Право на щорічну відпустку — це законодавча гарантія для усіх працівників. Надання такого виду відпочинку супроводжується низкою процедурних моментів, які повинен забезпечити, зокрема, роботодавець. Коротко розповімо про найважливіші з них і перейдемо до відповіді на запитання.
Так, черговість надання відпусток в установі визначають у графіку відпусток ( ч. 10 ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон № 504). Як відомо, роботодавець складає цей графік, погоджує його з профспілкою і доводить до відома працівників. У більшості випадків вважається, що працівник проінформований про складений графік відпусток, якщо він розписався у спеціально призначеній для цього графі графіка.
Згодом роботодавець зобов’язаний повідомити працівника про початок щорічної відпустки не пізніше ніж за два тижні до дати її початку. Як правило, повідомлення складають у довільній формі. У ньому працівник обов’язково розписується і тим самим підтверджує факт отримання повідомлення.
Що робити, якщо працівник відмовляється розписуватися у графіку відпусток та/або повідомленні про надання відпустки? Для початку з’ясуйте, чи не з’явилися у працівника підстави для перенесення періоду щорічної відпустки ( ч. 1 і 2 ст. 11 Закону № 504) на інший період, ніж запланований графіком відпусток. Також пам’ятайте, що період щорічних відпусток завжди узгоджується між працівником і роботодавцем — тож слід шукати компроміс у такому питанні.
Якщо усі моменти з’ясовані, але працівник, як і раніше, відмовляється від підписання згаданих графіка та/або повідомлення, то у такому випадку радимо вам скласти акт про відмову від підписання цих кадрових документів (див. зразок акта на с. 44). Таким чином ви підтвердите, що дійсно намагалися проінформувати працівника про терміни його відпустки, але він проігнорував такі застереження.
Отже, стало зрозуміло, що працівник відмовляється від підписання кадрових документів, які інформують про терміни його відпустки. Більш того, він не бажає скористатися днями належної йому щорічної відпустки, і поважних причин для її невикористання у нього немає. Що далі?
Важливо! Якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією України, Законом № 504 право на відпочинок (щорічну відпустку), роботодавець має право в межах, установлених графіком, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.
У ситуації, коли працівник проти підписання наказу про надання відпустки, — теж складайте відповідний акт*.
* Якщо роботодавець виконав усі залежні від нього дії з інформування працівника про період відпустки і у працівника немає обґрунтованих підстав для відмови у використанні щорічної відпустки, то, як уже з’ясовано, роботодавець може видати наказ про надання працівнику відпустки з дати, зазначеної у графіку відпусток. Вихід працівника на роботу у цей період (без об’єктивних причин) може розглядатися як порушення трудової дисципліни. — Прим. ред.
Пояснимо, чому роботодавцю так важливо слідкувати за реалізацією працівником права на щорічну відпустку. Справа у тому, що ч. 5 ст. 80 КЗпП і ч. 5 ст. 11 Закону № 504 заборонено не надавати щорічну відпустку:
— повної тривалості протягом двох років підряд;
— протягом робочого року: працівникам віком до 18 років і працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами або з особливим характером праці.
Чим небезпечне невиконання цих норм? За подібне порушення законодавства про працю роботодавця чекає штраф у розмірі 1 мінімальної заробітної плати ( абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Крім того, винним посадовим особам установ загрожує адмінштраф за ст. 41 КУпАП.
