Службова дисципліна та дисциплінарна відповідальність за новим Законом про держслужбу

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КЗпП — Кодекс законів про працю України.

Закон № 3723 — Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII.

Новий Закон про державну службу, Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII.

Положення № 500 — Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 500.

У юридичному сенсі дисципліна — це підпорядкування обов’язкам, що містяться у правових актах (нормативних, правозастосовних, інтерпретаційних, договірних) або в інших соціальних і технічних приписах.

Основні ознаки дисципліни:

— дисципліна є формою соціального зв’язку суб’єктів, що створюється і реалізується у процесі тієї або іншої спільної діяльності (службової, трудової, навчальної тощо). Відомо, що спільна діяльність припускає певну узгодженість і організацію, що і досягається за допомогою дисципліни;

— дисципліна пов’язана з відношенням підпорядкування одного суб’єкта іншому, що передбачає певні владні або авторитетні вимоги, установки, орієнтири. Проте самі по собі стосунки підпорядкування похідні або від влади, або від авторитету.

За новим Законом про державну службу службова дисципліна — неухильне додержання присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов’язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

У розділі VIII нового Закону «Дисциплінарна та матеріальна відповідальність державних службовців» встановлено вимоги до забезпечення дотримання державними службовцями службової дисципліни; засади дисциплінарної відповідальності, зокрема: визначено, що є дисциплінарними проступками, підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування, а також основи матеріальної відповідальності державних службовців.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЛУЖБОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Статтею 61 нового Закону про державну службу встановлено, що службова дисципліна повинна забезпечуватися шляхом:

— дотримання державними службовцями у своїй службовій діяльності вимог, встановлених Законом № 889 та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, та виконанням правил внутрішнього службового розпорядку;

— формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов’язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України;

— поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців;

— поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.

ОБОВ’ЯЗКИ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ЩОДО ДОДЕРЖАННЯ СЛУЖБОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Державний службовець зобов’язаний виконувати обов’язки, визначені ст. 8 та 62 Закону № 889, а саме:

— дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

— дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

— поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

— з повагою ставитися до державних символів України;

— обов’язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

— забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

— сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки;

— виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

— додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

— запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

— постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

— зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

— надавати публічну інформацію в межах, визначених законом;

— не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;

— виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;

— дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Державні службовці виконують також інші обов’язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах (ч. 1 ст. 8 Закону № 889).

При цьому ч. 2 ст. 62 Закону № 889 встановлено, що державний службовець повинен особисто виконувати покладені на нього посадові обов’язки.

Нагадаємо, що центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а також здійснює функціональне управління державною службою, є Національне агентство України з питань державної служби (Нацдержслужба), діяльність якого спрямовується i координується Кабінетом Мiнiстрiв України (п.п. 1 та 3 Положення № 500).

ОБОВ’ЯЗКИ КЕРІВНИКА ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЛУЖБОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону № 889, з метою забезпечення належного рівня дотримання державними службовцями державного органу службової дисципліни керівник державної служби зобов’язаний:

— створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов’язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов’язків;

— здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов’язків;

— під час виконання посадових обов’язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання;

— забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов’язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень;

— належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом;

— виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки;

— забезпечувати прозорість та об’єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців;

— організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.

Крім того, ч. 3 ст. 63 Закону № 889 встановлено, що безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

Звертаємо увагу, що керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень дотримання державними службовцями державного органу службової дисципліни і повинен здійснювати повноваження щодо притягнення порушників до дисциплінарної відповідальності (ч. 1 ст. 63 Закону № 889).

Керівник державної служби, який в установленому новим Законом про державну службу порядку не вжив заходів для притягнення підпорядкованого йому державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинений дисциплінарний проступок, а також не подав матеріали про вчинення державним службовцем адміністративного проступку, корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, злочину до органу, уповноваженого розглядати справи про такі правопорушення, несе відповідальність згідно із законом (ч. 4 ст. 63 Закону № 889).

Дисциплінарна відповідальність державного службовця є різновидом юридичної відповідальності, що полягає в накладенні передбачених законом дисциплінарних стягнень на державного службовця за порушення ним службової дисципліни. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком є протиправне порушення державним службовцем норм законодавства та покладених на нього службових повноважень.

ДИСЦИПЛІНАРНІ ПРОСТУПКИ

Нормами ч. 2 ст. 65 Закону № 889 встановлено, що дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівника державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ

Основною метою дисциплінарного стягнення є поновлення порушених державних службових відносин, а також уникнення негативних наслідків вчиненого правопорушення, виховання державного службовця у дусі дотримання законності, належного виконання службових повноважень, а також запобігання новим правопорушенням.

Згідно зі ст. 66 нового Закону про державну службу до дисциплінарних стягнень віднесено:

— зауваження;

— догану;

— попередження про неповну службову відповідність;

— звільнення з посади державної служби.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Нагадаємо, що згідно зі ст. 14 Закону № 3723 та ст. 147 КЗпП до 31.04.2016 р. включно до державних службовців можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

— догана;

— затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду;

— попередження про неповну службову відповідність;

— звільнення з посади державної служби.

За новим Законом про державну службу таке дисциплінарне стягнення, як затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду, з 01.05.2016 р. застосовуватися не буде. Водночас, вводиться нове дисциплінарне стягнення — зауваження.

Дисциплінарні провадження за Законом № 889 ініціюються суб’єктом призначення.

Так, відповідно до ст. 68 дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):

1) на державних службовців, які займатимуть посади державної служби категорії «А»:

зауваження — суб’єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень — суб’єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;

2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»:

зауваження — суб’єктом призначення;

інші види дисциплінарних стягнень — суб’єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Дисциплінарне стягнення за новим Законом має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій ст. 67 Закону № 889, обставини, що пом’якшують відповідальність державного службовця.

У наступних випусках «ДЕРЖСЛУЖБОВЦЯ» ми продовжимо розповідати про дисциплінарну відповідальність державних службовців за новим Законом про державну службу. Зокрема, більш детально розповімо про засади дисциплінарної відповідальності, підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності та види дисциплінарних стягнень.