Як визначити двотижневий строк до дати звільнення?

При розірванні трудового договору з ініціативи працівника йдеться про звільнення на підставі ст. 38 КЗпП. Причому таке звільнення відбувається за наявності поважних причин (переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка/дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу, неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним виснов­ком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14 років або дитиною-інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом та інші поважні причини), викладених у вказаній нормі, або без наявності цих причин. Така градація має значення при установленні дати звільнення, а ось сама процедура розірвання трудових відносин у цілому є однаковою.

Приймаючи рішення про звільнення «за власним бажанням», працівник повинен знати, що розірвати трудові відносини із роботодавцем в один момент не вдасться. На законодавчому рівні установлено мінімальний строк, який працівник повинен відпрацювати, перш ніж звільнитися «за власним бажанням». З цього приводу у ст. 38 КЗпП зазначено: «Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні». Для виконання припису про попередження роботодавця працівник пише заяву про звільнення.

Тепер переходимо до обчислення двотижневого строку. Зверніть увагу! Двотижневий строк попередження про звільнення починають обчислювати з дати фактичного попередження роботодавця. Якщо роботодавець відмовляється приймати заяву, працівник може надіслати таку заяву пош­тою рекомендованим листом з повідомленням. Тоді датою, з якої вестиметься відлік строку попередження, буде дата вручення листа, зазначена в повідомленні про вручення.

Для визначення кінцевої дати двотижневого строку слід скористатися правилами обчислення строків, установленими ст. 241¹ КЗпП: «Строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день».

Приклад. Працівник повідомив роботодавця про звільнення «за власним бажанням» 28.03.2016 р. У такому разі двотижневий строк із дня попередження спливає 11.04.2016 р.

Днем звільнення може бути:

— останній день відпустки — якщо працівник подав роботодавцю заяву про надання невикористаних днів відпустки з наступним звільненням (ст. 3 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР);

— день видачі трудової книжки — у разі несвоє­часної видачі трудової книжки працівнику, який звільняється, з вини роботодавця (абз. 7 п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мін­праці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58).

Висновки:

— У загальному випадку працівник має попередити роботодавця про звільнення з власної ініціативи (ст. 38 КЗпП) за два тижні. Але працівник і роботодавець можуть дійти згоди про розірвання трудових відносин між ними і до спливу двотижневого строку.

— Роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, за наявності поважних причин для звільнення на підставі ст. 38 КЗпП.