З 1 травня 2016 року головним завданням і головним болем для керівника держоргану є розмежування посад, що належать до категорії держслужбовців, і посад, які належать до категорії працівників держоргану з обслуговування, адже згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі — Закон № 889) працівники держорганів розділені на держслужбовців і працівників держорганів, які виконують функції з обслуговування. Це означає, що останніх не стосуються оплатні положення та інші гарантії, передбачені для держслужбовців (наприклад, право на щорічну додаткову відпустку тощо).
Розібратися з групою посад, які підпадають під визначення обслуговуючого персоналу держоргану, покликані Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджені постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 271 (далі — Критерії).
У зв’язку з цим керівник держоргану, орієнтуючись на Критерії, повинен самостійно визначити перелік посад працівників держорганів, які виконують функції з обслуговування. При цьому деякі посади, що до 01.05.2016 р. згідно із Законом України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII (далі — Закон № 3723) вважалися посадами держслужби, з 01.05.2016 р. згідно із Законом № 889 перейдуть до категорії посад працівників держорганів, які виконують функції з обслуговування. Цей перехід відобразиться на оплаті праці та гарантіях працівників, які опиняться в такій ситуації. Неозброєним оком бачимо: тут ідеться про зміну істотних умов праці.
Як виконати законодавчі приписи, які є обов’язковими за наявності такого явища? Що ж, на сьогодні й досі це питання на законодавчому рівні не врегульоване. У Законі № 889 є свої умови, які стосуються змін істотних умов праці. Водночас Закон № 889 не містить жодних приписів щодо їх застосування стосовно осіб, які з 01.05.2016 р. з категорії держслужбовців переходять у категорію працівників обслуговуючого персоналу держорганів. Тому в ситуації, що склалася, наразі всі дороги ведуть до норм КЗпП.
Тож працівники держорганів, які мали статус держслужбовців відповідно до Закону № 3723 і які з набуттям чинності Законом № 889 втратили такий статус, мають бути повідомлені про зміну істотних умов праці в порядку, передбаченому ст. 32 КЗпП. Водночас слід зазначити, що однією з вимог ч. 3 ст. 32 КЗпП є попередження про зміну істотних умов праці працівника за два місяці.
Важливо! На період попередження за працівниками, для яких статус держслужбовця змінився на статус працівника обслуговуючого персоналу, зберігаються оплата праці, пільги, гарантії та компенсації, що для них діяли до 01.05.2016 р. Тобто в період попередження такі працівники, як і раніше, вважаються держслужбовцями з оплатою праці та наданням пільгово-гарантійного пакета, як це передбачено Законом № 3723.
Після закінчення двомісячного строку з дня попередження про зміну істотних умов праці, пов’язаних зі зміною статусу держслужбовця на статус працівника обслуговуючого персоналу, такий працівник повинен прийняти рішення: продовжити роботу в держоргані на новій посаді або ж звільнитися.
У разі якщо працівник згоден продовжити роботу на посаді працівника, який виконує функції з обслуговування, то його переводять на відповідну посаду, тобто трудові відносини з ним не припиняють. Якщо працівник відмовляється працювати на посаді працівника держоргану, що виконує функції з обслуговування, то в загальному випадку в останній день двомісячного строку з дня попередження його звільняють на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП з виплатою вихідної допомоги в розмірі не нижче середньомісячного заробітку.
Щодо гарантій на «новій посаді».
Відповідно до п. 7 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 «умови оплати праці працівників органів державної влади, інших державних органів, їх апаратів (секретаріатів), державних підприємств, установ та організацій, органів влади Автономної Республіки Крим, які на день набрання чинності цим Законом є державними службовцями і посади яких відповідно до цього Закону не є посадами державної служби, визначаються Кабінетом Міністрів України і не можуть передбачати зменшення розміру їх заробітної плати».
Оплата праці працівників держорганів, які виконують функцію з обслуговування, у 2016 році повинна проводитися за окремим документом — постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 268 (далі — постанова № 268). Цією постановою керівникам державної служби в державному органі надано право у межах затвердженого фонду оплати праці:
установлювати:
— розміри посадових окладів працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування (далі — працівники), відповідно до затвердженої цією постановою № 268 схеми посадових окладів;
— надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи — до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за стаж роботи в державних органах;
— доплату за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника (крім обов’язків керівника та заступників керівника самостійного структурного підрозділу) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього працівника;
| Зверніть увагу! 1. Посадові оклади працівників, найменування посад (професій) яких не передбачені схемою, що затверджена постановою № 268, встановлюються у розмірах, визначених для працівників аналогічної кваліфікації, найменування посад (професій) яких передбачені у тому самому розділі класифікації професій Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 р. № 327. При цьому кваліфікаційні категорії визначаються відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. |
| 2. Надбавка за високі досягнення і за виконання особливо важливої роботи — це окремі надбавки, а тому, на думку редакції, працівникам може бути встановлена тільки одна з цих надбавок. Як правило, надбавка за високі досягнення встановлюється працівникам залежно від особистих результатів виконання конкретних завдань, покладених на працівника або на відповідний структурний підрозділ, у якому він працює. Надбавка за виконання особливо важливої роботи може встановлюється на період виконання такої роботи. При встановленні надбавки за виконання особливо важливої роботи повинні бути чітко визначені кінцева мета роботи і терміни її виконання. |
| 3. Абзацом 2 ч. 1 Критеріїв визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 р. № 271, передбачено, що до посад працівників, які виконують функції з обслуговування, не відносяться посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів. |
здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах фонду преміювання відповідного органу, утвореного у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання, що діє у відповідному державному органі;
надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і для оздоровлення у розмірі, що не перевищує посадовий оклад працівника;
виплачувати працівникам надбавку у відсотках до посадового окладу за стаж роботи в державних органах у таких розмірах: понад 3 роки — 10, понад 5 років — 15, понад 10 років — 20, понад 15 років — 25, понад 20 років — 30, понад 25 років — 40 відсотків посадового окладу. При цьому до стажу для встановлення надбавки за вислугу років включаються раніше набутий стаж державної служби та періоди роботи, передбачені ст. 46 Закону № 889.
Підбиваємо підсумок. Якщо держслужбовець втрачає цей статус і його посада тепер належить до категорії працівників обслуговуючого персоналу, то зміну істотних умов праці слід виконувати згідно з нормами КЗпП. Основні працеоплатні гарантії визначені у постанові № 268.
