* Постійна адреса статті: http://www.guds.gov.ua/page/shchodo-deyakyh-pytan-zvilnennya-z-posad-kerivnykiv-ta-zastupnykiv-kerivnykiv-centralnyh.
Частиною сьомою статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (із змінами, внесеними Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу») Кабінет Міністрів України призначає на посаду:
1) державних секретарів міністерств, керівників та заступників керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу відповідно до законодавства про державну службу;
2) перших заступників і заступників міністрів — за поданням Прем’єр-міністра України.
Звільнення зазначених осіб здійснюється Кабінетом Міністрів України з підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, законами України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про державну службу».
Відповідно до статті 34 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі — Закон № 889) призначення на посаду державного службовця здійснюється безстроково, крім випадків, визначених цим та іншими законами України.
Строкове призначення на посаду здійснюється у разі:
1) призначення на посаду державної служби категорії «А» — на п’ять років, якщо інше не передбачено законом, з правом повторного призначення на ще один строк або наступного переведення за пропозицією Комісії на рівнозначну або нижчу посаду до іншого державного органу;
2) заміщення посади державної служби на період відсутності державного службовця, за яким відповідно до цього Закону зберігається посада державної служби.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону Комісія з питань вищого корпусу державної служби розглядає пропозиції та надає згоду на дострокове звільнення з посади за ініціативою суб’єкта призначення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», та повідомляє про своє рішення суб’єкта призначення і центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Згідно з частиною першою статті 87 Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є:
1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції — іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі;
2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
3) отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності;
4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (із змінами, внесеними Законом № 889) передбачено, що керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби.
Таким чином, законодавством передбачено отримання згоди Комісії з питань вищого корпусу державної служби лише у випадку дострокового звільнення з посади за ініціативою суб’єкта призначення державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А».
