Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) підставою для призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.
Зауважимо: нинішню чинну форму бланка лікарняного листа затверджено спільним наказом МОЗ, Мінсоцполітики, ФСС з ТВП, Фонду нещасного випадку «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406.
Міністерством охорони здоров’я України листом від 04.05.2011 р. № 3.07-19/126 було рекомендовано «не використовувати бланки листків непрацездатності старого зразка та наголошено, що чинним є листок непрацездатності, затверджений спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності» від 3 листопада 2004 р. № 532/274/136-ос/1406.
Таким чином, використання лікувальними закладами бланків листків непрацездатності старого зразка та, як наслідок, зазначення їх реквізитів страхувальниками в заявах-розрахунках призводить до порушення ряду нормативно-правових документів. Видача довідок про тимчасову непрацездатність проводиться тільки тими лікувально-профілактичними закладами, у яких повністю використані бланки листків непрацездатності і тільки на період до їх виготовлення (ця норма діє тільки на період відсутності в лікувально-профілактичному закладі листка непрацездатності, про що йде мова в листі Фонду від 28.07.2006 р. № 01-16-1634).
Враховуючи зазначене, листки непрацездатності, які не відповідають наказу № 532, та довідки, які засвідчують тимчасову непрацездатність, не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності та підлягають заміні на листки непрацездатності нового зразка (лист Фонду від 05.11.2014 р. № 2.4-17-2926).»
Як бачимо, вердикт фахівців ФСС з ТВП, викладений у цьому листі, досить чіткий: листки непрацездатності, які не відповідають зазначеному наказу, і довідки, що підтверджують тимчасову непрацездатність, не можуть бути підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Що ж робити роботодавцям та їх працівникам у ситуації, яка склалася?
Комісії із соціального страхування, створеній на підприємстві, в установі, організації, приймати такі довідки і лікарняні листи старого зразка до оплати, звичайно ж, не можна. Але для того, щоб працівника, який хворів, протабелювати для того, щоб підтвердити той факт, що він дійсно хворів, а не прогулював тощо, довідка стане в нагоді. У нинішній формі табеля, затвердженій наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489, є декілька варіантів умовного позначення днів тимчасової непрацездатності працівника:
НН — неоплачувана тимчасова непрацездатність;
ТН — оплачувана тимчасова непрацездатність.
Наприклад, якщо працівник не надав лікарняний лист, але вже приніс довідку про тимчасову непрацездатність або лікарняний лист старого зразка, відділ кадрів може в табелі щодо такого працівника поставити «НН». У подальшому, після обміну працівником такої довідки (лікарняного листа старого зразка) на листок непрацездатності встановленого зразка, у табелі обліку робочого часу позначення змінюється на «ТН». Зміни вносяться в порядку, установленому п. 4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.
Після обміну працівниками довідок (лікарняних листів старого зразка) на листки непрацездатності встановленого зразка і подання їх роботодавцю комісією із соціального страхування має бути прийняте рішення про призначення матеріального забезпечення з тимчасової непрацездатності. І останнє, на що хотілося б звернути увагу: строк давності з оплати лікарняного листа — 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності (ч. 5 ст. 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV). Тобто, якщо лікарняний лист нового зразка буде надано пізніше цього строку, оплата за ним не здійснюється.
