(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
  • № 4
  • № 3
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/27
Держслужбовець
Держслужбовець
Вересень , 2015/№ 9

Антикорупційні обмеження: сумісництво та суміщення з іншими видами діяльності

Антикорупційним Законом державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування сумісництво та суміщення з іншими видами діяльності заборонено. Що таке сумісництво та суміщення? Чи всяка додаткова оплачувана діяльність заборонена? Яка відповідальність передбачена за порушення антикорупційного обмеження щодо сумісництва та суміщення? Відповіді на ці запитання наведемо у цій статті.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8074-X.

ГК — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Антикорупційний Закон, Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Закон № 3206 — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.

Закон № 2493 — Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.

Закон № 554/97 — Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 07.10.97 р. № 554/97-ВР.

Закон № 3792 — Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII.

Закон № 2547 — Закон України «Про народні художні промисли» від 21.06.2001 р. № 2547-III.

Закон № 1977 — Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.91 р. № 1977-XII.

Закон № 3808 — Закон України «Про фізичну культуру і спорт» від 24.12.1993 р. № 3808-XII.

Постанова № 245 — Постанова Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245.

Положення № 43 — Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43.

Перелік № 963 — Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963.

Інструкція № 53 — Інструкція Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС від 14.05.82 р. № 53-ВЛ щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)».

Ліцензійні умови медичної практики № 49 — Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджені наказом МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49.

Положення № 2061 — Положення про спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1999 р. № 2061.

Положення № 993 — Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 р. № 993.

УМОВНЕ СКОРОЧЕННЯ

Нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

СУМІЩЕННЯ vs СУМІСНИЦТВО

Суміщення слід відрізняти від сумісництва, оскільки це різні поняття. Частиною 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) встановлено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою.

Таким чином, працівник підприємства має право укладати, крім трудового договору за основним місцем роботи, трудові договори на інших підприємствах за умови, що за основним місцем роботи не встановлені обмеження на роботу за сумісництвом.

Частина 1 ст. 105 КЗпП також передбачає суміщення професій (посад), тобто можливість виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи.

Слід пам’ятати! Сумісництво завжди передбачає укладення окремого трудового договору, водночас суміщення — це завжди виконання додаткової роботи в межах одного й того самого трудового договору.

На практиці існують такі поняття, як зовнішнє та внутрішнє сумісництво. Якщо працівник працює на двох підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а інше — місцем роботи за сумісництвом, то ця робота вважається зовнішнім сумісництвом.

Якщо працівник працює на тому самому підприємстві як основний працівник і у вільний від основної роботи час здійснює роботу за сумісництвом, то ця робота вважається внутрішнім сумісництвом. Слід відмітити, що працівник не може одночасно, наприклад з 8:00 до 17:00 години, виконувати роботу за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Інструкція № 53 визначає суміщення професій (посад) як виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) (у межах робочого часу за основною роботою).

Отже, суміщення професій (посад) допускається в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної, так і суміщуваної (додаткової) роботи.

Питання роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій регулюються постановою № 245 та Положенням № 43.

Відповідно до п. 1 Положення № 43 сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Водночас, не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком робіт, що додається до Положення № 43, а саме:

1. Літературна робота, у тому числі робота по редагуванню, перекладу та рецензуванню окремих творів, яка оплачується з фонду авторського гонорару.

2. Технічна, медична, бухгалтерська та інша експертиза з разовою оплатою праці (допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати).

3. Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік (допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати).

4. Виконання обов’язків медичних консультантів установ охорони здоров’я в обсязі не більш як 12 годин на місяць з разовою оплатою праці (допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати).

5. Керівництво аспірантами в науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які не перебувають у штаті цих установ та учбових закладів, з оплатою їх праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом; завідування кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, що займають керівні посади в навчальних закладах і науково-дослідних установах з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік (допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати).

6. Проведення консультацій науковими працівниками науково-дослідних інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров’я в лікувально-профілактичних установах в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці (допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати).

7. Робота за договорами провідних наукових, науково-педагогічних і практичних працівників по короткостроковому навчанню кадрів на підприємствах і в організаціях (допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати).

8. Робота без зайняття штатної посади на тому самому підприємстві, в установі, організації, виконання учителями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладів обов’язків по завідуванню кабінетами, лабораторіями і відділеннями, педагогічна робота керівних та інших працівників учбових закладів, керівництво предметними та цикловими комісіями, керівництво виробничим навчанням та практикою учнів і студентів, чергування медичних працівників понад місячну норму робочого часу і т. ін. Робота учителів і викладачів середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих навчальних закладів, прирівняних до них по оплаті праці працівників, концертмейстерів і акомпаніаторів навчальних закладів по підготовці працівників мистецтв та музичних відділень (факультетів) інших вищих навчальних закладів, у тому самому навчальному закладі понад установлену норму учбового навантаження, педагогічна робота та керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.

9. Переписування нот, яке виконується за завданнями підприємств.

10. Організація та проведення екскурсій на умовах погодинної або відрядної оплати праці, а також супроводження туристських груп у системі туристично-екскурсійних установ профспілок.

11. Інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи.

12. Виконання обов’язків, за які установлена доплата до окладу (ставки) в процентах або в українських карбованцях.

При цьому в основний робочий час, а також поза його межами (залежно від характеру робіт), може здійснюватися робота без зайняття штатної посади на тому самому підприємстві, в установі, організації, виконання учителями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладів обов’язків по завідуванню кабінетами, лабораторіями і відділеннями, педагогічна робота керівних та інших працівників учбових закладів, керівництво предметними та цикловими комісіями, керівництво виробничим навчанням та практикою учнів і студентів, чергування медичних працівників понад місячну норму робочого часу і т. ін.

Крім того залежно від характеру робіт в цей час (основний робочий чи за його межами) може здійснюватися: робота учителів і викладачів середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-виховних закладів, а також вищих навчальних закладів, прирівняних до них по оплаті праці працівників, концертмейстерів і акомпаніаторів навчальних закладів по підготовці працівників мистецтв та музичних відділень (факультетів) інших вищих навчальних закладів, у тому самому навчальному закладі понад установлену норму учбового навантаження, педагогічна робота та керівництво гуртками в тому самому навчальному закладі, дошкільному виховному, позашкільному навчально-виховному закладі.

Відзначимо, що виконання літературної роботи, в тому числі роботи по редагуванню, перекладу та рецензуванню окремих творів, яка оплачується з фонду авторського гонорару, а також переписування нот, яке виконується за завданнями підприємств, організація та проведення екскурсій на умовах погодинної або відрядної оплати праці, супроводження туристських груп у системі туристично-екскурсійних установ профспілок, може здійснюватися виключно у неробочий час та не потребує дозволу керівника державного підприємства, установи, організації.

Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Фундаментальні наукові дослідження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язку. Прикладні наукові дослідження — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей ( ст. 1 Закону № 1977).

Поняття «викладацька діяльність» у законодавстві не визначено, її можна визначити як процес надання знань, формування вмінь і навичок з різних напрямів освіти, розвитку інтелектуальних і творчих здібностей, фізичних якостей відповідно до задатків та запитів особи — учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, ад’юнктів, докторантів тощо; діяльність по отриманню ними професії, підвищенню їх виробничої кваліфікації, забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, спеціальної практичної підготовки і перепідготовки. Діяльність особи як викладача тієї чи іншої навчальної дисципліни в освітньому закладі полягає у читанні лекцій, проведенні семінарів, практичних та інших занять, гуртків, секцій тощо, веденні уроків і т. ін. Особу, яка веде викладацьку і виховну роботу, іменують педагогом. Отже, викладацька діяльність — це та частина педагогічної діяльності, яка не охоплює виховну роботу.

Переліком № 963 визначено посади педагогічних та науково-педагогічних працівників. Це, зокрема, такі посади:

а) педагогічних працівників: вчитель, викладач всіх спеціальностей, старший викладач вищого навчального закладу І і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах та ін.;

б) науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації: керівник (ректор, президент тощо), керівник філіалу, завідуючий кафедрою — професор, професор, доцент, старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист, провідний концертмейстер, концертмейстер, декан, заступник декана, вчений секретар, завідуючий: докторантурою, аспірантурою, ординатурою, інтернатурою, підготовчим відділенням та ін.

Статтею 1 Закону № 554/97 встановлено, що творча діяльність — це індивідуальна чи колективна творчість, результатом якої є створення або інтерпретація творів, що мають культурну цінність. Тобто, видами творчої діяльності є, зокрема: літературна, художня, наукова і технічна.

Під творами слід розуміти, зокрема: літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо); виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; комп’ютерні програми; бази даних; музичні твори з текстом і без тексту; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки; аудіовізуальні твори; твори образотворчого мистецтва (скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо); твори архітектури (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо), містобудування і садово-паркового мистецтва; фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії; твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла тощо ( ст. 8 Закону № 3792).

Видом творчої діяльності, враховуючи ст. 1 Закону № 2547, є також народний художній промисел, зокрема, кераміка, меблі, вишивка, гончарство, ткацтво, різьблення художнє, розпис декоративний, кування, литво художнє, гравірування, декоративне мистецтво, чеканка, архітектура, поезія, театр, музика, танець тощо.

Створення або інтерпретація будь-якого з названих творів, якщо вони мають культурну цінність, є творчою діяльністю.

Медична практика — це діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями й реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають спеціальну освіту (п. 1.3 Ліцензійних умов медичної практики № 49).

Поняття «інструкторська та суддівська практика із спорту» у законодавстві не визначено, лише згадується як форма спортивно-тренувальної діяльності. Так, згідно п. 30 Положення № 2061, спортивно-тренувальна діяльність є невід’ємною складовою частиною роботи навчального спортивного закладу. Основними формами спортивно-тренувальної діяльності у навчальному спортивному закладі є: групові та індивідуальні навчально-тренувальні, теоретичні заняття, самостійна робота за індивідуальними планами, медико-відновні заходи, участь у змаганнях, централізовані навчально-тренувальні збори, робота в спортивно-оздоровчих таборах, інструкторська та суддівська практика.

При цьому ст. 41 Закону № 3808 «Спортивне суддівство» визначено, що суддівство спортивних змагань здійснюється спортивними суддями — фізичними особами, які пройшли спеціальну підготовку і отримали відповідну кваліфікаційну категорію та уповноважені забезпечувати дотримання правил спортивних змагань, положень (регламентів) про змагання, а також забезпечувати достовірність зафіксованих результатів.

До кола обов’язків інструкторів зі спорту, враховуючи п. 47 Положення № 993, можна віднести; здійснення методичного забезпечення та координацію роботи тренерів-викладачів спортивної школи з відбору учнів, організацію навчально-тренувальної роботи, контроль за комплектуванням спортивних груп, змістом та результатами навчально-тренувальної роботи, організацію роботи з підвищення кваліфікації тренерів-викладачів, проведення відкритих навчально-тренувальних занять; статистичний облік та аналіз результатів роботи спортивної школи, відділення, груп, накопичує передовий досвід тренерів-викладачів, бере участь у підготовці статистичного звіту про роботу спортивної школи, а також він відповідає за ведення документації з питань проведення методичної роботи; контроль за проведенням навчально-тренувальних занять, виконанням навчальних програм з видів спорту, навчальних планів та відповідає за складення і додержання розкладу занять.

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО СУМІСНИЦТВА ТА СУМІЩЕННЯ З ІНШИМИ ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ

Постановою № 245 встановлено, що робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.

Цією ж постановою передбачено, що окрім працівників, яким законодавчими актами заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Статтею 25 Закону № 1700 державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування встановлено обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.

Так, державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 1700, забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Водночас, згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 1700, перебуваючи на службі в органах місцевого самоврядування та в держорганах, дозволяється займатися такими іншими оплачуваними видами діяльності, як:

— викладацька,

— наукова,

— творча,

— а також медична практика,

— інструкторська та суддівська практика із спорту;

2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Водночас, у разі, коли посадові особи органів місцевого самоврядування та державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації, то їм, згідно з  п. 2. ч. 1. ст. 25 Закону № 1700, дозволяється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 1700, вищеперелічені обмеження не поширюються на: депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі); членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі); народних засідателів і присяжних.

Нагадаємо. Відповідно до ст. 42 ГК («Підприємництво як вид господарської діяльності»), підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Відповідальність за порушення встановлених антикорупційним Законом обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності передбачена ст. 172-4 КпАП «Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності».

Нормами ч. 1 ст. 172-4 КпАП встановлено, що порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю тягне за собою накладення штрафу від 300 до 500 нмдг* (тобто від 5100 до 8500 грн.) з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

* Поняття нмдг використовується для кваліфікації правопорушення, тобто визначення розміру шкоди, завданої протиправним діянням особи, та для визначення розміру покарання у вигляді штрафу. Отже, звертаємо увагу, що нмдг, який встановлює суму штрафу, не змінювався вже багато років і дорівнює 17 грн. — Прим. ред.

За порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), ч. 2 ст. 172-4 КпАП також передбачено накладення штрафу від 300 до 500 нмдг (тобто від 5100 до 8500 грн.) з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.

Вчинення держслужбовцем чи посадовцем органу місцевого самоврядування, якого протягом року вже було піддано адміністративному стягненню, порушення встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю чи обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), тягне за собою накладення штрафу від 500 до 800 нмдг (тобто від 8500 до 13600 грн.) з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік ( ч. 3 ст. 172-4 КпАП).

Нижче наведемо приклад із судової практики щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Отже, знайомимось з постановою N-ського районного суду від 15.09.2011 р. у справі № 2010/3-1973/11**.

** Наводиться стислий зміст.

Справа № 2010/3-1973/11

<…>

Протоколом про адміністративне правопорушення від 15.08.2011 р. встановлено, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду головного бухгалтера N-ської сільської ради N-ського району N-ської області, відноситься до 7 категорії посад службових осіб органів місцевого самоврядування, будучи службовою особою 13 рангу, допустив порушення обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а саме з підприємницькою діяльністю на посаді голови Селянського фермерського господарства «Схід», тобто вчинив дії, які містять ознаки адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3206, ч. 1 ст. 172-4 КпАП.

Рішенням N-ської сільської ради від 29.12.2000 р. ОСОБА_2 надано на праві постійного користування для створення фермерського господарства «Схід» земельну ділянку площею 51,68 га. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію 01.06.2001 р. зареєстроване СФГ «Схід», головою якого є ОСОБА_2.

Одночасно відповідно до розпорядження N-ського сільського голови № 23 від 25.06.2002 р. ОСОБА_2 прийнято на посаду головного бухгалтера сільської ради, яку він обіймає до теперішнього часу.

Згідно зі ст. 2 Закону № 2493 посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. За період з 01.07.2011 р. по 01.08.2011 р. ОСОБА_2, працюючи головним бухгалтером сільської ради, отримав заробітну плату в сумі 2175 грн., а як голова СФГ «Схід» отримав виручку в сумі 600 грн.

Таким чином, ОСОБА_2, працюючи на посаді головного бухгалтера N-ської сільської ради, будучи посадовою особою місцевого самоврядування 13 рангу 7 категорії, не вжив заходів до припинення зайняття підприємницькою діяльністю та до теперішнього часу одночасно перебуваючи на посадах головного бухгалтера сільської ради та голови фермерського господарства, порушив своїми діями п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3206.

Правопорушник ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину визнав в повному обсязі і вмотивував вчинене лише своєю необізнаністю.

Вина ОСОБА_2 у здійсненні вищевказаного правопорушення доведена в повному обсязі і підтверджується поясненнями правопорушника, а також зібраними і перевіреними в судовому засіданні матеріалами справи.

У відповідності до довідки Токарівського сільського голови № 211/02-16 від 14.09.2011 р. ОСОБА_2 01.07.2011 р. склав присягу посадової особи органу місцевого самоврядування.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 172-4 ч. 1 КпАП як порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності.

Згідно зі ст. 33 КпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3206, ст. 172-4 ч. 1 КпАП, суд постановив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 172-4 ч. 1 КпАП і піддати адміністративному штрафу на користь держави в сумі 1000 гривень з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності.

<…>

Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення та усунення їх наслідків у  Законі № 1700 визначено Розділом ХІ.

Зокрема, ч. 5 ст. 65 Закону № 1700 («Відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення») встановлено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.

При цьому особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певними видами діяльності, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку ( ч. 2 ст. 65 Закону № 1700).

Антикорупційне законодавство, сумісництво, суміщення додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті
 Вхід в систему ×  Сесію завершено × Ви здійснили вхід на сайт з іншого браузера або комп'ютера. Щоб читати журнали, будь ласка, авторизуйтесь ще раз
Показати пароль  Забули пароль?
 Відновлення паролю × Введіть Ваш e-mail, і ми надішлемо Вам інформацію для відновлення пароля на поштову скриньку
 Реєстрація ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Пошта стане вашим логіном в системі. З її допомогою ви зможете увійти та відновити забутий пароль.

На пошту приходять системні повідомлення та інша корисна інформація.

Показати пароль 

Вкажіть пароль за допомогою якого ви зможете увійти в систему.

Натисніть кнопку "Показати пароль" , щоб побачити введені символи

Цей номер телефону прив'язаний до 3 email адрес: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

 ЗВОРОТНИЙ ДЗВІНОК ×

Введіть тільки ваше ім'я, щоб ми знали як до вас звернутися.
Прізвище та по ім'я батькові ви зможете пізніше вказати в своєму профілі.

 

Допускаються російські і українські символи.

Телефон використовується тільки для зв'язку з вами.

Приклад: +38 (066) 870-10-10

Даний номер телефону вже використовується користувачами : . Це часом не ви?

Ви можете увійти під одним з існуючих email адресів. Якщо Ви забули пароль, відновіть його.

Нагадуємо, що один номер телефону може бути використаний максимум 3 рази!

Цей номер телефону прив'язаний до 3 email адрес: .

Ви можете:

- використати інший номер телефону для реєстрації;

- увійти під одним з існуючих облікових записів;

- відновити забутий пароль

Дякуємо за вашу заявку! Наш фахівець зв'яжеться з вами найближчим часом.
Телефони × (044) 581-10-10 (066) 87-010-10 (097) 78-010-10 Передзвоніть менi
Ви не авторизовані на сайті × Ця функція доступна тільки авторизованим користувачам. Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.