Теми статей
Обрати теми

Антикорупційні обмеження: спільна робота близьких осіб

Безрук Тетяна, юрист
Антикорупційним Законом державним службовцям та посадовим особам органів місцевого самоврядування встановлено обмеження щодо спільної роботи близьких осіб. На кого поширюється ця заборона? Чи є винятки із правил? Хто такі близькі особи та що означає перебувати в прямому підпорядкуванні? Яких заходів необхідно вжити щодо усунення порушення обмеження роботи близьких осіб? Відповіді на ці запитання наведемо у статті.

ДОКУМЕНТИ СТАТТІ

КЗпП — Кодекс законів про працю України.

Антикорупційний закон, Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.

Закон № 3206 — Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI.

 

ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО РОБОТИ БЛИЗЬКИХ ОСІБ

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб встановлено вимогами ст. 27 Закону № 1700. Так, ч. 1 ст. 27 Антикорупційного закону визначено, що особи, зазначені у підпунктах «а», «в» - «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах «а», «в» - «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.

Відповідно до змісту підпунктів «а», «в» - «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Антикорупційного закону суб’єктами, на яких поширюється обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, є:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;

ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;

є) члени Національного агентства з питань запобігання корупції;

ж) члени Центральної виборчої комісії;

з) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.

При цьому, згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 27 Закону № 1700, обмеження прямого підпорядкування близьких осіб не поширюється на:

1) народних засідателів і присяжних;

2) близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи;

3) осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.

По суті обмеження щодо роботи близьких осіб складається з двох окремих заборон: мати в підпорядкуванні близьких осіб або бути їм безпосередньо підпорядкованим.

Нагадаємо, обмеження щодо спільної роботи близьких осіб раніше було встановлено ст. 9 Закону № 3206 (ср. ). Зокрема, обмеження щодо спільної роботи близьких осіб не поширювалося на осіб, які працюють у галузі освіти, науки, культури, охорони здоров’я, фізичної культури, спорту та інших осіб, визначених законом (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону № 3206). Із редакції чинного Закону цю норму виключено. Крім того, зверніть увагу, якщо раніше обмеження не поширювалося на близьких осіб, які безпосередньо були підпорядковані один одному у зв’язку з перебуванням кожного з них на виборній посаді (п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 9 Закону № 3206), то на сьогодні, згідно з п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 27 Закону № 1700, обмеження на пряме підпорядкування близьких осіб не поширюється на близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи.

Як бачимо, перелік осіб, яким дозволяється працювати у прямому підпорядкуванні, докорінно змінився.

Зміст понять «пряме підпорядкування» та «близькі особи» визначено у ст. 1 Закону № 1700.

ПОНЯТТЯ «ПРЯМЕ ПІДПОРЯДКУВАННЯ» ТА «БЛИЗЬКІ ОСОБИ»

Пряме підпорядкування — відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням.

Нагадаємо, що у редакції Закону № 3206 використовувався термін «безпосереднє підпорядкування». Проте сам зміст не змінився.

Близькі особи — особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у ч. 1 ст. 3 Антикорупційного закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також — незалежно від зазначених умов — чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта.

Зверніть увагу, що у визначенні поняття «близькі особи» чітко встановлено ступінь родинних зв’язків, за наявності яких особи вважаються близькими незалежно від того, проживають вони разом чи ні. Поняття «близькі особи» використовується для визначення можливості чи заборони на пряме підпорядкування. При цьому воно не тотожне поняттю «члени сім’ї», яке в першу чергу використовується для цілей декларування.

Відповідно до Закону №1700 не вважаються близькими особи, які хоча й проживають спільно та мають спільний побут, не перебувають у відносинах сімейного характеру (не мають взаємних прав і обов’язків). Так, дві подруги-колеги, які спільно винаймають квартиру або мешкають у гуртожитку, хоча й спільно проживають і, можливо, пов’язані спільним побутом, але їх не пов’язують стосунки сімейного характеру. Відповідно вони не є близькими особами для цілей застосування антикорупційного законодавства.

Члени сім’ї — це особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права й обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Як правило, поняття «члени сім’ї» застосовується для цілей декларування, а не для обмежень і заборон суб’єктів, на яких поширюється дія Закону № 1700.

ЗАХОДИ ЩОДО УСУНЕННЯ ПРЯМОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ

Уникненню порушень вказаного обмеження сприяє:

по-перше, чітке усвідомлення посадовими особами його змісту та можливих негативних наслідків;

по-друге, виконання особами, які претендують на зайняття посад, зазначених у згаданих підпунктах «а», «в» - «з» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, обов’язку повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб. Закон чітко визначає алгоритм дій у випадку, коли все ж відносини безпосереднього підпорядкування виникли.

Частиною 2 ст. 27 Закону № 1700 чітко визначено алгоритм дій у випадку, коли все ж відносини безпосереднього підпорядкування виникли.

Так, у випадку виникнення прямого підпорядкування близьким особам надається п’ятнадцятиденний строк для самостійного їх усунення.

Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.

У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

Відповідно до п. 4 ст. 41 КЗпП, крім підстав, передбачених ст. 40 КЗпП, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку перебування всупереч вимогам Закону № 1700 у прямому підпорядкуванні у близької особи.

При цьому не слід забувати, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім випадків повної ліквідації, установи, організації (ст. 40 та ст. 41 КЗпП).

Отже, в разі виникнення обставин, що порушують вимоги, встановлені ст. 27 Закону № 1700, тобто знаходження особи у прямому підпорядкуванні у близької особи, і ці обставини добровільно не усунуто у визначений Законом № 1700 термін, а переведення близької особи в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування, неможливе, то особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади згідно з п. 4 ст. 41 КЗпП.

До трудової книжки цієї особи має бути внесено такий запис: «Звільнено у зв’язку з перебуванням у прямому підпорядкуванні у близької особи (п. 4 ст. 41 КЗпП)».

З цього питання Міністерством юстиції України розповсюджено лист від 25.06.2015 р. № 16305-0-26-15/11 «Щодо надання роз’яснень положень антикорупційного законодавства» та повідомлено про таке.

Відповідно до положень частини першої статті 27 Закону України «Про запобігання корупції» (Закон № 1700-VII) обмеження щодо спільної роботи близьких осіб в умовах прямого підпорядкування поширюються лише на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (крім народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів), які відповідно не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

При цьому відсутність відносин прямого підпорядкування між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації, не спростовує виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів при здійсненні ними службових обов’язків.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі