ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.
Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889.
ЧИННІ НОРМИ & НОВІ НОРМИ
Відповідно до Закону № 3723 проведення єдиної державної політики та функціональне управління державною службою здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби, на сьогодні це — Нацдержслужба України. Органом управління державною службою в державних органах та їх апараті також є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної служби:
– прогнозує і планує потребу державних органів та їх апарату в кадрах;
– забезпечує разом з іншими державними органами реалізацію загальних напрямів політики у сфері державної служби в державних органах та їх апараті;
– розробляє і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України проекти нормативних актів з питань державної служби в державних органах та їх апараті;
– розробляє, координує і контролює здійснення заходів щодо підвищення ефективності державної служби в державних органах та їх апараті;
– здійснює методичне керівництво проведенням конкурсного відбору державних службовців в державних органах та їх апараті;
– організує навчання і професійну підготовку державних службовців державних органів та їх апарату;
– контролює дотримання визначених цим Законом умов реалізації громадянами права на державну службу;
– організує, координує та забезпечує умови для розвитку наукових досліджень з питань державної служби.
Система управління державною службою за новим Законом № 889 виглядає так:
1) Кабінет Міністрів України;
2) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (далі ЦОВВ з питань держслужби);
3) Комісія з питань вищого корпусу державної служби та відповідні конкурсні комісії;
4) керівники державної служби;
5) служби управління персоналом.
Отже, як бачимо, новим Законом закріплено чітке структурування системи управління держслужби. Тож давайте з кожним інститутом розбиратися окремо.
ЦОВВ З ПИТАНЬ ДЕРЖСЛУЖБИ
Статтею 15 Закону № 889 передбачено таке. ЦОВВ з питань державної служби має забезпечувати функціональне управління державною службою в державних органах.
Керівник цього органу буде призначатися на посаду строком на п’ять років з правом повторного призначення ще на один строк та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України в порядку, встановленому для призначення на посади державної служби категорії «А».
Які функції ЦОВВ з питань держслужби передбачив законодавець?
Так, ЦОВВ з питань держслужби:
| у сфері нормативно-правового забезпечення | — формує та реалізує державну політику у сфері державної служби; — розробляє проекти і видає нормативно-правові актів з питань державної служби, надає роз’яснення з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів з питань державної служби |
| у сфері профнавчання | — забезпечує визначення потреб у професійному навчанні державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів; — організовує із залученням навчальних закладів навчання державних службовців з метою удосконалення рівня володіння ними державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, а також іноземною мовою, яка є офіційною мовою Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до цього Закону; — формує пропозиції щодо обсягів державного замовлення на професійне навчання державних службовців для державних потреб на основі їхніх професійних компетенцій та розміщення затверджених обсягів згідно із законодавством, забезпечує своєчасне фінансування виконавців державного замовлення відповідно до укладених державних контрактів; — сприяє розвитку системи навчальних закладів, що здійснюють професійне навчання державних службовців, делегує їм повноваження з визначення змісту навчання державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів; — організовує із залученням навчальних закладів розроблення освітньо-професійних програм у галузі знань «Публічне управління та адміністрування» та їх погодження, а також розробляє професійні програми спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців на основі професійних компетенцій і погоджує такі програми |
| у сфері контролю за дотриманням вимог Закону № 889 | — здійснює контроль за додержанням визначених цим Законом умов реалізації громадянами права на державну службу; — проводить у державних органах службові перевірки і перевірки стану дотримання вимог цього Закону; — вживає заходів щодо створення рівних умов для прийняття та просування по службі державних службовців категорій «Б» і «В»; — забезпечує ведення і оприлюднення єдиного переліку вакантних посад державної служби в державних органах та переможців конкурсів; — направляє державним органам та їх посадовим особам вимоги про скасування рішень таких органів з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу; — розглядає скарги державних службовців категорій «Б» і «В» щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до цього Закону; — забезпечує захист прав державних службовців під час зміни істотних умов служби |
| у сфері методичного забезпечення роботи служб персоналу | — надає методичну допомогу службам управління персоналом у державних органах; — веде облік державних службовців категорії «А», строк повноважень яких закінчується, а також тих, які після звільнення не працевлаштовані в установленому порядку, але не довше ніж протягом одного року з дня закінчення строку призначення на посаду; — розробляє за погодженням із Комісією з питань вищого корпусу державної служби типові вимоги до професійної компетентності державних службовців категорії «А» та подає їх Кабінету Міністрів України для затвердження |
КОМІСІЯ З ПИТАНЬ ВИЩОГО КОРПУСУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
Комісія з питань вищого корпусу державної служби (далі — Комісія) відповідно до Закону № 889 є постійно діючим колегіальним органом і працює на громадських засадах.
Основні повноваження Комісії передбачені ст. 15 цього Закону. Так, комісія, зокрема:
— погоджує розроблені ЦОВВ з питань держслужби типові вимоги до професійної компетентності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»;
— проводить конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А» та вносить суб’єкту призначення пропозиції щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду;
— розглядає пропозиції та надає згоду на дострокове звільнення з посади службовців, які замають посади державної служби категорії «А», а також їх переведення;
— здійснює дисциплінарні провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», та вносить суб’єкту призначення пропозиції за наслідками дисциплінарного провадження;
— затверджує перелік посад державної служби, патронатної служби та посад працівників, які виконують функції з обслуговування, а також встановлює категорії посад державної служби за поданням керівника державної служби в апаратах допоміжних органів, утворених Президентом України.
Членом Комісії може бути громадянин України з вищою освітою та досвідом діяльності або фаховими знаннями у сфері державної служби або у сфері управління людськими ресурсами, здатний представляти інтереси суспільства та забезпечувати політично неупереджену і професійну роботу Комісії.
Комісія утворюється Кабінетом Міністрів України, який затверджує її персональний склад. До складу Комісії входять:
1) представник, визначений Верховною Радою України за поданням комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання державної служби, з числа осіб, які займають посади вищого корпусу державної служби;
2) представник, визначений Президентом України;
3) представник, визначений Кабінетом Міністрів України з числа осіб, які займають посади вищого корпусу державної служби;
4) керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (за посадою);
5) керівник Національного агентства з питань запобігання корупції (за посадою);
6) представник Державної судової адміністрації України;
7) по одному представнику від спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців на національному рівні;
8) чотири представники — громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, обрані відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Члени Комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах, за ними на період участі у роботі Комісії зберігаються місце роботи (посада) і середня заробітна плата.
Комісія здійснює діяльність відповідно до Положення про Комісію, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
КЕРІВНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
З посадою керівника державної служби всі ми вже стикалися, коли чекали набуття чинності «попереднім новим Законом «Про державну службу», так званим Законом № 4050.
Закон № 889 також запроваджує інститут керівника держслужби. Відповідно до ст. 2 цього Закону «керівник державної служби в державному органі — посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі»
Законом № 889 визначено, що у різних державних органах повноваження керівника державної служби здійснюють:
1) у Секретаріаті Кабінету Міністрів України — Державний секретар Кабінету Міністрів України;
2) у міністерстві — державний секретар міністерства;
3) в іншому центральному органі виконавчої влади — керівник відповідного органу;
4) у державних органах, посади керівників яких належать до посад державної служби, — керівник відповідного органу;
5) в інших державних органах або в разі прямого підпорядкування окремій особі, яка займає політичну посаду, — керівник апарату (секретаріату).
Якими ж повноваженнями і функціями наділяється керівник державної служби?
Статтею 17, зокрема, передбачено, що він:
— організовує планування роботи з персоналом державного органу, в тому числі організовує проведення конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» і «В»;
— забезпечує планування службової кар’єри, планове заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулює просування по службі;
— призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на вакантні посади державної служби категорій «Б» і «В», звільняє з таких посад відповідно до цього Закону;
— присвоює ранги державним службовцям, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»;
— забезпечує підвищення кваліфікації державних службовців і здійснює планування навчання персоналу державного органу;
— здійснює контроль за дотриманням виконавчої та службової дисципліни;
— розглядає скарги на дії або бездіяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»;
— приймає рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»;
— виконує функції роботодавця стосовно працівників державного органу, які не є державними службовцями.
СЛУЖБА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Перш за все слід звернути увагу на назву цього підрозділу. Саме служба персоналу, а не відділ кадрів. Якщо законодавче перетворення з відділу на службу не залишиться лише на папері, то воно має посприяти реалізації потенціалу працівника, що дозволить використовувати його таланти, людські і професійні якості із 100 відсотковим ефектом. Але давайте дочекаємося типового положення, бо наразі є тільки норми ст. 18 Закону № 889.
Відповідно до цієї статті у державному органі залежно від чисельності персоналу утворюється структурний підрозділ або вводиться посада спеціаліста з питань персоналу (служба управління персоналом) з прямим підпорядкуванням керівнику державної служби. Обов’язки служби управління персоналом можуть бути покладені на одного з державних службовців органу.
Служба управління персоналом:
— забезпечує здійснення керівником державної служби своїх повноважень;
— відповідає за реалізацію державної політики з питань управління персоналом у державному органі;
— здійснює добір персоналу, планування та організацію заходів з питань підвищення рівня професійної компетентності державних службовців;
— забезпечує документальне оформлення вступу на державну службу, її проходження та припинення, а також виконує інші функції, передбачені законодавством.
Типове положення про службу управління персоналом затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
