Сфери застосування зарплатного обмеження.
Минулого року з обмеженням розміру зарплати зіткнулися лише керівні працівники певного кола держустанов та бюджетного сектору. А вже з 01.01.2015 р. бар’єр щодо розміру зарплати поширюється, зокрема, на всіх працівників бюджетних установ. Про це йдеться в абз. 1 п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII (далі — Закон № 76).
При цьому бюджетна установа — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету (п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI).
Зверніть увагу! Обмеження щодо розміру зарплати поширюється на всіх працівників виконкомів міських, селищних, сільських рад, а також навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, які утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету.
Тобто згадані обмеження поширюються і на працівників комунальних закладів, оскільки такі заклади повністю утримуються за рахунок місцевого бюджету.
Майте на увазі! На відміну від комунального закладу, комунальне підприємство не отримує бюджетні кошти (може отримати в окремих випадках тільки на цільові заходи), тому зарплатне обмеження не стосується його працівників.
Розмір зарплатного обмеження.
Нагадаємо, що місячна зарплата працівників тих установ, на які поширюється обмеження, не може перевищувати 7 мінімальних зарплат (протягом січня — листопада 2015 року — 8526 грн.). Якщо ж в установі (організації, закладі) скорочували персонал, тоді після закінчення цієї процедури працівники можуть отримувати зарплату в розмірі не більше ніж 10 мінімальних зарплат (12180 грн.).
Важливо! Зазначені максимальні розміри стосуються усієї нарахованої місячної зарплати, а не лише посадового окладу.
Водночас тут слід враховувати деякі нюанси. Перш за все відзначимо, що при порівнянні нарахованої зарплати із вказаним зарплатним обмеженням не враховують такі виплати:
— допомогу по тимчасовій непрацездатності. Цю допомогу визначено як один із видів матеріального забезпечення за ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV. Але незважаючи на це, у контексті Закону № 76 під такою допомогою слід розуміти лікарняні (оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця та допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок соцстраху), допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами та інші види допомоги, які не входять до складу фонду оплати праці та здійснюються за рахунок органів соцстраху;
— допомогу на оздоровлення. Мається на увазі допомога, яку виплачують при наданні щорічної відпустки та право на яку прописано у нормативно-правовому акті. Наприклад, медпрацівники мають право на таку допомогу у розмірі посадового окладу відповідно до постанови КМУ від 11.05.2011 р. № 524;
— матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань;
— оплату часу щорічної відпустки, тобто відпускні.
І наостанок нюанс щодо сумісників. Якщо працівник працює в установі за основним місцем роботи та за сумісництвом, то зарплату за цими договорами слід розмежовувати для порівняння із зарплатним максимумом. Те саме стосується і зовнішніх сумісників. Тобто із 8526 (або 12180) грн. порівнюють окремо зарплату, нараховану за основним місцем роботи, і окремо зарплату, нараховану за сумісництвом з урахуванням зайнятості працівника (0,25 чи 0,5 ставки).
