ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Новий Закон про держслужбу, Закон № 889 — Закон України «Про державну службу»
від 15.12.2015 р. № 889-VIІІ.
Чинний Закон, Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Новий Порядок — Порядок стажування державних службовців, затверджений наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 р. № 48.
Чинний Порядок, Постанова № 804 — Положення про порядок стажування
у державних органах, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.12.94 р. № 804.
ВІДМІННІСТЬ НОРМ
Для того, щоб розібратися у відмінностях чинного і нового порядків, перш за все давайте пригадаємо деякі норми чинного Порядку.
Так, згідно з чинним Порядком, затвердженим постановою № 804:
— з метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей працівників, які претендують на посаду державного службовця, може проводитися їх стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців;
— стажування можуть проходити особи, які вперше претендують на посаду державного службовця, та державні службовці;
— відбір кандидата на стажування проводиться з ініціативи органу, де має відбуватись стажування;
— особа (не державний службовець), яка після успішного закінчення стажування виявила бажання працювати у даному державному органі, проходить конкурс відповідно до Положення про порядок проведення конкурсу при прийнятті осіб на роботу до органів державної виконавчої влади. При цьому їй надається перевага над особами, які беруть участь у даному конкурсі, але не проходили стажування;
— державний службовець після успішного закінчення стажування може бути переведений на посаду за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору;
— державний службовець, який пройшов стажування, може бути зарахований до кадрового резерву державного органу.
Пригадали? Тепер — щодо нового Закону та нового Порядку.
Із введенням у дію з 1 травня 2016 року Закону № 889 про держслужбу стажування держслужбовців «по-новому» буде суттєво відрізнятись від проходження їх стажування відповідно до вимог чинного на сьогодні Закону № 3723.
Увага! Законом № 3723 встановлено, що метою стажування є перевірка професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду держслужбовця (ст. 19 цього Закону). Нормами ж нового Закону про держслужбу встановлено, що стажування проводиться з метою підвищення рівня професійної компетентності держслужбовця та є однією з її форм (ст. 48 Закону № 889).
Тобто з набуттям чинності новим Законом про держслужбу суттєво змінюється мета проходження стажування: воно перестає бути фактично одним з трьох способів вступу на держслужбу, які існують відповідно до чинного законодавства.
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Відповідно до Закону № 889 державним службовцям мають створюватися умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, яке проводиться постійно.
Професійне навчання державних службовців має проводитися за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, через систему підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації, зокрема в галузі знань «Публічне управління та адміністрування», у встановленому законодавством порядку в навчальних закладах, установах, організаціях незалежно від форми власності, які мають право надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном.
Науково-методичне забезпечення діяльності системи підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців здійснює Національна академія державного управління при Президентові України — вищий навчальний заклад з особливими умовами навчання, які визначаються Кабінетом Міністрів України.
Якщо казати більш конкретно, то керівник державної служби (посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі, ч. 1 ст. 2 Закону № 889) у межах витрат, передбачених на утримання відповідного державного органу:
— забезпечує організацію професійного навчання державних службовців, підвищення кваліфікації державних службовців на робочому місці або в інших установах (організаціях);
— а також має право відповідно до закону закуповувати послуги, необхідні для забезпечення підвищення кваліфікації державних службовців, у підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб.
| Зверніть увагу! Підвищення рівня професійної компетентності державних службовців проводиться протягом проходження служби, а підвищення кваліфікації — не рідше одного разу на три роки. |
Необхідність професійного навчання державного службовця визначається його безпосереднім керівником та службою управління персоналом державного органу за результатами оцінювання службової діяльності. На строк професійного навчання за державним службовцем зберігаються його посада та заробітна плата.
Керівник державної служби забезпечує професійне навчання державних службовців, вперше призначених на посаду державної служби, протягом року з дня їх призначення.
Відповідно до Закону № 889 з метою підвищення рівня професійної компетентності державного службовця може проводитися його стажування з відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної служби в іншому державному органі або за кордоном. На строк стажування за державним службовцем зберігаються його посада та заробітна плата.
У державних органах з метою ознайомлення з функціонуванням державної служби може здійснюватися стажування громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби, строком до шести місяців у порядку, визначеному керівником державної служби.
Обговорюючи питання підвищення рівня профкомпетенції, слід звернути ще увагу й на можливість запровадження індивідуальної програми.
Так, відповідно до ст. 49 Закону № 889 державний службовець за результатами оцінювання службової діяльності, передбаченого ст. 44 цього Закону, разом із службою управління персоналом може скласти індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності, яку погоджує його безпосередній керівник та затверджує керівник самостійного структурного підрозділу, в якому він працює.
Служба управління персоналом узагальнює такі потреби державних службовців у підготовці, перепідготовці, спеціалізації та підвищенні кваліфікації і вносить відповідні пропозиції керівнику державної служби.
ПОРЯДОК СТАЖУВАННЯ
Для забезпечення впровадження встановлених Законом № 889 норм Національним агентством України з питань державної служби затверджено новий Порядок стажування державних службовців.
Цей Порядок визначає загальні положення щодо проходження державними службовцями стажування, в тому числі за кордоном, також як однієї з форм підвищення рівня професійної компетентності.
Так, відповідно до нового Порядку стажування державних службовців проводиться з відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді державної служби в іншому державному органі або за кордоном відповідно до законодавства та цього Порядку.
На строк стажування за державним службовцем зберігаються його посада та заробітна плата за основним місцем роботи.
Окрім цього державним службовцям, які проходять стажування в іншому населеному пункті, за основним місцем роботи відшкодовуються витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за час перебування в дорозі та найм житла. Під час проходження стажування за кордоном витрати на таке стажування та порядок їх відшкодування передбачаються у міжнародних договорах та договорах про співпрацю.
Направлення державного службовця на стажування до іншого державного органу, а також за кордон здійснюється на підставі трьох обов’язкових документів:
— наказу керівника державної служби державного органу, в якому працює державний службовець;
— письмової заяви самого державного службовця;
— та згоди відповідного керівника державної служби державного органу за місцем його стажування.
Важливо! Допуск на стажування, строк та зміни процедури його проходження оформлюються наказом керівника державної служби державного органу, де проводиться стажування.
Права й обов’язки державного службовця, який проходить стажування
| права | обов’язки |
| Може брати участь в діяльності органу, готувати проекти документів, бути присутнім на нарадах | Зобов’язаний: у повному обсязі та своєчасно виконувати завдання, передбачені індивідуальним планом стажування |
| удосконалювати професійні знання, уміння та навички, поєднуючи їх з практичною діяльністю з використанням позитивного досвіду відповідного державного органу | |
| виконувати вказівки та доручення керівника стажування, додержуватись професійної етики та культури поведінки | |
| дотримуватись правил внутрішнього службового розпорядку державного органу, у якому проходить стажування |
На період стажування в державному органі за державним службовцем закріплюється керівник стажування з числа керівників структурних підрозділів цього органу, у яких буде проводитись стажування.
Зміст стажування визначається індивідуальним планом стажування, що затверджується керівником стажування в державному органі за погодженням з керівником державної служби в державному органі, де проводиться стажування.
Керівник стажування:
| складає та затверджує індивідуальний план стажування, корегує, перевіряє хід заповнення документації стосовно стажування, контролює виконання індивідуального плану |
| забезпечує умови, необхідні для проходження стажування, можливість ознайомлення з організацією роботи органу державної влади, у якому державний службовець проходить стажування |
| залучає державного службовця, який проходить стажування, до діяльності структурного підрозділу, надає допомогу в удосконаленні професійних знань, умінь та навичок |
| вивчає ділові та моральні якості державного службовця, який проходить стажування |
| заслуховує за необхідності на відповідних нарадах звіт державного службовця, який проходить стажування, про хід стажування, проводить індивідуальну роботу, спрямовану на відповідальне його ставлення до виконання посадових обов’язків |
Після закінчення стажування державний службовець, який пройшов стажування, подає керівнику стажування звіт про результати стажування.
Зверніть увагу, Керівник стажування після подання державним службовцем звіту про результати стажування оформляє висновок про результати стажування, що містить негативну, позитивну або відмінну оцінку виконання державним службовцем індивідуального плану стажування та її обґрунтування. Зазначений висновок подається разом з індивідуальним планом керівнику державної служби в державному органі, де проводилось стажування.
Критеріями для оцінок є ступінь виконання плану стажування, а саме:
— негативна оцінка проставляється керівником стажування у разі невиконання державним службовцем більшої половини завдань, визначених індивідуальним планом стажування;
— позитивна оцінка проставляється керівником стажування у разі виконання державним службовцем половини або більшої половини завдань, визначених індивідуальним планом стажування;
— відмінна оцінка проставляється керівником стажування у разі виконання державним службовцем усіх завдань, визначених індивідуальним планом стажування.
За результатами стажування у державному органі державному службовцю, який пройшов стажування, видається довідка для подання за основним місцем роботи, яка згодом додається до особової справи. Інші документи про проходження стажування направляються за основним місцем роботи державного службовця.
Щодо стажування за кордоном. Стажування за кордоном здійснюється відповідно до міжнародних договорів, на основі договорів про співпрацю між державним органом та іноземними державними органами, а також з міжнародними організаціями, із визначенням змісту, умов стажування та фінансового забезпечення. Порядок та зміст стажування за кордоном визначаються правилами проходження стажування у відповідних іноземних державних органах, міжнародних організаціях, а також умовами, передбаченими міжнародними договорами та договорами про співпрацю. Державний службовець, який пройшов стажування за кордоном, складає звіт у довільній формі за результатами стажування та протягом тижня з дня закінчення стажування подає його за основним місцем роботи безпосередньому керівнику. Звіт про стажування та інші документи про проходження стажування за кордоном або їх копії зберігаються в особовій справі державного службовця за основним місцем його роботи.
ВИСНОВКИ І ПОБАЖАННЯ
Як бачимо, з набуттям чинності новим Порядком змінюються мета проведення стажування, термін, суб’єкти стажування та суб’єкти його ініціювання. Природно, що рішення щодо проходження стажування держслужбовця приймається з його згоди та за заявою, оскільки підвищення рівня своєї професійної компетентності є одним з обов’язків держслужбовця, визначених законом.
Слід зазначити, що нормами нового Порядку не визначено, на якій саме «іншій» посаді може проводитися стажування держслужбовця: рівнозначній, нижчій або вищій, та в якій саме сфері. Таким чином, можна зробити висновок, що не сама посада має значення, а факт і процес набуття досвіду та обміну здобутим досвідом конкретною особою з метою вдосконалення та застосування його в подальшому безпосередньо при здійсненні своїх функціональних обов’язків.
За таких умов було б логічним проходження стажування саме на рівнозначній посаді в тій самій або суміжній сфері діяльності. Наприклад, спеціаліст відділу розвитку соціально-економічної сфери і торгівлі може пройти стажування на посаді спеціаліста відділу зовнішньоекономічної діяльності та інвестицій, або спеціаліста відділу доходів та фінансів галузей виробничої сфери в тому самому органі.
За новим Порядком не виключена можливість проходження стажування та набуття досвіду як на вищій, так і на нижчій посаді. На нашу думку, в окремих випадках було б доцільним проходити стажування не тільки на «іншій посаді», а в іншому структурному підрозділі, тобто на час проходження стажування держслужбовцем передбачити його закріплення за конкретним іншим структурним підрозділом (іншим напрямком діяльності державного органу). Наприклад, заступник начальника управління комунального майна та приватизації може пройти стажування в структурному підрозділі апарату щодо здійснення державної регуляторної політики, тобто пройти стажування не на конкретній посаді, а розширити свій досвід та підвищити профкомпетентність у суміжній сфері діяльності, що безпосередньо впливає на виконання його службових обов’язків. Це в подальшому дозволить йому працювати ще більш професійно або дасть можливість претендувати на вищу посаду.
У новому Порядку фактично незмінним залишаються деякі норми щодо проходження стажування в іншому державному органі, а саме:
— стажування держслужбовця проводиться з відривом від основної роботи та за ним зберігаються його посада і заробітна плата за основним місцем роботи. Особі, яка проходить стажування в іншому населеному пункті за основним місцем роботи, відшкодовуються також витрати на проїзд до місця стажування і назад, добові за перебування в дорозі та найм житла;
— направлення держслужбовця на стажування до іншого державного органу здійснюється на підставі наказу керівника органу, що направляє держслужбовця, а допуск на стажування, строки та зміни процедури його проходження оформлюються наказом керівника органу, де проводиться стажування;
— необхідність затвердження керівником структурного підрозділу органу за основним місцем роботи держслужбовця при узгодженні з керівником державної служби в державному органі, де проводиться стажування, змісту стажування, що визначається індивідуальним планом.
Але слід звернути увагу, що нововведенням є норми нового Порядку, якими визначені права та обов’язки особи, яка проходить стажування, і керівника стажування.
Так, керівник стажування визначається з числа керівників структурних підрозділів органу, де службовець проходить стажування, та закріплюється за стажистом на весь період проходження стажування. Керівник стажування після подання держслужбовцем звіту про результати стажування оформлює висновок, який має містити певну оцінку виконання держслужбовцем індивідуального плану стажування та її обґрунтування.
За результатами стажування держслужбовцю, що його пройшов, видається довідка для подання за основним місцем роботи.
Таким чином, із введенням у дію нового Закону про держслужбу та Порядку стажування держслужбовців проходження стажування передбачає не перевірку професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, а підвищення рівня професійної компетентності та набуття практичного досвіду.
