Теми статей
Обрати теми

Щодо оплати часу відпусток працівникам, які працюють за сумісництвом, та надання їм допомоги на оздоровлення

Лист Міністерства соціальної політики України від 12.09.2016 р. № 1294/13/84-16

У Департаменті заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики розглянуто ваш лист стосовно застосування чинного законодавства в частині оплати часу відпусток працівникам, які працюють за сумісництвом, та надання їм допомоги на оздоровлення <…> і в межах компетенції повідомляється.

1. Чинним законодавством, зокрема нормами частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України, надається право працівнику укладати трудові договори на роботу за сумісництвом. Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина за наймом.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначені, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 (із змінами) (далі — постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.93 р. № 43, зареєстрованим у Мін’юсті 30.06.93 р. за № 76.

Статтею 56 Кодексу законів про працю України визначено, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Норми трудового законодавства поширюються на всіх найманих працівників, які уклали угоду з власником або уповноваженою ним особою, це стосується і працівників-сумісників. Зокрема, в оплаті праці, праві на відпустку, компенсації за невикористану відпустку тощо.

Згідно з пунктом 3 постанови № 245 відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Статтею 6 Закону України «Про відпустки» встановлено, що щорічна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Залежно від умов праці (умов колективного договору) тривалість щорічної відпустки на основній роботі і на роботі за сумісництвом може бути різною, тобто на одному із робочих місць вона може бути більшою.

У випадку, наведеному у листі, тривалість щорічної і додаткової відпустки на роботі за сумісництвом більше, ніж за основним робочим місцем, на 4 дні.

У цьому випадку працівник може приступити до роботи за основним місцем роботи, а за сумісництвом — продовжувати перебувати у відпустці; приступити до роботи за основним місцем роботи та за сумісництвом і скористатись правом на грошову компенсацію за 4 дні невикористаної відпустки (ст. 24 Закону України «Про відпустки»); оформити на роботі за сумісництвом відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

Оплата відпусток провадиться згідно зі статтею 21 Закону України «Про відпустки», якою передбачено, що порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, відпустки для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи, та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної та інших видів відпусток, яка надається працівникові як на основному робочому місці, так і на робочому місці за сумісництвом (або компенсації за невикористану відпустку), провадиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплаті компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки та інших видів відпусток провадиться за основним місцем роботи та за сумісництвом окремо.

Враховуючи норми Порядку, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпустки залежить не від місяця видання наказу і кількості цих наказів, а від того, в якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка.

Наприклад, у разі, якщо згідно з наказом працівнику надається щорічна основна відпустка терміном 24 календарні дні з 15 серпня 2016 року, то розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати буде серпень 2015 року — липень 2016 року. Якщо ж за одним наказом працівнику надається щорічна відпустка у серпні 2016 року, а за іншим — додаткова відпустка, яка починається у вересні 2016 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки розрахунковим періодом буде серпень 2015 року — липень 2016 року, а для оплати часу додаткової відпустки — вересень 2015 року — серпень 2016 року.

<…>

3. Відповідно до статті 217 Кодексу законів про працю України на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Працівникам, які працюють за сумісництвом, оплата часу додаткових відпусток у зв’язку з навчанням не передбачена.

Тому на період додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням, що надається за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом слід надавати відпустку без збереження заробітної плати згідно з пунктом 14 статті 25 Закону України «Про відпустки», яка надається в обов’язковому порядку працівнику-суміснику — терміном до закінчення відпустки за основним місцем роботи.

Водночас слід зазначити, що жінка, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має право перервати таку відпустку і оформити відпустку у зв’язку з навчанням, оскільки відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами (стаття 18 Закону України «Про відпустки»).

Переривання частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною здійснюється за заявою працівника, наказом власника або уповноваженого ним органу. Після закінчення відпустки у зв’язку з навчанням працівнику знову може бути надана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про відпустки» працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки.

Директор Департаменту О. Товстенко

коментар до листа мінсоцполітики від 12.09.2016 р. № 1294/13/84-16

ВІДПУСКНІ МОТИВИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗА ОСНОВНОЮ ПОСАДОЮ & СУМІСНИЦТВОМ: ВИВЧАЄМО РАЗОМ іЗ МІНСОЦПОЛІТИКИ

У листі, що коментується, Мінсоцполітики торкнулося теми надання відпусток та їх оплатного супроводу у разі сумісництва, тобто коли у працівника є основне місце роботи та місце роботи за сумісництвом. Як надавати відпустки працівнику-трудязі за основною посадою та посадою за сумісництвом, як їх оплатити? Ось головні питання, порушені в листі, що коментується. Тільки у першій ситуації йдеться про щорічну (основну та додаткову) відпустки для лікаря, а в другій — про навчальну відпустку для декретниці. Що ж, розставимо акценти.

Надання відпустки. Працівник має право на щорічну відпустку окремо за основною посадою та за сумісництвом. Тут пам’ятайте про припис щодо надання відпусток працівникам-бюджетникам, які мають основне місце роботи та місце роботи за сумісництвом. Про цей припис йдеться у п. 3 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 та п. 6 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. № 43.

Увага! Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Доповнимо: в наведеній нормі не йдеться про можливість такого одночасного надання відпусток. Тому, як стверджують фахівці головного «працеоплатного» відомства, такий припис не дає привілеїв працівнику або роботодавцю у самостійному прийнятті рішення: паралельно чи ні використовувати щорічну відпустку за двома посадами. Тобто працівники-бюджетники використовують щорічну відпустку одночасно за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Проте на практиці спостерігаються випадки, коли на основній посаді та на посаді за сумісництвом тривалість щорічних відпусток є різною. Наприклад, як у цій ситуації: сукупна тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки за основною посадою становить 31 календарний день, а за сумісництвом — 35 календарних днів. Виходить, що тривалість щорічної відпустки за основною посадою менше тривалості щорічної відпустки за сумісництвом на 4 календарні дні.

Як же за таких обставин виконати раніше зазначене правило щодо надання щорічних відпусток? Поспішаємо вас запевнити, що профільне Міністерство вже виробило тактику вирішення такої ситуації, про що й зазначається у листі, що коментується. Отже, у цьому випадку можливі такі варіанти.

Варіант 1. За основною посадою працівник приступає до роботи, а за посадою за сумісництвом продовжує перебувати в щорічній відпустці ще 4 календарні дні.

Варіант 2. Працівник після використання спільних для основної посади та сумісництва днів щорічної відпустки виходить на роботу по кожному місцю роботи. При цьому за 4 невикористані календарні дні щорічної відпустки, належні за сумісництвом, працівник отримує грошову компенсацію.

Нагадаємо, що можливість отримання працівником (за його бажанням) грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки без припинення трудових відносин передбачено ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Для реалізації цієї норми має бути виконано умову: тривалість наданих працівнику щорічної та додаткових відпусток не має бути менше 24 календарних днів.

Варіант 3. За сумісництвом працівник перебуватиме у щорічній відпустці ще 4 календарні дні, а за основним місцем роботи оформляє відпустку без збереження зарплати тривалістю 4 календарні дні. Зауважимо, що в цьому випадку відпустку «за свій рахунок» може бути оформлено з підстав «сімейні обставини та інші причини» відповідно до ст. 26 Закону про відпустки, яка надається за погодженням між працівником і роботодавцем.

До речі, в листі, що коментується, Мінсоцполітики вказало саме на підставу ст. 26 Закону про відпустки для надання відпустки без збереження зарплати. Проте Міністерство трохи «стратило», зазначивши в роз’ясненні, що неоплачувану відпустку за ст. 26 Закону про відпустки дозволено оформити за сумісництвом. Річ у тім, що в цій ситуації щорічна відпустка якраз є тривалішою за сумісництвом, а не за основною посадою. Тому оформити відпустку «за свій рахунок» доцільно саме за основною посадою на час перебування працівника у щорічній відпустці за сумісництвом.

А от якщо йдеться про більшу тривалість щорічної відпустки за основним місцем роботи, ніж за сумісництвом, тоді на різницю днів у тривалості щорічних відпусток за різними посадами працівник за сумісництвом може оформити відпустку без збереження зарплати на підставі п. 14 ст. 25 Закону про відпустки: «сумісникам — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи». Тут у працівника є «фора»: роботодавець зобов’язаний надати працівнику на його вимогу відпустку «за свій рахунок» на підставі ст. 25 Закону про відпустки.

Оплата щорічної відпустки. У випадку, що розглядається, працівнику надають щорічну відпустку за основною посадою і окремо — за сумісництвом. Як оплатити періоди таких відпусток? На це запитання дано обґрунтовану відповідь у листі, що коментується.

Важливо! Визначення розрахункового періоду та обчислення середньої зарплати для оплати щорічних відпусток здійснюються окремо за основною посадою і окремо за сумісництвом.

Звичайно, у такому процесі враховуємо норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

При цьому Мінсоцполітики нагадало і про визначення розрахункового періоду — як загальні моменти, так і окремі нюанси. На «фішках» з визначення розрахункового періоду, наведених у листі, що коментується, зупинимося й ми.

Ситуація 1. Оплачувані відпустки оформлені одним наказом — розрахунковий період єдиний для оплати всього відпускного періоду, період усієї відпустки оплачується за однократно визначеною середньоденною зарплатою. Тут варто доповнити уточнення фахівців Мінсоцполітики, висловлене раніше: між наданням відпусток не повинно бути розривів у датах (наприклад, на вихідні дні).

Припустимо, в одному наказі про надання відпустки працівнику оформлено щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 21.11.2016 р. по 14.12.2016 р. та щорічну додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів з 15.12.2016 р. по 21.12.2016 р. У цій ситуації надання щорічних відпусток оформлене одним наказом і між їх використанням немає розривів. Отже, у такому разі для оплати усієї щорічної (24 календарні дні основної та 7 календарних днів додаткової) відпустки розрахунковим періодом є листопад 2015 року — жовтень 2016 року.

Ситуація 2. Оплачувані відпустки оформлено різними наказами і дати початку відпусток припали на різні місяці — розрахунковий період та середньоденну зарплату для оплати відпускних визначаємо окремо для кожної відпустки.

Наприклад, згідно з наказом про надання відпустки № 104-в працівнику оформлено щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 21.11.2016 р. по 14.12.2016 р., а згідно з наказом про надання відпустки № 105-в — щорічну додаткову відпустку тривалістю 7 календарних днів з 15.12.2016 р. по 21.12.2016 р. У цій ситуації надання щорічної відпустки оформлено різними наказами + початок їх припадає на різні місяці. Отже, для оплати щорічної основної відпустки (початок використання припадає на листопад 2016 року) розрахунковим періодом є листопад 2015 року — жовтень 2016 року, а для оплати щорічної додаткової відпустки (початок використання припадає на грудень 2016 року) — грудень 2015 року — листопад 2016 року.

Декретниця з двома місцями роботи: що з відпусткою для навчання.

Розглянемо іншу ситуацію, щодо якої наведено роз’яснення в листі, що коментується: за основним місцем роботи працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. При цьому вона приступила до виконання посадових обов’язків за сумісництвом. Чи може вона оформити навчальну відпустку для здачі сесії у ВНЗ (заочна форма навчання)?

Давайте визначимо загальні постулати для надання навчальної відпустки.

Оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням надають виключно за основним місцем роботи, а за сумісництвом ця відпустка не передбачена. Це випливає із ст. 217 КЗпП: на час додаткових навчальних відпусток за працівником зберігається середня зарплата тільки за основним місцем роботи. Тому Мінсоцполітики у листі, що коментується (раніше — у листі від 05.06.2008 р. № 5305/0/14-08/06), зазначило: працівникам, які працюють за сумісництвом, оплата часу додаткових відпусток у зв’язку з навчанням не передбачена.

На період навчальної відпустки, наданої за основним місцем роботи, працівник за сумісництвом може оформити відпустку без збереження зарплати на підставі п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки («сумісникам — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи»).

При цьому працівниця, яка перебуває у соцвідпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, не має права на навчальну відпустку. Чому? По-перше, навчальну відпустку надають працівнику, який успішно навчається без відриву від виробництва у ВНЗ на вечірній або заочній формі навчання. По-друге, працівник не може перебувати у двох видах відпусток одночасно за одним і тим самим місцем роботи.

Вихід: працівниця може перервати соцвідпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, скористатися навчальною відпусткою та знову оформити зазначену соцвідпустку (див. лист Мінпраці від 27.07.2010 р. № 217/13/116-10). При цьому працівниця не зобов’язана відпрацьовувати хоча б один робочий день для оформлення навчальної відпустки.

Отже, у ситуації, що розглядається, можливі два варіанти розвитку подій:

перший — працівниця перериває соцвідпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років за основним місцем роботи і за цим же місцем роботи оформляє навчальну відпустку. Працівниця знову може оформити зазначену соцвідпустку для догляду за дитиною після закінчення відпустки у зв’язку з навчанням. За сумісництвом працівниця оформляє відпустку «за свій рахунок» на підставі п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки на час навчальної відпустки за основним місцем роботи. Роботодавець зобов’язаний надати відпустку без збереження зарплати, що надається за однією з підстав ст. 25 Закону про відпустки;

другий — працівниця продовжує перебувати у соцвідпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років за основним місцем роботи. Тоді за сумісництвом для здачі сесії у ВНЗ вона може оформити відпустку без збереження зарплати на підставі ст. 26 Закону про відпустки, яку надають за угодою між працівником та роботодавцем. Вважаємо, що оформити відпустку «за свій рахунок» на підставі п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки тут не можна.

Ось такі проблеми виникають у разі надання відпусток працівникам, які встигають працювати за основним місцем роботи та сумісництвом. Добре, що для їх вирішення вже є вироблені позиції Мінсоцполітики, які й наведено у листі, що коментується.

Людмила БЄЛЄВЦОВА, експерт з питань оплати праці

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі