Дисциплінарна відповідальність: за що, ким та коли накладаються дисциплінарні стягнення

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Новий Закон про держслужбу, Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

Закон № 4572 — Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI.

Положення № 500 — Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 500.

Дисциплінарна відповідальність державного службовця є різновидом юридичної відповідальності. Нормами ст. 64 Закону № 889 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарний проступок — це протиправне порушення державним службовцем норм законодавства та покладених на нього службових обов’язків, яке тягне за собою накладення (застосування) дисциплінарного стягнення.

ПІДСТАВИ ТА УМОВИ ДЛЯ ПРИТЯГНЕННЯ ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, установлених Законом № 889 та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 нового Закону про держслужбу).

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону № 889 до державних службовців може застосовуватися виключно один із таких видів дисциплінарного стягнення, як:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Тепер щодо переліку дисциплінарних проступків. Нормами ч. 2 ст. 65 та ч.  — 5 ст. 66 Закону № 889 визначено перелік дисциплінарних проступків та загальні умови застосування дисциплінарних стягнень за їх вчинення, які ми наведемо у таблиці на с. 5.

Дисциплінарні проступки та стягнення

Звертаємо увагу! Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване відповідно до ч. 5 ст. 66 Закону № 889 лише за:

— порушення Присяги державного службовця; вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

— перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

— подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

— неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

— поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

— прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

— вчинення державним службовцем систематично (повторно протягом року) прогулу (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 66 Закону № 889 дисциплінарні стягнення за вчинення таких проступків, як:

порушення правил етичної поведінки державних службовців;

вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

дії, що шкодять авторитету державної служби,

мають накладатися виключно за:

— пропозицією Комісії на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» (Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників; керівників апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та їх заступників; голів місцевих державних адміністрацій; керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України);

— та поданням дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ (далі — дисциплінарна комісія) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» (керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів України та їх заступників; керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників; заступників голів місцевих державних адміністрацій; керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників; заступників керівників державної служби в інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України) і «В» (інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б»).

ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ’ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ДИСЦИПЛІНАРНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Частиною 1 ст. 67 Закону № 889 встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Обставинами, які обтяжуватимуть відповідальність державного службовця, ч. 4 ст. 67 Закону № 889 визначено:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 67 Закону № 889 обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 67 Закону № 889 під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені вище обставини, які передбачені ч. 2 ст. 67 Закону № 889, що пом’якшують відповідальність державного службовця.

Слід зазначити, що відповідно до норм ст. 75 Закону № 889 перед накладенням дисциплінарного стягнення суб’єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмову надати пояснення необхідно оформити відповідним актом і підтвердити свідченнями двох державних службовців. При цьому відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення (ч. 3 ст. 75 Закону № 889).

СУБ’ЄКТИ, УПОВНОВАЖЕНІ ІНІЦІЮВАТИ ДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОВАДЖЕННЯ ТА ЗАСТОСОВУВАТИ ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ

Частиною 1 ст. 68 Закону № 889 встановлено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб’єктом призначення.

Суб’єкти, які уповноважені застосовувати дисциплінарні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 68 Закону № 889, наведено у таблиці нижче:

Звертаємо увагу, що новим Законом про держслужбу передбачено створення постійно діючих дисциплінарних комісій.

Частиною 1 ст. 69 Закону № 889 встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.

Відповідно до ст. 71 та 72 Закону № 889 на час здійснення дисциплінарного провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків. З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. Про вимоги щодо проведення службового розслідування та умови відсторонення від виконання посадових обов’язків більш детальніше ми обов’яз- ково розповімо у наступних номерах нашого видання.

Вимоги щодо порядку утворення дисциплінарних комісій та визначення їх повноважень установлено нормами ст. 69 Закону № 889.

ДИСЦИПЛІНАРНА КОМІСІЯ: ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ЇЇ ПОВНОВАЖЕННЯ

Частиною 2 ст. 69 Закону № 889 передбачено, що дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону № 889 керівник державної служби в державному органі — це посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Закону № 889 дисциплінарна комісія повинна діяти у складі не менше шести членів. До її складу включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації — представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об’єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об’єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб. У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Члени дисциплінарної комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах. Строк їх повноважень становить три роки.

Склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби (ч. 4 ст. 69 Закону № 889). До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості:

— представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно з числа державних службовців цього державного органу;

— представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації — представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об’єднань, утворених відповідно до Закону № 4572, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

При цьому до складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

З огляду на передбачений ч. 3 та 4 ст. 69 Закону № 889 постійний склад дисциплінарних комісій та порядок їх утворення виникає сумнів у можливості одних і тих самих членів комісії професійно та об’єктивно розглядати дисциплінарні справи щодо проступків усіх державних службовців цього державного органу, незалежно від виконуваних посадових обов’язків державного службовця та його проступку (фінансові питання, володіння іноземними мовами, знання інформаційних технологій тощо).

Нагадаємо, що центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а також здійснює функціональне управління державною службою, є Національне агентство України з питань державної служби (далі — Нацдержслужба), діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Мiнiстрiв України (пп. 1 та 3 Положення № 500).

Голова та секретар дисциплінарної комісії обираються її членами на першому засіданні (ч. 4 та 7 ст. 69 Закону № 889). Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

За результатами розгляду дисциплінарної справи державного службовця відповідно до ч. 10 ст. 69 Закону № 889 дисциплінарна комісія (Комісія) має внести суб’єкту призначення подання (пропозиції), які мають рекомендаційний характер.

Суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов’язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії чи надати вмотивовану відмову протягом цього строку (ч. 11 ст. 69 Закону № 889).

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ (КОНФЕРЕНЦІЯ) ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ: ПОРЯДОК СКЛИКАННЯ ТА ПРАВОМОЧНІСТЬ

Порядок скликання та правомочність загальних зборів (конференції) держслужбовців визначено ст. 70 Закону № 889.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону № 889 загальні збори (конференція) державних службовців державного органу скликаються виборним органом первинної профспілкової організації, яка діє в державному органі (за наявності), або службою управління персоналом.

Конференції державних службовців державного органу проводяться у державних органах, де скликання загальних зборів ускладнене через значну чисельність або територіальну роз’єднаність структурних підрозділів. Делегати на конференцію обираються за нормами і в порядку, що визначаються виборним органом первинної профспілкової організації, яка діє в державному органі (за наявності), або службою управління персоналом.

Згідно з ч. 3 ст. 70 Закону № 889 державних службовців державного органу необхідно повідомити про час та місце проведення загальних зборів (конференції) не пізніш як за 20 календарних днів до дня їх проведення.

Питання на розгляд загальних зборів (конференції) державних службовців державного органу виносяться з ініціативи керівника державної служби, виборного органу первинної профспілкової організації, яка діє в державному органі (у разі її створення), або державних службовців державного органу.

У разі винесення на загальні збори (конференцію) державних службовців державного органу питання про обрання представників до складу дисциплінарної комісії державні службовці протягом 10 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення загальних зборів (конференції) можуть подавати заяви про їх реєстрацію кандидатами до дисциплінарної комісії до служби управління персоналом.

При цьому зверніть увагу, порядок обрання загальними зборами (конференцією) державних службовців членами дисциплінарної комісії не передбачає наявність ситуації, за якої відсутні бажаючі реєструватися кандидатами до дисциплінарної комісії. Отже, робота дисциплінарної комісії може бути унеможливлена у зв’язку з відсутністю представників державних службовців.

Частиною 5 ст. 70 Закону № 889 встановлено, що загальні збори визнаються правомочними, у разі якщо у них бере участь більше половини загальної кількості державних службовців державного органу, а конференція — більше половини делегатів.

На загальних зборах (конференції) необхідно обрати не менше трьох членів лічильної комісії шляхом відкритого голосування більшістю голосів учасників (ч. 6 ст. 70 Закону № 889).

Кожен учасник загальних зборів (конференції) має один голос. Рішення загальних зборів (конференції) державних службовців державного органу приймаються більшістю від присутніх на загальних зборах (конференції).

ДИСЦИПЛІНАРНА СПРАВА

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (ч. 1 ст. 71 Закону № 889).

Нормами ч. 2 ст. 71 Закону № 889 встановлено, що дисциплінарна справа повинна містити:

1) дату і місце її формування;

2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;

3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;

4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;

5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;

6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;

9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;

11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення);

12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;

13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

За результатом розгляду дисциплінарної справи Комісія, дисциплінарна комісія у державному органі має внести суб’єкту призначення пропозиції, подання, які мають виключно рекомендаційний характер (ч. 3 ст. 71 Закону № 889).

Нормами ч. 4 ст. 71 Закону № 889 визначено, що порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється Нацдержслужбою. На момент підготовки цієї статті порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами Нацдержслужбою не затверджено.

ПРАВА ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ДО НИХ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ

Нормами ч. 1 ст. 74 Закону № 889 встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення (ч. 5 ст. 74 Закону № 889).

Згідно зі ст. 76 Закону № 889 державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прий­няттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали стосовно зазначених обставин, які долучаються до справи.

Державний службовець має право на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення.

Нормами ч. 1 ст. 78 Закону № 889 встановлено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями категорії «А» до суду, а категорій «Б» і «В» — до Нацдержслужби або до суду.

Строк, протягом якого державний службовець може подати скаргу щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення, — 10 календарних днів після одержання державним службовцем копії наказу (розпорядження) про накладення дисциплінарного стягнення (ч. 2 ст. 78 Закону № 889).

Крім того, державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

РІШЕННЯ ПРО НАКЛАДЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ ЧИ ЗАКРИТТЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення необхідно оформити відповідним актом суб’єкта призначення (ч. 1 ст. 77 Закону № 889).

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), повинно бути зазначено:

— найменування державного органу,

— дата прийняття рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення,

— відомості про державного службовця,

— стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація,

— вид дисциплінарного стягнення, що застосовується (накладається).

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб’єкт призначення прий­має рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке також оформляється наказом (розпорядженням).

Звертаємо увагу, що у разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб’єкт призначення зобов’язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу (ч. 4 ст. 77 Закону № 889).

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов’язковими для розгляду суб’єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення видається державному службовцю під розписку (ч. 6 ст. 77 Закону № 889).

Нормами ч. 7 ст. 77 Закону № 889 передбачено, що у разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

ЗНЯТТЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону № 889, якщо протягом року після накладення дисциплінарного стягнення до державного службовця не буде застосоване нове дисциплінарне стягнення, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо державний службовець не вчинив нового порушення цього Закону, інших нормативно-правових актів у сфері державної служби і виявив себе сумлінним службовцем, дисциплінарне стягнення стосовно нього може бути знято до закінчення року, протягом якого воно було накладено, але не раніше ніж через шість місяців з дня накладення дисциплінарного стягнення. Право на дострокове зняття дисциплінарного стягнення належить суб’єкту призначення, що його застосував.

Нормами ч. 3 ст. 79 Закону № 889 встановлено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення, окрім зауваження, заходи заохочення до державного службовця застосовуватися не можуть.