Теми статей
Обрати теми

Антикорупційний календар: квітень 2017 року

Яременко Сергій, магістр державного управління, Яременко Олена, незалежний експерт

ГАРЯЧА ДЕКЛАРАЦІЙНА КАМПАНІЯ — 2017

Суб’єкти декларування, представники експертного антикорупційного середовища та й автори статті були впевнені у тому, що березень виявиться останнім місяцем для подання у 2017 році суб’єктами декларування щорічних декларацій за 2016 рік. Але не так все просто. Ближче до кінця березня напруженість у суспільстві щодо подання декларацій зростала, Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, все частіше не працював. Частковим вирішенням таких проблем стало внесення законодавцями змін до деяких законодавчих актів щодо фінансового контролю. Зупинимося на цих питаннях детальніше.

Так, 23 березня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» № 1975-VIII (далі — Закон № 1975), який набрав чинності 30 березня 2017 року. Зупинимося на основних положеннях цього Закону, які стосуються безпосередньо фінансового контролю.

По-перше. Нарівні з військовослужбовцями строкової військової служби дія Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII (далі — Закон) наразі не поширюється також на курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки. Зрозуміло, що особи із зазначеного переліку не подають декларацію.

По-друге. Продовжено до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону подають таку декларацію вперше.

По-третє. Не подають декларацію, передбачену Законом, а також повідомлення про суттєві зміни у майновому стані чи про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента такі категорії осіб:

— військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу;

— військові посадові особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, крім військовослужбовців, які проходять військову службу у військових комісаріатах.

Слід звернути увагу, що вищезазначені положення (в частині неподання декларації) поширюються на військовослужбовців за умови, що вони одночасно не займають іншу посаду, визначену у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону.

По-четверте. Законодавцем передбачена можливість відтермінування подання декларацій військовослужбовцями, які є суб’єктами декларування, у разі якщо така особа:

— виконує завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду;

— безпосередньо бере участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції;

— направлена до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу.

За наявності хоча б однієї із наведених вище обставин суб’єкти декларування подають декларацію за звітний рік протягом 90 календарних днів із дня прибуття до місця проходження військової служби чи дня закінчення проходження військової служби, тобто дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина друга статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»).

По-п’яте. Дія Закону, у тому числі і норми розділу VІІ (Фінансовий контроль) з 30 березня 2017 року поширюються на інші категорії осіб. Зокрема:

на осіб, які входять до складу:

— наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;

— конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

— Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

— громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону;

на кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих у порядку, встановленому Законом України «Про вибори народних депутатів України», кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих у порядку, встановленому Законом України «Про вибори Президента України», кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів та старост;

на фізичних осіб, які:

— отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);

— систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, — якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

— є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об’єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону № 1975 особи, яких цим Законом віднесено до суб’єктів декларування (тобто ті категорії осіб, якими доповнено перелік суб’єктів декларування), «подають у встановленому Законом України «Про запобігання корупції» порядку першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2018 році за період з дня набрання чинності Законом № 1975 до 31 грудня 2017 року.»

При цьому доцільно звернути увагу читачів на те, що інші положення Закону (у тому числі і додаткові заходи фінансового контролю — подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані чи про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента) поширюються з дня набрання чинності Законом № 1975, тобто з 30 березня 2017 року.

КОНТРОЛЬ ТА ПЕРЕВІРКА ДЕКЛАРАЦІЙ

Після закінчення деклараційної кампанії починається наступний етап — контроль та перевірка декларацій. Законом передбачено 4 види контролю декларацій: щодо своєчасності подання; щодо правильності та повноти заповнення; логічний та арифметичний контроль; повна перевірка декларацій.

Зупинимося на першому виді контролю — своєчасність подання декларації. Згідно з частиною другою статті 49 Закону державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 06.09.2016 № 19 затверджено Порядок перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій (далі — Порядок).

Зокрема, перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції органу, в якому працює (працював) суб’єкт декларування, або інший структурний підрозділ такого органу (далі — відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу.

Відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб’єкти декларування, перевіряє факт подання декларацій у такі строки:

1) щорічні декларації суб’єктів декларування — протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій (у 2017 році — це 14 квітня для тих осіб, які подають другий раз декларацію, і відповідно 17 травня для тих осіб, які подають щорічну декларацію вперше);

2) декларації суб’єктів декларування, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, — упродовж п’яти робочих днів з дня такого припинення; якщо припинення зазначеної діяльності відбулося з ініціативи керівника органу, в якому працював суб’єкт декларування, — упродовж п’яти робочих днів після спливання строку у двадцять робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення;

3) декларації суб’єктів декларування, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, — протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій наступного за звітним року, в якому було припинено таку діяльність;

4) декларації суб’єктів декларування, які є особами, що претендують на зайняття посад, які потребують подання декларації, — до призначення або обрання особи на посаду.

Слід звернути увагу, що за Порядком припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, — це день видачі трудової книжки суб’єкту декларування, із зазначенням підстав такого припинення.

Факт подання декларацій перевіряється відповідальним підрозділом (особою) шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.

У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб’єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, заповнюється згідно зі встановленою формою, що є додатком до Порядку, надсилається на адресу електронної пошти, зазначену на офіційному веб-сайті Національного агентства, та засобами поштового зв’язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Зазначене повідомлення надсилається органом, в якому працюють (працювали) суб’єкти декларування, окремо за кожним фактом такого неподання чи несвоєчасного подання.

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЗАПОБІГАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ У ЗВ’ЯЗКУ З НАЯВНІСТЮ В ОСОБИ ПІДПРИЄМСТВ ЧИ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

У другій частині статті ми хотіли звернути увагу читачів на питання, пов’язані із запобіганням конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав.

Згідно зі статтею 36 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону (це особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

У такому випадку зазначеним особам забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім’ї.

Передача зазначеними особами належних їм підприємств, які за способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу є унітарними, здійснюється шляхом укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності.

Передача належних їм корпоративних прав здійснюється в один з таких способів:

1) укладення договору управління майном із суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами);

2) укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти, з торговцем цінними паперами, який має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління цінними паперами;

3) укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має ліцензію Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління активами.

Передача корпоративних прав як оплата вартості цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду здійснюється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску цінних паперів такого інституту спільного інвестування.

Зазначені особи не можуть укладати договори, зазначені у частинах другій та третій цієї статті, із суб’єктами підприємницької діяльності, торговцями цінними паперами та компаніями з управління активами, в яких працюють члени сім’ї таких осіб.

Зазначені особи, які призначені (обрані) на посаду, в одноденний термін після передачі в управління належних їм підприємств та корпоративних прав зобов’язані письмово повідомити про це Національне агентство з наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.

Нагадування читачам про обов’язок передачі публічною особою в управління іншій особі належних їй підприємств та корпоративних прав спричинено повідомленнями, розміщеними на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Як повідомляється на офіційному веб-сайті Національного агентства (дата розміщення інформації 27 березня 2017 р.), Національне агентство у діях начальника комунального підприємства «Сєверодонецьке тролейбусне управління» виявило порушення антикорупційного законодавства.

Так, керівник зазначеного підприємства, будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, порушив вимоги стаття 36 Закону України «Про запобігання корупції», а саме не передав належні йому підприємства та корпоративні права в управління іншій особі протягом 30 днів після призначення на посаду.

З цього приводу Національним агентством внесено припис виконуючому обов’язки міського голови секретарю Сєверодонецької міської ради Луганської області з вимогою розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника комунального підприємства за порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції». За результатами розгляду припису керівника зазначеного комунального підприємства звільнено відповідно до пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України (підстави, передбачені контрактом).

При цьому відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством (стаття 59 Закону).

Аналогічний припис було внесено Національним агентством стосовно керівника комунального підприємства «Сєверодонецьктеплокомуненерго» (інформація розміщена 23 березня 2017 р.).

Додатково зазначимо, що відповідно до статті 12 Закону Національне агентство має право вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання

та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Принагідно нагадаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації мають подати до 15 квітня 2017 року Національному агентству інформацію про стан виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015 — 2017 роки.

УКРАЇНА ОЧИМА МІЖНАРОДНИХ ІНСТИТУЦІЙ

Протягом 27 — 30 березня 2017 року відбувся Моніторинговий візит експертів Стамбульського плану дій Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії Організації економічного співробітництва та розвитку для України. Це четвертий раунд моніторингу виконання Україною раніше наданих рекомендацій щодо впровадження належних антикорупційних механізмів. Відповідний звіт з рекомендаціями Національне агентство з питань запобігання корупції отримає у липні поточного року.

До участі у заходах були запрошені представники Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, НАБУ, Генеральної прокуратури, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Вищої ради правосуддя, інших державних органів, міжнародних та громадських організацій, наукових установ.

Викладені рекомендації експертів ОЕСР стимулюватимуть до подальшого удосконалення Україною системи антикорупційних механізмів.

Уряд визначив Національного координатора з питань реалізації Стамбульського плану дій по боротьбі з корупцією Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії Організації економічного співробітництва, який представлятиме Україну. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 22 березня 2017 р. № 189-р Національним координатором призначено керівника Департаменту антикорупційної політики апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Шапку Богдана Володимировича. Прийняття розпорядження забезпечить подальше співробітництво України з Організацією економічного співробітництва та розвитку.

Довідково. 10 вересня 2003 року глави урядових делегацій Вірменії, Азербайджану, Грузії, Російської Федерації, Таджикистану та України під час п’ятої щорічної зустрічі Мережі по боротьбі з корупцією для країн з перехідною економікою у Стамбулі (Туреччина) схвалили План дій по боротьбі з корупцією як підґрунтя для створення ефективних і прозорих систем державної служби, розвитку доброчесності ділових операцій і підтримки активної участі громадськості у здійснюваних реформах та висловили свою волю на використання усіх засобів, необхідних для практичної реалізації цього Плану дій.

Будемо й надалі стежити за цікавими та значимими подіями у сфері запобігання і протидії корупції.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі