ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про статус суддів — Закон України «Про статус суддів» від 15.12.92 р. № 2862-XII.
Закон про судоустрій — Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI.
Закон про державну службу — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Під час становлення незалежної України був прийнятий Закон про статус суддів, який діяв до 7 липня 2010 року.
Статтею 44 цього Закону було передбачено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Хочу звернути вашу увагу, шановні читачі, що цей Закон був прийнятий до прийняття Закону про державну службу, але передбачена норма «також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги» вказує на те, що робота на посадах державних службовців також зараховується до стажу роботи судді.
З прийняттям Закону про судоустрій законодавець у п. 11 розд. XIII «Перехідні положення» встановив, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності вказаного закону.
Так, суддям, які були призначені або обрані на посади до 07.07.2010 р., до стажу роботи зараховувалася робота на посадах суддів, слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
А яка ж ситуація з суддями, які були призначені після 7 липня 2010 року?
Статтею 135 Закону про судоустрій передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;
2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Тобто ми маємо два види обрахунку стажу роботи на посадах судді: до Закону про статус суддів і після.
Але не все так просто, як може здатися на перший погляд!
12 лютого 2015 року Верховна Рада України приймає Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VIII (далі — Закон про справедливий суд). Цей Закон викладає норми Закону про судоустрій у новій редакції, яка набуває чинності 28 березня 2015 року.
Але парадоксальною особливістю цієї ситуації є те, що розд. XIII «Перехідні положення» Закону про судоустрій до нової редакції не ввійшов. І, як наслідок, це знову викликало ряд запитань про порядок обрахунку стажу роботи судді.
Для того, щоб краще зрозуміти важливість цього питання, пропоную розглянути, на що ж впливає стаж роботи судді.
Передусім, на розмір суддівської винагороди. Відповідно до ст. 133 Закону про судоустрій суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом:
1) судді апеляційного суду – 1,1;
2) судді вищого спеціалізованого суду – 1,2;
3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України – 1,3.
Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років – 15 відсотків, більше 5 років – 20 відсотків, більше 10 років – 30 відсотків, більше 15 років – 40 відсотків, більше 20 років – 50 відсотків, більше 25 років – 60 відсотків, більше 30 років – 70 відсотків, більше 35 років – 80 відсотків посадового окладу.
Крім суддівської винагороди, стаж роботи судді впливає і на відпустку. Так, у ст. 134 Закону про судоустрій передбачено, що суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Тепер, з’ясувавши важливість цього питання, пропоную повернутися до ситуації, яка склалася 28 березня 2015 року, після прийняття Закону про справедливий суд.
Не прописавши у новій редакції Закону про судоустрій збереження стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом, постало питання щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді.
Для вирішення цієї проблеми 16 квітня 2015 року відбувся з’їзд Ради суддів України. На з’їзді заслухали та обговорили інформацію Голови Державної судової адміністрації України З. Холоднюка стосовно реалізації положень ст. 135 Закону про судоустрій щодо стажу роботи судді.
За підсумками роботи з’їзду Рада суддів України встановила, що відповідно до положень ч. 2 ст. 127 Конституції України та ст. 53 Закону про судоустрій обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, таких гарантованих Конституцією України прав, є: право обіймати будь-які інші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Водночас, суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно, держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень соціального забезпечення.
Враховуючи зазначене, п. 11 розд. XIII «Перехідні положення» Закону про судоустрій встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Прикінцеві та перехідні положення Закону про справедливий суд не містять норм стосовно збереження за суддями, які були призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом, визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом про справедливий суд.
Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.
Державною судовою адміністрацією України направлено до апеляційних і місцевих судів та територіальних управлінь Державної судової адміністрації України лист від 26.03.2015 р. № 8-5614/15 стосовно реалізації положень ст. 135 Закону про судоустрій щодо стажу роботи судді, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України.
Враховуючи створене обмеження соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією України і законами України, Державна судова адміністрація України звернулася з листом від 26.03.2015 р. № 10-5606/15 до Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя Р. Князевича з проханням надати сприяння в забезпеченні реалізації права суддів на державні гарантії їх соціального захисту та ініціювати перед Верховною Радою України розгляд проекту Закону України «Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» у частині визначення стажу роботи суддів.
У Верховній Раді України 06.04.2015 р. зареєстрований проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань) № 2557. Зазначеним проектом Закону пропонується доповнити розділ II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» п. 17, відповідно до якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло до набрання ним чинності.
У рішенні № 42 від 16.04.2015 р. Рада суддів України зазначила:
«1. Інформацію Голови Державної судової адміністрації України З. Холоднюка щодо листа Державної судової адміністрації України від 26.03.2015 № 8-5614/15 стосовно реалізації положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12.02.2015 № 192-VIII (Закон № 192-VIII) щодо стажу роботи судді взяти до відома.
2. Визначити, що стаж роботи судді, нарахований відповідно до чинного законодавства на момент набрання чинності Законом України «Про справедливий суд» (Закон № 192-VIII), перерахуванню не підлягає.
3. Рекомендувати Голові Державної судової адміністрації України З. Холоднюку відкликати лист Державної судової адміністрації України від 26.03.2015 № 8-5614/15 стосовно реалізації положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Обговорючи цю тему, слід звернути увагу на те, що постійна зміна положень у нормативно-правових актах тягне за собою судові спори щодо зарахування часу роботи на посаді стажиста судді до стажу роботи на посаді судді.
Один із таких спорів розглядав Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим 18.10.2012 р. Суд зазначив, що з аналізу норм Закону про державну службу випливає, що зарахування до стажу державної служби періоду роботи стажистом судді можливе у разі, якщо посада стажиста судді передбачала відповідні службові повноваження під час виконання службових обов’язків та за наявності факту отримання заробітної плати за рахунок бюджетних коштів.
Доводи, викладені у запереченнях відповідачів щодо неможливості зарахування до стажу державної служби позивача його роботу на посаді стажиста судді, враховуючи відсутність її поняття у чинному законодавстві України, не можуть бути прийняті судом як обґрунтована правова позиція, оскільки спростовуються конкретними доказами.
Відсутність у штаті суду у 2000-2003 роках посади стажиста судді не може служити переконливою обставиною для неврахування позивачу вказаного строку до строку державної служби відповідно до Закону про державну службу.
Тож, керуючись викладеними доводами, суд виніс рішення про зарахування часу роботи на посаді стажиста судді до стажу державної служби.
Наостанок ще варто зазначити. На сьогодні також є ряд судових рішень (ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2013 р., Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 р. та інші),у яких суд звертає увагу на те, що відповідно до порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283, визначено вичерпний перелік посад, час перебування на яких зараховується до стажу державної служби. Посада стажиста судді у вказаному переліку відсутня. Також в ухвалах акцентується увага на тому, що згідно з Положенням про управління державної служби Головного управління державної служби, на вказаний орган покладено повноваження щодо надання роз’яснень про застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. У листах управління державної служби Головного управління державної служби (від 02.02.2012 р. № 8-33/2012) роз’яснено, що період роботи на посаді стажиста (народного) судді може бути зарахований до стажу роботи державної служби лише у тому випадку, коли ця посада передбачена штатним розписом.
Тож з урахуванням наведеного вище під час обрахунку стажу роботи на посаді судді, перш за все, потрібно керуватись такими нормативно-правовими актами:
1) Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI;
2) Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-XII;
3) Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII;
Бажаю всім кадровим службам, щоб ваш розрахунок відповідав усім вимогам нормативно-правових актів, а якщо і будуть судові спори, то тільки на підтримку ваших розрахунків.
