Доходи, видатки та майно задекларували: що далі

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Закон № 3206 — Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.

Ось і закінчився березень, який був напруженим для суб’єктів декларування, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також посадових осіб інших юридичних осіб публічного права у зв’язку із запов­ненням та поданням до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік (2015-й).

Цьогорічна деклараційна кампанія відбувалася в умовах настороженості суб’єктів декларування щодо запуску електронного подання декларації, але «на щастя» декларантів Національне агентство з питань запобігання корупції поки ще не запрацювало, а отже, як це передбачено Прикінцевими положеннями Закону № 1700, система електронного декларування не запустилася (електронне декларування — це тема іншої нашої статті).

А поки що посадовці не пізніше 31 березня 2016 року мали задекларувати свої доходи та статки відповідно до ст. 12 Закону № 3206 за 2015 рік за формою декларації, встановленою цим Законом.

У цій статті ми висвітлимо подальші дії, передбачені антикорупційним законодавством, які мають вчинити відповідальні особи державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права після подання суб’єктами декларування своїх декларацій.

Слід нагадати, що суб’єкти декларування, які не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію через перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою, подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня. Зрозуміло, що 31 грудня — це граничний строк подання декларацій. До кожного такого випадку необхідно підходити з урахуванням реальних умов.

Для прикладу, працівник, який зобов’язаний у встановлений законом строк подати декларацію, перебуває тривалий час на лікарняному і не в змозі подати декларацію до 1 квітня. До роботи він приступив, наприклад, 15 травня. Зрозуміло, немає сенсу чекати до 31 грудня — такий працівник має подати декларацію у реально обґрунтовані строки (можливо, протягом тижня з моменту виходу на роботу тощо).

Доцільно звернути увагу читачів на те, що ч. 2 ст. 12 Закону № 3206 встановлено перелік посадовців, відомості, зазначені у декларації яких підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання на офіційному веб-сайті відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування на строк не менше одного року.

У разі відсутності офіційного веб-сайту такі відомості оприлюднюються шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування протягом 30 днів з дня подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

При цьому законом не встановлено вимоги оприлюднювати копію усієї декларації, проте останнім часом склалася саме така практика (копія декларації оприлюднюється, при цьому затушовуються відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також щодо місця проживання та реєстрації декларанта, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації).

Як зазначається у ст. 12 Закону № 3206, декларації підлягають трьом видам перевірки:

— перевірці фактів своєчасності їх подання;

— перевірці на наявність конфлікту інтересів;

— перевірці достовірності зазначених у декларації відомостей.

Перевірка факту своєчасності подання декларації здійснюється уповноваженим підрозділом (особою) з питань запобігання та виявлення корупції протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, у який така декларація повинна бути подана. Такою перевіркою встановлюється відповідність моменту подання декларації у встановлені законом строки.

Нагадуємо, що правовими наслідками несвоєчасного подання декларації без поважних причин може бути притягнення суб’єкта декларування до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Перевірка декларації на наявність конфлікту інтересів суб’єкта декларування здійснюється протягом тридцяти днів з дня подання декларації і полягає у порівнянні службових обов’язків суб’єкта декларування з його та членів його сім’ї фінансовими інтере­сами.

Така перевірка також проводиться уповноваженим підрозділом (особою) з питань запобігання та виявлення корупції. При проведенні зазначеної перевірки порівнюється наведений декларантом у розд. V та VI декларації перелік банків, інших фінансових установ, товариств, підприємств, організацій тощо, з якими у декларанта чи членів його сім’ї наявні відповідні відносини, з його функціональними повноваженнями на предмет виникнення у декларанта конфлікту інтересів при виконанні ним таких повноважень.

Для прикладу, за результатами перевірки встановлюється, що посадовець має певні стосунки зі страховою компанією, яку він зазначив у декларації, водночас цей посадовець згідно з функціональними повноваженнями здійснює певні заходи (нагляд, контроль, підготовку / участь у підготовці рішень) щодо зазначеної компанії. У такому випадку може виникнути потенційний чи реальний конфлікт інтере­сів, врегулювання якого передбачено розд. V Закону № 1700.

Статтею 172⁷ Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів або за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Нарешті, третій вид перевірки декларацій — один із найбільш вагомих — перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей.

Така перевірка здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Для проведення такої перевірки орган протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб’єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (або його територіальним органам). Як свідчить усталена практика, копії декларацій надсилаються до податкової інспекції за місцем реєстрації декларанта.*

* Зверніть увагу! Законом не передбачено, до якого саме територіального органу, що реалізує державну податкову політику, слід направляти копію декларації. На думку редакції, це повинен бути орган за місцем реєстрації установи, де працює декларант. — Прим. ред.

Порядок здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі — Порядок) затверджено наказом Мінфіну від 13.03.2015 р. № 333. Дія цього Порядку поширюється на суб’єктів декларування. При цьому перевірка відомостей щодо членів сім’ї суб’єкта декларування, стосовно якого проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться. Слід зазначити, що, на жаль, цим Порядком не визначено строк проведення такої перевірки.

Аналіз звернень суб’єктів декларування щодо запрошення їх на співбесіду з працівниками конт­ролюючих органів (податкових інспекцій) в окремих випадках свідчить про безпідставне вимагання від суб’єкта декларування якихось підтверджуючих документів для відомостей, наведених у деклараціях, що може розцінюватися як реалізація дискреційних повноважень (прийняття рішення на власний розсуд).

Сподіваємося, що запровадження електронного декларування дасть можливість створити прозору систему перевірки декларацій посадовців гро­мадськістю.