ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
КЗпП — Кодекс законів про працю України.
Закон про держслужбу — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ.
Закон № 3166 — Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р. № 3166-VІ.
Закон № 2493 — Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.
Закон № 5067 — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.
Порядок № 851 — Порядок перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затверджений постановою КМУ від 19.05.99 р. № 851.
Наказ № 271 — наказ Мінсоцполітики «Про затвердження Порядку надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню» від 16.05.2013 р. № 271.
СТАТУС ПАТРОНАТНОЇ СЛУЖБИ
Офіційний статус патронатної служби в цілому та статус посад цих працівників визначені у ст. 92 Закону про держслужбу. До посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах. Працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби. Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби. На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім ст. 391, 41 — 431, 492 КЗпП.
Час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу. Працівник патронатної служби, який виявив бажання вступити або повернутися на державну службу, реалізує таке право у порядку, визначеному цим Законом для осіб, які вперше вступають на державну службу, з обов’язковим проведенням конкурсу.
По суті, фахівці патронатної служби працюють обмежений певний термін на умовах строкового трудового договору. У разі їхнього звільнення через зміну керівника формулювання причини звільнення є цілком поважною обставиною для розірвання трудового договору із відповідним записом у трудовій книжці. Далі можливі варіанти: стати на облік до служби зайнятості та отримати тимчасово виплату допомоги по безробіттю або спробувати вступити на державну службу за результатами конкурсного відбору, знайти іншу роботу або оформити собі документи фізичної особи — підприємця тощо.
Суттєвим правовим недоліком є відсутність Положення про патронатну службу у деяких державних органах, оскільки за змістом раніше отриманих відповідей на інформаційні запити стає очевидним, що такі Положення на рівні відомчих (локальних) нормативних актів у цих держорганах мають бути поступово розроблені та введені в дію після набрання чинності новим Законом.
Патронатна служба може функціонувати не лише із такою назвою, але й з іншою назвою підрозділу в місцевій державній адміністрації (наприклад, відділ забезпечення діяльності керівництва), де штатні посади за своїми професійно-кваліфікаційними характеристиками належать до посад патронатної служби (наприклад, помічник голови облдержадміністрації, помічник заступника голови облдержадміністрації).
Ще одним цікавим і до кінця поки не визначеним аспектом діяльності патронатної служби є узагальнена норма ст. 92 Закону про держслужбу, що набула чинності 1 травня. Окрім чітко визначених груп і посад, ст. 92 визначено наступне: «До посад патронатної служби належать також посади патронатних служб в інших державних органах». Які саме посади патронатних служб в інших державних органах будуть належати до цієї групи, необхідно буде визначатися державним органам за участю Нацдержслужби, яка наділена повноваженнями надавати відповідні роз’яснення. Отже, серед актуальних та на сьогодні до кінця не врегульованих питань є визначення посад патронатних служб в інших державних органах. Відповідно до ч. 1 п. 6 ст. 15 Закону про держслужбу Комісія з питань вищого корпусу державної служби затверджує перелік посад державної служби, патронатної служби та посад працівників, які виконують функції з обслуговування, а також встановлює категорії посад державної служби за поданням керівника державної служби в апаратах допоміжних органів, утворених Президентом України.
Проблемними аспектами до набуття чинності новим Законом залишались відсутність у різних державних органах (наприклад, у районних державних адміністраціях) посад працівників патронатної служби, низький рівень оплати працівників патронатної служби в місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування. Зараз же у переліку практичних неузгодженостей є недосконалість змісту нового Закону про держслужбу, який містить правові норми, що суперечать одна одній. Так, ст. 92 Закону визначає різні питання діяльності патронатних служб. При цьому згідно з п. 18 ч. 3 ст. 3 дія цього Закону не поширюється на працівників патронатних служб. Хоча, з іншого боку, робота в системі патронатної служби має свої позитивні аспекти для держслужбовців. Так, ч. 5 ст. 92 Закону передбачає, що час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу.
ПАТРОНАТНА СЛУЖБА МІНІСТРА
Статус патронатної служби міністра офіційно визначено у ст. 12 Закону № 3166. Міністр має право на формування патронатної служби у межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і витрат, передбачених на утримання міністерства. Патронатна служба міністра здійснює консультування міністра, підготовку необхідних для виконання завдань міністерства матеріалів, забезпечує зв’язок із посадовими особами інших органів державної влади, організацію зустрічей та зв’язків із громадськістю, засобами масової інформації, а також виконує інші доручення міністра. Міністр самостійно визначає персональний склад патронатної служби. Працівники патронатної служби міністра призначаються на посади та звільняються з посад міністром. Працівники патронатної служби міністра звільняються також у зв’язку із звільненням міністра. Працівник патронатної служби міністра може бути звільнений з підстав, визначених Законом про держслужбу, а також за рішенням міністра. До складу патронатної служби міністра можуть бути переведені державні службовці за їх згодою. Державні службовці, які були переведені до патронатної служби міністра з апарату міністерства чи його територіальних органів, після звільнення з її складу поновлюються на попередній посаді або призначаються на іншу рівноцінну посаду в цьому міністерстві. У разі неможливості поновлення державного службовця на попередній посаді або призначення на іншу рівноцінну посаду, його може бути призначено за взаємною згодою на іншу посаду в цьому міністерстві.
Працівники патронатної служби міністра не мають права давати доручення державним службовцям та працівникам міністерства. На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про державну службу з особливостями, встановленими законом.
ПРАЦІВНИКИ ПАТРОНАТНОЇ СЛУЖБИ ЧЛЕНІВ КМУ ТА ГОЛІВ МІСЦЕВИХ ДЕРЖАВНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ
Порядок перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.99 р. № 851 (зі змінами та доповненнями). Звернімо увагу на основні аспекти.
З метою організаційного забезпечення своєї діяльності члени Кабінету Міністрів України, голови місцевих державних адміністрацій мають право самостійно добирати осіб на посади патронатної служби. Призначення на посади патронатної служби згідно із штатним розписом і категорією, що відповідає посаді, здійснюється Міністром Кабінету Міністрів України, міністром, головою місцевої державної адміністрації. Кандидатури для призначення на посади працівників патронатних служб у Секретаріаті Кабінету Міністрів України та центральному апараті міністерств вносяться відповідно Прем’єр-міністром України, Першим віце-прем’єр-міністром, віце-прем’єр-міністрами та міністрами. Міністр Кабінету Міністрів України, міністр призначає на посаду патронатної служби особу, щодо якої не будуть виявлені обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу. До складу патронатної служби можуть включатися посади помічника, радника, керівника прес-служби або інші, передбачені штатним розписом.
Члени Кабінету Міністрів України, голови місцевих державних адміністрацій утворюють патронатну службу в межах граничної чисельності працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, центрального апарату міністерства, місцевої державної адміністрації та їх штатних розписів. Структура, чисельність працівників і штатний розпис патронатної служби затверджуються Міністром Кабінету Міністрів України за погодженням з Прем’єр-міністром України, міністром, головою місцевої державної адміністрації. Працівники патронатної служби підпорядковуються безпосередньо члену Кабінету Міністрів України, голові місцевої державної адміністрації, при яких утворена патронатна служба.
На посади патронатної служби членів Кабінету Міністрів України, голів місцевих державних адміністрацій приймаються громадяни України, які мають необхідний досвід роботи в органах управління, відповідній галузі чи сфері діяльності, з урахуванням напряму роботи посадової особи, при якій утворена служба. Прийняття на патронатну службу здійснюється без проведення конкурсу.
З метою набуття працівниками патронатної служби практичного досвіду, перевірки їх професійного рівня і ділових якостей може встановлюватися випробування, а також проводитися стажування. Працівники, які досягли пенсійного віку, до стажування не залучаються.
Основні обов’язки і права працівників патронатної служби визначаються законодавством з питань державної служби. Конкретний перелік обов’язків та прав працівників патронатної служби визначається у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються посадовою особою, при якій утворена служба.
Працівники патронатної служби можуть бути звільнені у разі зміни керівника або складу державного органу. У цьому випадку в трудовій книжці робиться запис з посиланням на п. 1 ст. 40 КЗпП. Про наступне звільнення працівник не попереджається.
Інші питання перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України і голів місцевих державних адміністрацій регулюються Законом про держслужбу.
Практичною неузгодженістю Порядку № 851 (станом на 10 травня п. р.) із Законом про держслужбу є норма п. 4 Порядку, де зазначено, що працівники патронатної служби є державними службовцями. При цьому новий Закон про держслужбу не містить такого однозначного визначення. Втім, згідно з п. 15, п.п. 2, п.п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 Кабміну необхідно у місячний строк з дня опублікування цього Закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, а також у місячний строк з дня набрання чинності Законом № 889 привести свої нормативно-правові акти та забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із новим Законом.
ПИТАННЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ДО ПАТРОНАТНОЇ СЛУЖБИ ЗА КВОТОЮ
(роз’яснення та рекомендації державних органів)
Відповідно до норм чинного трудового законодавства працевлаштування до патронатної служби має відбуватися без конкурсу. Також на підставі п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 5067 до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону № 5067 для працевлаштування зазначених у ч. 1 цієї статті громадян підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. Практично виникає питання, яким чином можуть бути працевлаштовані до патронатної служби будь-якого рівня особи, які мають право бути прийнятими на роботу за квотою. Звернення про надання інформації та роз’яснення із цих питань автор направив до різних державних органів, куди у різних фахівців потенційно можуть виникати наміри працевлаштуватися.
Основні тези звернення.
Законом про держслужбу (ст. 3, ст. 19 — 23) передбачено проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби. При цьому ст. 5 Закону № 889 містить окремі норми, де йдеться про певні виключення із загальних правил. Так, у ч. 2, 3, 5 Закону зазначено наступне. Відносини, що виникають у зв’язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону про держслужбу дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Згідно з ч. 4 ст. 92 Закону про держслужбу на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім ст. 391, 41 — 431, 492 КЗпП.
У Законі № 889 не врегульовано відносини, коли особа, яка має наміри вступити на державну службу, віднесена до соціально захищених категорій та має на утриманні дитину (або дітей) віком до 6 років. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 5067 до категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років. Такі особи мають право працевлаштуватися за квотою поза конкурсом.
Прошу надати роз’яснення з питань практичного працевлаштування на посадах патронатних служб.
1. Чи може особа, яка має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років та має наміри вступити на державну службу на посади патронатних служб в державних органах (ст. 92 Закону про держслужбу), бути працевлаштована за квотою на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону № 5067?
2. Яким чином особи, які мають на утриманні дитину (дітей) віком до шести років, можуть вступити на державну службу на посади патронатних служб: за результатами конкурсу або без проведення конкурсу; або особа має пройти конкурсні процедури та її право на працевлаштування за квотою має бути практично враховано?
3. Чи мають право батьки, які мають на утриманні дитину (дітей) віком до 6 років, бути працевлаштовані за квотою, та в подальшому працювати на посадах патронатних служб на умовах неповного робочого часу?
4. Яким чином один з батьків, що має дитину (дітей) віком до 6 років, може на практиці реалізувати своє право щодо працевлаштування за квотою на посади патронатних служб: надати копії свідоцтва (свідоцтв) про народження дитини (дітей) до укладання трудового договору, усно повідомити про зазначені сімейні обставини керівництво (службу персоналу) державного органу (роботодавця) до укладання трудового договору або в інший спосіб?
Національне агентство України з питань державної служби надало роз’яснення від 13.04.16 р. щодо застосування законодавства з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Отже, Нацдержслужба повідомила, що на підставі ст. 92 Закону про держслужбу працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. На працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім ст. 391, 41 — 431, 492 КЗпП. Також Нацдержслужба поінформувала, що на осіб, які претендують обіймати посади в системі патронатної служби, не поширюється вимога про участь у конкурсі, тобто для них не потрібно проходження конкурсного відбору. Підсумовуючи можливість працевлаштування за квотою, Нацдержслужба рекомендує звертатися до центрів зайнятості за місцем реєстрації.
Міністерство соціальної політики України у відповіді від 08.04.2016 р. поінформувало, що у розрахунок квоти не входить кількість сумісників, оскільки вони враховуються за основним місцем роботи. На підставі наказу № 271 цим Порядком визначено перелік документів, необхідних для підтвердження належності громадян до відповідних категорій. Відповідно до п. 2.2, п.п. 1; п. 2.3 Порядку роботодавцями відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 5067 розраховується квота для забезпечення додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню громадян, які належать до таких категорій: один із батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дітей (дитину) віком до шести років; виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I групи (незалежно від причини інвалідності). Належність громадян до цих категорій та дія квоти протягом відповідного періоду документально підтверджуються копією свідоцтва про народження дитини. Зазначеною квотою може скористатися лише однин із батьків, у кого є дитина (діти) віком до 6 років. Забезпечити працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників є обов’язком роботодавця, який має понад 20 штатних працівників.
Цікавим нюансом є відповідь Мінсоцполітики про те, що роботодавцю не заборонено приймати на роботу громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, понад встановлену 5-відсоткову квоту.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону № 5067 у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 цього Закону, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Державний контроль у цій сфері здійснює Державна служба України з питань праці (Держпраці) та головні управління Держпраці в областях.
На думку фахівців Шевченківської райдержадміністрації Харківської області, оскільки відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 3 дія нового Закону про держслужбу не поширюється на працівників патронатної служби, то бажаючі особи мають право працевлаштуватися за квотою до державних органів на посади патронатної служби.
Виходячи з відповіді Чугуївської райдержадміністрації Харківської області від 31.03.2016 р., особи, які виховують дитину (дітей) віком до шести років, мають право на працевлаштуватися на посади патронатних служб у державних органах за квотою, без конкурсу. Також акцентується увага на тому, що КЗпП не передбачено обов’язкового проведення конкурсу під час працевлаштування.
Далі наведемо короткий зміст відповіді Генеральної прокуратури України від 17.03.2016 р. щодо надання роз’яснення стосовно працевлаштування до ГПУ. Процитувавши зміст ч. 1 ст. 92 Закону про держслужбу (хто належить до посад патронатної служби), одночасно повідомили, що в ГПУ та органах прокуратури України штатними розписами не передбачено посад патронатних служб, тому відповідно до ст. 21 Закону вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення на посаду за результатами конкурсу.
По-іншому передбачено можливість працевлаштування до патронатної служби органу місцевого самоврядування. На підставі ст. 10 Закону № 2493 голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський та Севастопольський міський голова та міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу).
Аналогічні звернення стосовно працевлаштування за квотою направлено деяким органам місцевого самоврядування. Переважна більшість із них відповіла, що надавати подібні роз’яснення не входить до їхніх повноважень.
Щодо працевлаштування за квотою на патронатну службу в органи місцевого самоврядування.
Цікавою з практичної точки зору є відповідь Волинської обласної ради від 23.03.2016 р. Докладно навівши норми Закону № 2493, облрада відповіла (серед іншого) наступне. Згідно з ч. 8 ст. 10 цього Закону головам районних, районних у містах, обласних рад, міським головам (міст обласного значення) надається право самостійно без конкурсу добирати та приймати на службу своїх радників, помічників (патронатну службу). Відповідно до ст. 7 цього Закону на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. На жаль, законодавець не визначив додаткові гарантії у сприянні вступу на патронатну службу в органи місцевого самоврядування одному із батьків або особі, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до 6 років, та законодавчо не врегулював таке питання, а тому прийняття на посади працівників патронатної служби відбувається на засадах, передбачених Законом № 2493.
Юридичне управління Львівської міськради надало 11.04.2016 р. докладну письмову відповідь. На їхню думку, особа має право працевлаштуватися за квотою, якщо керівництвом буде встановлено, що такі посади є в штатному розписі. (Станом на цю дату у міськраді такі посади відсутні.) Також звертається увага на те, що для працівників патронатної служби з метою набуття практичного досвіду може встановлюватися випробування.
Сумська міська рада у відповіді від 06.04.16 р. на ключові питання відповіла таке.
1. Дійсно, особа, яка має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років, може бути працевлаштована за квотою відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», у випадку, якщо відповідні квоти ще не заповнені іншими громадянами, які вже працюють на умовах повної зайнятості у виконавчих органах відповідної ради і належать до таких, що неконкурентноспроможні на ринку праці.
2. Відповідно до ст.10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» міські голови (міст обласного значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (тобто патронатну службу).
3. Враховуючи норми статей 56, 1861 Кодексу законів про працю України посадовій особі місцевого самоврядування може бути встановлено неповний робочий день. У такому разі оплата праці здійснюватиметься пропорційно відпрацьованому часу.
4. При працевлаштуванні претендент на зайняття посади повинен підтвердити належність до категорії осіб, що мають додаткові гарантії щодо працевлаштування, копією свідоцтва про народження дитини. Також згідно з нормами КЗпП України у заяві щодо призначення кандидат має зазначити прохання про встановлення неповного робочого дня.
На підставі ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
КМДА: про працевлаштування до патронатної служби
Дещо інший підхід застосовуватиметься, судячи з отриманої відповіді від 30.03.2016 р. на попереднє звернення від апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Коротко процитуємо. Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 3 Закону про держслужбу його дія не поширюється на працівників патронатних служб. Водночас, як відповіла КМДА, працівник патронатної служби, який виявив бажання вступити або повернутися на державну службу, реалізує таке право з обов’язковим проходженням конкурсу. В інших питаннях КМДА зазначила, що відповідні повноваження стосовно надання роз’яснень мають Мінсоцполітики та Нацдержслужба.
Що являє собою патронатна служба в органах місцевого самоврядування? Яким є рівень оплати праці у патронатній службі різних державних органів до та після набрання чинності Законом про держслужбу?
Про це та інше читайте в наступному випуску «Держслужбовця».
