Стаття 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), присвячена наданню такої відпустки, має у своєму арсеналі лише мінімальні підказки: тривалість відпустки та категорії осіб, які мають право на неї. Конкретику необхідно шукати у роз’ясненнях офіційних органів. Зокрема, слід звернути увагу на роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 30.05.2014 р. № 193/13/123-14.
Отже, розлучена жінка сама виховує дитину. Для цілей ст. 19 Закону № 504 до одиноких матерів віднесені також розлучені жінки, але за умови, що працівниця самостійно виховує дитину, тоб-то батько не бере участі у такому нелегкому процесі. Майте на увазі: участь батька або інших осіб в утриманні дитини (наприклад, виплата батьком аліментів) не позбавляє матері статусу одинокої (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 06.07.2006 р. № 247/13/116-06). Батько виплачує аліменти, але не виховує дитину? Ваша працівниця — претендент на таку соцвідпустку.
Ще одне визначення «одинока матір» наведено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. № 9. Так, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка сама виховує дитину).
Пакет документів для соцвідпустки на дітей. Свій статус «одинока мати» працівниця повинна підтвердити документально. Лише після цього роботодавець може надати їй соцвідпустку на дітей. Для розлученої жінки такими документами є:
— копії свідоцтв про народження дитини та про розірвання шлюбу;
— документи про те, що батько не бере участь у вихованні дитини.
Якщо з першими двома документами проблем не виникає — вони офіційно затверджені та повинні бути на руках у розлученої жінки, то останній викликає труднощі. Як підтвердити, що батько не спілкується з дитиною та не цікавиться її успіхами? Тим більше, ст. 157 Сімейного кодексу України визначає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. У нормативці універсальний документ із цього приводу не шукайте — його просто немає.
Мінсоцполітики з цього приводу зазначає таке: ст. 158 Сімейного кодексу передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. У разі ухилення батька від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.
Тож для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред’явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини:
— рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
— ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;
— акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи (садочка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Тобто для отримання соціальної додаткової відпустки розлучена жінка, крім заяви про надання цієї відпустки, копій свідоцтва про народження дитини та розірвання шлюбу, має надати роботодавцю один із вищезазначених або будь-який інший документ, що підтверджує відсутність участі батька у вихованні дитини. Разом з тим слід зазначити, що, оскільки соціальна додаткова відпустка, передбачена статтею 19 Закону № 504, надається один раз протягом календарного року і за цей час може змінитися статус одинокої матері, роботодавець має право вимагати поновлення зазначених документів один раз на рік.
