ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон про судоустрій — Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VI.
Регламент — Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.06.2011 р. № 1802/зп-11.
Прийнятий Верховною Радою Закон про судоустрій став першим етапом у реформуванні українського судочинства, який закріпив статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі — Комісія) як постійно діючого органу в системі судоустрою України. До цього часу Комісія діяла на громадських засадах.
Визначений правовий статус Комісії створив умови для забезпечення стабільного, своєчасного та якісного наповнення судів професійними кадрами, ефективного й об’єктивного розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів.
Для того щоб визначити роль Комісії у системі судоустрою України, необхідно розглянути її повноваження.
Отже, Комісія:
1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах загальної юрисдикції, у тому числі вакантних;
2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді вперше, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;
3) вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України;
4) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації;
5) вносить подання про переведення судді відповідно до цього Закону;
6) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;
7) затверджує порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді;
8) проводить кваліфікаційне оцінювання суддів;
9) на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності;
10) розглядає в порядку дисциплінарного провадження звернення стосовно суддів місцевих та апеляційних судів з підстав, визначених статтею 92 цього Закону;
11) приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів;
12) забезпечує ведення суддівського досьє;
13) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;
14) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Далі я пропоную ознайомитися з деякими повноваженнями більш детально.
Облік даних про кількість посад суддів у судах загальної юрисдикції.
Облік даних про кількість вакантних посад суддів Комісія веде на основі повідомлень голів судів загальної юрисдикції та з урахуванням результатів поточної діяльності Комісії на виконання її повноважень, визначених законом.
Голови судів загальної юрисдикції письмово повідомляють Комісію про утворення вакантної посади судді у відповідному суді не пізніше трьох днів з дня її утворення із обов’язковим зазначенням причин утворення кожної вакантної посади.
Іншим важливим повноваженням Комісії є розгляд питань щодо добору кандидатів на посаду судді вперше.
Це повноваження не можна переоцінити, оскільки воно є початком формування суддівського корпусу судів.
Прийняття рішення про оголошення добору кандидатів на посаду суддів відповідно до прогнозованої кількості вакантних посад суддів — це перший крок у процесі добору суддів.
Другим кроком є здійснення всіх організаційних заходів у доборі кандидатів на посаду судді, а саме:
— розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Комісії;
— прийняття документів у кандидатів;
— перевірка відповідності кандидатів вимогам, установленим статтею 65 Закону про судоустрій;
— допуск кандидата на посаду судді здійснюється Комісією на основі поданих документів.
Третім кроком Комісії є проведення відбіркового іспиту серед осіб, допущених до участі у доборі, та встановлення його результатів у порядку та за методикою, визначеними відповідним положенням, затвердженим Комісією.
Результати такого відбіркового іспиту та попереднє рішення про допуск осіб, які успішно склали відбірковий іспит, до наступного етапу добору кандидати можуть знайти на офіційному веб-сайті Комісії.
Четвертий крок — проведення спеціальної перевірки. Про результати проведення спеціальної перевірки щодо кандидата на посаду судді Комісія готує відповідну довідку. У разі одержання інформації про невідповідність кандидата на посаду судді установленим Законом вимогам, Комісія приймає вмотивоване рішення про припинення подальшої участі такої особи у доборі кандидатів на посаду судді. За результатами спеціальної перевірки Комісія приймає рішення про направлення осіб, які відповідають установленим до кандидата на посаду судді вимогам, для проходження спеціальної підготовки до Національної школи суддів України.
П’ятий крок — Комісія проводить атестацію осіб, які пройшли спеціальну підготовку й виявили намір бути рекомендованими для призначення суддею, шляхом складення ними кваліфікаційного іспиту.
За результатами кваліфікаційного іспиту Комісія приймає рішення про їх затвердження, зарахування кандидатів, які успішно склали такий іспит, до резерву на заміщення вакантних посад судді та визначення їх рейтингу. Зі всією інформацією кандидат може ознайомитися на офіційному веб-сайті Комісії.
Шостий крок — організація і проведення конкурсу серед кандидатів на посаду судді вперше, зарахованих до резерву на заміщення вакантних посад суддів.
Відповідно до свого рішення комісія оголошує конкурс на зайняття вакантної посади судді місцевого суду. Оголошення про проведення конкурсу розміщується Комісією на своєму офіційному веб-сайті та публікується у визначених нею друкованих засобах масової інформації.
Результатом конкурсного добору є прийняття Комісією рішення про надання кандидату, який серед інших учасників конкурсу має вищу позицію за рейтингом, рекомендації для призначення на посаду судді конкретно місцевого суду загальної юрисдикції.
Рекомендація про призначення кандидата на посаду судді місцевого суду загальної юрисдикції вноситься Комісією до Вищої ради юстиції шляхом надсилання копії відповідного рішення.
Наступним є надання рекомендації про обрання на посаду судді безстроково або відмова у наданні такої рекомендації.
Комісія вирішує питання про рекомендування кандидатів на посаду судді безстроково.
Для обрання на посаду судді безстроково суддя письмово звертається до Комісії та подає наступні документи:
1) письмову заяву про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково;
2) копію паспорта громадянина України;
3) анкету кандидата на посаду судді безстроково, що містить інформацію про нього;
4) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні, копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
5) копію рішення про результати кваліфікаційного оцінювання;
6) виписку з трудової книжки про стаж роботи на посаді судді;
7) довідку медичної установи про стан здоров’я кандидата з висновком щодо його придатності до роботи на посаді, пов’язаній із виконанням функцій держави;
8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
9) письмову згоду на збирання, зберігання, обробку та використання інформації про нього з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді безстроково;
10) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
Із заявою про рекомендування для обрання на посаду судді безстроково до Комісії має право звернутися суддя, строк повноважень якого закінчується, суддя, обраний безстроково, при переведенні до суду іншого рівня тієї самої або іншої судової спеціалізації, суддя у відставці, а також кандидати на посаду судді безстроково, визначені частиною другою статті 77 Закону.
Із заявою про рекомендування для обрання на посаду судді Верховного Суду України безстроково має право звернутися суддя Конституційного Суду України у відставці відповідно до частини другої статті 77 Закону.
Комісія на засіданні перевіряє відомості про кандидата, які подані ним разом із заявою, досліджує інформацію з суддівського досьє, враховує показники розгляду кандидатом справ за час його роботи на посаді судді, а також у випадках, передбачених законом, враховує результати його кваліфікаційного оцінювання.
Комісія також досліджує інші матеріали, отримані за результатами перевірки дотримання кандидатом на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 54, 65 Закону.
Рішення Комісії про рекомендування чи відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково приймається на відкритому засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у присутності кандидата та оголошується відразу після прийняття. На такому засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути присутні будь-які заінтересовані особи, а також представники засобів масової інформації.
Подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково Комісія вносить до Верховної Ради України не пізніш як за місяць до закінчення строку перебування такого кандидата на посаді судді.
У разі прийняття рішення про відмову в рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково, Комісія повідомляє Вищу раду юстиції про наявність підстави для звільнення судді з посади у зв’язку із закінченням строку, на який його призначено.
Переведення судді до іншого суду.
Для забезпечення переведення суддів до іншого суду Комісією проводиться конкурс на заміщення вакантної посади судді.
Результатом проведеного конкурсу на заміщення вакантної посади судді є рішення про рекомендування судді для переведення до іншого суду. Така рекомендація є індивідуальною для кожного судді та обов’язково відображає інформацію про наявність вакантної посади судді в суді загальної юрисдикції, для переведення на яку суддя рекомендований.
Переведення судді у межах п’ятирічного строку, а також судді, обраного безстроково, до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Президентом України на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Переведення судді, обраного безстроково, до суду іншого рівня тієї самої або іншої судової спеціалізації здійснюється Верховною Радою України на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді. Таке переведення може бути здійснено без згоди судді.
Переведення судді у межах п’ятирічного строку на посаду судді нижчого рівня може здійснюватися у разі, якщо за результатами кваліфікаційного оцінювання не підтверджена здатність судді здійснювати правосуддя в суді відповідного рівня.
Не менш важливим є питання проведення кваліфікаційного оцінювання суддів.
Кваліфікаційне оцінювання суддів полягає у визначенні професійного рівня судді.
Завданнями кваліфікаційного оцінювання є:
— перевірка здатності судді здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня;
— підтвердження професійного рівня судді для обрання на посаду судді безстроково.
Кваліфікаційне оцінювання здійснюється прозоро на основі об’єктивних критеріїв з урахуванням заслуг, кваліфікації та сумлінності судді, його вмінь та ефективності роботи, якісних і кількісних показників роботи судді.
Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: професійна компетентність (знання права, здатність проводити судове засідання та ухвалювати рішення), особиста компетентність (здатність виконувати обсяг роботи, самоорганізованість), соціальна компетентність (урівноваженість, стресова стійкість, комунікативність) та здатність підвищувати свій фаховий рівень і здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня.
Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання судді є:
1) заява судді про проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження його здатності здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня;
2) заява про проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата для обрання на посаду судді безстроково;
3) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у зв’язку з накладенням дисциплінарного стягнення в порядку, передбаченому цим Законом.
Дисциплінарне провадження щодо судді.
Комісія у складі дисциплінарної палати (далі — палата) розглядає у порядку дисциплінарного провадження звернення стосовно суддів місцевих та апеляційних судів.
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, визначених статтею 92 Закону.
Дисциплінарне провадження передбачає:
1) здійснення перевірки скарги (заяви) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, на прийнятність до розгляду;
2) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;
3) вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті;
4) розгляд дисциплінарної справи;
5) прийняття рішення.
Як бачите, повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здебільшого поширюються на формування суддівського корпусу у судах.
ФОРМУВАННЯ КОМІСІЇ
Для тих, хто захоче працювати у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, буде корисна наступна інформація.
До складу Комісії обираються (призначаються) чотирнадцять членів строком на чотири роки, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше п’ятнадцяти років. Одна і та сама особа не може здійснювати повноваження два строки поспіль.
Комісія діє у складі двох палат — кваліфікаційної та дисциплінарної. До складу Комісії обираються (призначаються):
1) з’їздом суддів України — по чотири члени дисциплінарної і кваліфікаційної палат з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково або суддів у відставці;
2) з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ — по одному члену дисциплінарної і кваліфікаційної палат;
3) з’їздом адвокатів України — по одному члену дисциплінарної і кваліфікаційної палат;
4) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини — один член дисциплінарної палати з числа осіб, які не є суддями;
5) Головою Державної судової адміністрації України — один член кваліфікаційної палати з числа осіб, які не є суддями.
Варто звернути увагу, що за членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який є суддею або державним службовцем, на час здійснення повноважень зберігаються посада, статус і місце роботи.
Також передбачено і ряд обмежень для члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Так, члени Комісії:
— на час здійснення повноважень відряджаються до Комісії та не можуть виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу, крім викладацької, творчої та наукової;
— не можуть здійснювати правосуддя. При цьому за ними зберігається право брати участь у вирішенні питань, що розглядаються органами суддівського самоврядування, а за суддями Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів — також у вирішенні питань, що розглядаються пленумами цих судів;
— члени, які є адвокатами, на час виконання повноважень членів Комісії повинні зупинити адвокатську діяльність;
— поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції;
— повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, в тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів;
— не мають права суміщати свою посаду з будь-якими посадами в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, зі статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, підприємницькою діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою або отримувати винагороду (крім здійснення викладацької, наукової і творчої діяльності в позаробочий час та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку. Особи, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті одержання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) в управління незалежній третій особі на час перебування на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть отримувати відсотки, дивіденди та інші види пасивних доходів від майна, власниками якого вони є.
Також передбачено обмеження і для осіб, які не можуть бути членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. А саме:
1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;
3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні»;
5) особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах;
6) особи, які не відповідають вимогам цього Закону щодо несумісності з іншими видами діяльності та не усунули таку невідповідність протягом розумного строку, але не більш як протягом тридцяти днів із дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності.
Перебування особи на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України «Про очищення влади».
Особа, яка відповідає вимогам та має намір бути обраною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, звертається до її секретаріату не пізніше ніж за тридцять днів до дати проведення відповідного з’їзду із відповідною заявою. Разом із заявою про намір бути обраною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідна особа подає такі документи:
1) автобіографію;
2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути обраним членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
4) копію трудової книжки;
5) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
6) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
7) довідку медичної установи про стан здоров’я кандидата із висновком щодо його придатності до роботи на посаді, пов’язаній із виконанням функцій держави;
8) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених цією статтею, крім копій документів, передбачених пунктами 3, 7, 8 цієї статті;
10) письмову заяву про відсутність обмежень щодо членства у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, а також про відповідність вимогам щодо несумісності або зобов’язання виконувати вимоги щодо несумісності у разі обрання членом Комісії;
11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»;
12) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону.
Кожен із кандидатів для обрання членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право виступити перед делегатами відповідного з’їзду до початку голосування. Кандидат надає делегатам відповідного з’їзду за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої відсутні розумні підстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати обов’язки члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також інформації, яка становить державну таємницю.
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування. Обраним на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів відповідного з’їзду.
У з’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ беруть участь представники вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі навчальні підрозділи, що на дату проведення з’їзду здійснюють підготовку фахівців зі ступенем вищої освіти «магістр» протягом не менше десяти років, а також науково-дослідних установ, які на дату проведення з’їзду здійснюють наукову діяльність у галузі права як основну не менше десяти років. У з’їзді беруть участь по три представники від кожного вказаного навчального закладу та наукової установи.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Державної судової адміністрації України призначають члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів у відставці або інших осіб за результатами проведення публічного конкурсу.
Окрім того, необхідно взяти до уваги, що до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані (призначені):
1) народні депутати України поточного скликання Верховної Ради України;
2) члени Кабінету Міністрів України;
3) голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, їх заступники;
4) члени Ради суддів України;
5) члени Вищої ради юстиції;
6) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
7) особи, які притягувалися до відповідальності за вчинення корупційного діяння, а також особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».
Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови обрання до її складу не менше восьми членів. При цьому кваліфікаційна і дисциплінарна палати повноважні за наявності в їх складі не менше чотирьох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Оскільки основними засадами діяльності Комісії є: відкритість, гласність, законність, рівність прав учасників засідань, право на оскарження рішень Комісії у передбачених законом випадках, право на захист, колегіальність прийняття рішень, незалежність, об’єктивність, повне з’ясування обставин, обов’язковість рішень Комісії, тому в України є всі можливості формувати суддівський корпус із фахівців своєї справи.
