Відповідно до ст. 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.
У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті. Такої думки дотримується Міністерство соціальної політики України, про що зазначає у своєму листі від 20.08.2015 р. № 507/13/133-15.
Оскільки п. 11 ч. 7 ст. 10 визначено, що щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються, зокрема, й в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором, тому, на думку Міністерства, працівнику може надаватися зазначена відпустка за умови домовленості сторін.
На підтвердження думки Мінсоцполітики, давайте розглянемо відповідні нормативні акти. Так, ч. 5 ст. 10 Закону № 504 зазначено: «Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві». Це означає, що працівник-новачок може претендувати на щорічну (основну і додаткову) відпустку у повному обсязі лише після закінчення 6 місяців роботи в установі.
Як відомо, робочий рік відлічують із дня укладання трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону № 504). Отже, якщо з працівником трудовий договір укладено 10.08.2015 р., то право на щорічну відпустку повної тривалості у нього виникає з 10.02.2016 р.
За загальним правилом, працівник має право на щорічну відпустку і до закінчення 6-місячного строку роботи (у нашому випадку — до 10.02.2016 р.). Але тривалість вказаної відпустки для нього слід розрахувати пропорційно відпрацьованому часу в установі (ч. 6 ст. 10 Закону № 504).
Однак у ч. 7 ст. 10 Закону № 504 наведений перелік категорій працівників, які за бажанням зможуть скористатися щорічною відпусткою повної тривалості до відпрацювання 6 місяців у перший рік роботи у роботодавця. До речі, вказаний перелік буде досконалим, якщо при визначенні такого права врахувати й працівників, зазначених у ч. 8, 14 і 17 ст. 10 Закону № 504. Хто серед них? Дізнайтеся з таблиці.
| Категорії працівників, які мають право на щорічну відпустку повної тривалості до закінчення 6-місячного строку роботи в установі | Підстава у ст. 10 Закону № 504 |
| Жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї | П. 1 ч. 7 |
| Жінки, які мають двох та більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда | |
| Інваліди | П. 2 ч. 7 |
| Особи віком до 18 років | П. 3 ч. 7 |
| Чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами | П. 4 ч. 7 |
| Особи, звільнені після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання | П. 5 ч. 7 |
| Сумісники — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи | П. 6 ч. 7 |
| Працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до періоду складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою | П. 7 ч. 7 |
| Працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку та не отримали за неї грошової компенсації | П. 8 ч. 7 |
| Працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування | П. 9 ч. 7 |
| Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу | П. 10 ч. 7 |
| Інші особи, якщо для них це передбачено законодавством, колективним або трудовим договором | П. 11ч. 7 |
| Працівники, діти яких віком до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості. За їх бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менше 12 календарних днів) для супроводу дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку. За наявності двох чи більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводу кожної дитини | Ч. 8 |
| Керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, фахівці навчальних закладів — їм щорічні відпустки надаються в період літніх канікул незалежно від часу прийняття на роботу | Ч. 14 |
| Працівники художньо-постановочної частини та творчі працівники театрів — їм щорічні відпустки надаються в літній період наприкінці театрального сезону незалежно від часу прийняття таких осіб на роботу | Ч. 17 |
Зверніть увагу на підставу для надання щорічної відпустки повної тривалості до закінчення 6 місяців роботи у роботодавця. На підставі вказаної норми Мінсоцполітики викладає думку: працівник має право на щорічну відпустку повної тривалості до закінчення 6-місячного строку роботи у перший рік роботи у конкретного роботодавця за умови домовленості сторін.
Тобто якщо працівник-новачок звернувся до роботодавця із проханням надати йому щорічну (основну, додаткову) відпустку повної тривалості до спливу 6 місяців роботи, то роботодавець може погодитися задовольнити прохання працівника. Увага! Така підстава для «дострокового» надання щорічної відпустки, як домовленість сторін, в обов’язковому порядку повинна бути зафіксована у колективному або трудовому договорі.
Для оформлення щорічної відпустки працівнику-новачку слід написати заяву, де вказати своє бажання скористатися правом на щорічну відпустку повної тривалості до закінчення 6 місяців роботи в установі на підставі п. 11 ч. 7 ст. 10 Закону № 504 та відповідного положення колективного або трудового договору (домовленість сторін).
Роботодавець розглядає заяву та виносить свій «вердикт». Вважаємо: оскільки мова йде про домовленість сторін, то роботодавець має право й відмовити працівнику у задоволенні його прохання. Якщо керівництво згодне піти назустріч працівнику, то готується наказ про надання щорічної відпустки за типовою формою № П-3 (затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 р. № 489) або у довільній формі.
Трапляється, що трудові відносини із працівником припиняються до відпрацювання ним першого робочого року в установі. Відповідно й тривалість відпустки на дату звільнення визначають пропорційно відпрацьованому часу. По факту її розрахована тривалість може виявитися менше, ніж та, яку працівник уже використав.
У цій ситуації при звільненні керуйтесь нормою ст. 22 Закону № 504. Тобто при звільненні роботодавець має право відрахувати із зарплати працівника оплату за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Не можна здійснювати відрахування із зарплати працівників, наведених у ч. 2 і 3 ст. 22 Закону № 504.
