» та згадані вище показники. Вам розбиратися не потрібно, ми вже все з’ясували!
Розрахунок денного заробітку, на жаль, не прописаний на нормативно-правовому рівні. Тому на практиці доводиться користуватися роз’ясненнями офіційних органів. Для розрахунку денного заробітку нам треба поділити зарплату місяця, в якому працівник перебував у відрядженні, на кількість робочих днів цього місяця. Такий розрахунок провадиться виходячи з повного робочого місяця.
Важливо! Перебування у відпустці без збереження зарплати не позначиться на розрахунку денного заробітку для оплати днів відрядження.
Для розрахунку середньоденної зарплати візьміть виплати, нараховані за останні два місяці роботи, що передують місяцю від’їзду у відрядження (абз. 3 п. 2 Порядку № 100). Але і тут не забувайте про норму абз. 6 п. 2 Порядку № 100 (див. у попередньому розділі).
Із розрахункового періоду для обчислення середньоденної зарплати виключаються дні відпустки без збереження зарплати.
… ЛІКАРНЯНІ
При оплаті листків непрацездатності ми спочатку визначаємо розрахунковий період. У загальному випадку він становить 6 календарних місяців (з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю настання страхового випадку — тимчасової непрацездатності (п. 4 Порядку № 1266).
Далі визначаєте виплати за цей період, які беруть участь у розрахунку лікарняних, та підраховуєте кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у цьому періоді. Для чого? Щоб визначити середньоденну (середньогодинну) зарплату (пп. 14 та 16 Порядку № 1266).
Зверніть увагу! Дні відпустки без збереження зарплати або години, що припали на неї, виключають із розрахункового періоду для обчислення лікарняних. Підстава — при розрахунку лікарняних ідеться про визначення відпрацьованих робочих днів (годин).
Цікавий момент! Абзац 2 п. 9 Порядку № 1266 приписує: при розрахунку середньої зарплати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, врахувати пропорційно відпрацьованому часу, якщо працівник частину місяця не працював з поважних причин. При цьому такими поважними причинами є вичерпний перелік обставин — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку. Як бачимо, відпустка «за свій рахунок» серед них не названа. Тому за відсутності працівника через перебування у відпустці без збереження зарплати разові заохочувальні та компенсаційні виплати враховують у повному обсязі.
… ДЕКРЕТНІ
Розрахунковий період для визначення допомоги по вагітності та пологах (загальний випадок) — останні 6 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку, тобто у нашому випадку — виходу у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами (п. 4 Порядку № 1266).
При цьому в основу самого розрахунку декретних покладено обчислення середньоденної зарплати. Як її розрахувати, щоб без помилок визначити допомогу майбутній матусі? Дивіться п. 14 Порядку № 1266: середньоденна зарплата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період.
Стосовно останнього компонента додамо, що із загальної кількості календарних днів розрахункового періоду виключають календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин. До таких поважних причин належать наступні періоди: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком.
Важливо! Дні відпустки без збереження зар-
плати (за ст. 25 та 26 Закону № 504), що припали на розрахунковий період для оплати декретних, не виключають із загальної кількості календарних днів такого розрахункового періоду. Виключають лише дні відпустки без збереження зарплати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (на підставі медичного висновку).
Як бачимо, відпустка без збереження зарплати все ж таки призведе до зменшення суми декретних, якщо вона припаде на розрахунковий період.
У той же час залишається відкритим питання: чи виключати дні «вимушеної» відпустки працівників держорганів із розрахункового періоду. Із цього приводу ми вже звернулися до фахівців Мінсоцполітики і тому відповідь «не за горами».
ВИСНОВКИ:
— відпустка «за свій рахунок» за ст. 25 і 26 Закону № 504 не вплине на тривалість щорічної основної відпустки за Законом № 504, щорічних основної та додаткової відпусток за законами № 3723 та № 2493 (держслужбовцям і посадовим особам ОМС), соцвідпустки на дітей (ст. 19 Закону № 504);
— додаткову відпустку за шкідливі та важкі умови праці, особливі умови праці (у тому числі за НРД) доведеться розрахувати для працівника окремо, якщо на його робочий рік (за який надають зазначені відпустки) припала відпустка без збереження зарплати;
— якщо відпустка без збереження зарплати припала на розрахунковий період для оплати відпускних, днів відрядження, лікарняних та декретних, то цей факт бухгалтер обов’язково враховує при обчисленні зазначених виплат.
