ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 889 — Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889.
Проект № 6227 — Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо уточнення окремих положень) від 23.03.2017 р. № 6227.
КМУ зазначає, що зміни до Закону № 889 напрацьовано у співпраці з громадськістю та представниками заінтересованих органів, міжнародними та вітчизняними експертами, які підтримують необхідність його прийняття. Але водночас прийняття проекту № 6227, перш за все, обумовлено практичними аспектами впровадження Закону № 889 протягом 2016-2017 рр. Крім того, проект змін розроблено з урахуванням зареєстрованого у Верховній Раді проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо технічного уточнення деяких положень)» (реєстр. № 4370 від 04 квітня 2016 року) в редакції, напрацьованій Робочою групою, утвореною Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
Розробники наголошують, що зміни запроваджуються з метою врегулювання проблемних питань, які виникли під час реалізації норм Закону № 889, і їх прийняття забезпечить всебічну реалізацію цього Закону шляхом недопущення неоднакового застосування його положень, виключить існуючі на сьогодні прогалини та колізії.
Тож давайте розглянемо основні запропоновані зміни.
Стаття 2 «Визначення термінів»: «61) нижча посада — посада державної служби, що належить до нижчої групи оплати праці без урахування юрисдикції державного органу або посада державної служби у державному органі з нижчим рівнем юрисдикції в межах однієї групи оплати праці;
<…>
8) функції із забезпечення діяльності державного органу — діяльність працівників державного органу, до основних посадових обов’язків яких не належить здійснення повноважень, безпосередньо пов’язаних з виконанням завдань і функцій, визначених частиною першою статті 1 цього Закону, та яка передбачає здійснення повноважень, пов’язаних із забезпеченням належних умов функціонування державного органу;
<…>
101) дисциплінарне провадження – процедура, що ініціюється суб’єктом призначення з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, здійснюється стосовно державних службовців, які займають посади державної служби усіх категорій.»
Стаття 3 «Сфера дії цього Закону»: Дія цього Закону не поширюється на: <…> 14) працівників державних органів, які виконують функції із забезпечення діяльності державного органу;
<…>
17) поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та працівників правоохоронних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні та військові звання;
<…>
19) працівників центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій;
20) працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
21) працівників центрів з нарахування та здійснення соціальних виплат;
22) працівників архівних установ, архівів, архівних підрозділів, архівних відділів.»
Стаття 6 «Категорії посад державної служби»: «<…> 1) категорія «А» посади: <…> керівника апарату Верховної Ради України та його заступників;
керівника апарату Адміністрації Президента України;
голів обласних державних адміністрацій, голів Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників;
голів районних державних адміністрацій;
<…>
2) категорія «Б» — посади: <…> перших заступників та заступників голів районних державних адміністрацій;
керівників апаратів місцевих державних адміністрацій та їх заступників;
керівників структурних підрозділів (робочих органів) місцевих державних адміністрацій, їх заступників;
керівників структурних підрозділів апаратів місцевих державних адміністрацій, їх заступників;
<…>
3. Кількість посад державної служби категорій «А» і «Б» в державному органі повинна становити не більше третини його штатної чисельності, крім територіальних органів центральних органів виконавчої влади та структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, що утворені як юридичні особи публічного права, штатна чисельність яких становить менше 25 осіб.»
Стаття 17. «Керівник державної служби в державному органі»: «1. Повноваження керівника державної служби здійснюють:
<…>
31) у територіальному органі центрального органу виконавчої влади (у тому числі утвореному у складі апарату центрального органу виконавчої влади) — керівник відповідного територіального органу;
<…>
6) у структурних підрозділах місцевих державних адміністрацій, утворених як юридичні особи публічного права — керівник відповідного структурного підрозділу.<…>»
Стаття 19. «Право на державну службу»: «2. На державну службу не може вступити особа, яка: <…> 7) не пройшла спеціальну перевірку на умовах та в порядку, передбаченому законодавством у сфері запобігання корупції, або не надала згоду на її проведення <…>»
Стаття 27. «Конкурсна комісія»: «1. Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» проводить Комісія.
Конкурс на зайняття вакантної посади керівника територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та інших державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, його заступників проводить конкурсна комісія, утворена суб’єктом призначення в державному органі, керівником якого він є.
Конкурс на зайняття вакантних посад перших заступників та заступників голів районних державних адміністрацій проводить конкурсна комісія, утворена головою обласної державної адміністрації.
Конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» в усіх інших випадках та категорії «В» проводить конкурсна комісія, утворена керівником державної служби в державному органі. При цьому до складу конкурсної комісії можуть залучатися на конкурсній основі представники громадських об’єднань, що діють згідно із Законом України «Про громадські об’єднання», відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Конкурсна комісія утворюється у складі не менше п’яти осіб. У разі, коли відсутня можливість в територіальних органах центральних органів виконавчої влади та структурних підрозділах місцевих державних адміністрацій, утворених як юридичні особи публічного права, утворити конкурсну комісію у складі п’яти осіб, така комісія утворюється у державному органі вищого рівня відповідно до юрисдикції, визначеної частиною другою статті 51 цього Закону.
У разі коли відсутня можливість утворити конкурсну комісію у складі п’яти осіб у новостворених державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, конкурс на зайняття вакантних посад служби управління персоналом проводить конкурсна комісія центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
2. До роботи конкурсної комісії можуть залучатися державні службовці, у тому числі з інших державних органів, науковці та експерти у відповідній сфері, а також представник виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності).
3. Засідання конкурсної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.
4. Під час засідання конкурсної комісії її члени:
1) вивчають результати проведеної службою управління персоналом перевірки документів кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби;
2) проводять відбір кандидатів з використанням видів оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу;
3) проводять співбесіду з кандидатами на зайняття вакантних посад з урахуванням результатів тестування для уточнення їх професійної компетентності;
4) особисто оцінюють рівень професійної компетентності кандидатів та визначають в особистому порядку їх загальний рейтинг;
5) за результатами складення загального рейтингу кандидатів визначають першого та другого кандидатів, які набрали найбільшу кількість балів під час проведення конкурсів на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А»;
6) за результатами складення загального рейтингу кандидатів визначають переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади категорії «Б» та «В».
5. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її складу.»
Стаття 28. «Оформлення та оприлюднення результатів конкурсу»: « <…> 6. Учасник конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорій «Б» і «В» може подати скаргу на рішення конкурсної комісії до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби із зазначенням відомостей про порушення умов або порядку проведення конкурсу, які могли вплинути на його результати, подається не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу.
Учасник конкурсу, який оскаржує рішення конкурсної комісії, зобов’язаний повідомити про це відповідному суб’єкту призначення з наданням копії скарги.
7. За результатами розгляду скарги центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, повідомляє учасника конкурсу, який подав скаргу, не пізніше 20 календарних днів з дня надходження скарги та в разі встановлення факту порушення умов або порядку проведення конкурсу, які могли вплинути на його результати, направляє керівнику державної служби в державному органі, в якому проводився конкурс, обов’язкову для виконання вимогу про скасування результатів конкурсу.»
Стаття 29. «Відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» або «В»: «1. Другий за результатами конкурсу кандидат на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» або «В» має право на призначення на таку посаду протягом одного року з дня проведення конкурсу, якщо посада стане вакантною, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної перевірки. <…>».
Стаття 31. «Порядок призначення на посаду державної служби»: «1. На посаду державної служби категорій «Б» та «В» призначається переможець конкурсу.
2. Суб’єкт призначення розглядає пропозиції Комісії щодо першого кандидата на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А», який набрав найбільшу кількість балів і приймає рішення, яким визначає його переможцем конкурсу або надає вмотивовану відмову.
У разі надання суб’єктом призначення вмотивованої відмови першому кандидату розглядаються пропозиції Комісії щодо другого кандидата за результатами конкурсу. Суб’єкт призначення приймає рішення, яким визначає другого кандидата переможцем конкурсу або надає йому вмотивовану відмову.
У випадку проведення повторного конкурсу, передбаченому пунктом 4 частини першої статті 30 цього Закону, переможця конкурсу має бути визначено обов’язково.
Суб’єкт призначення розглядає пропозиції Комісії та приймає відповідні рішення передбачені цією частиною протягом десяти календарних днів з дня їх надходження.
3. Рішення про призначення приймається:
1) на посаду державної служби категорії «А» — суб’єктом призначення, визначеним Конституцією та законами України, у порядку, передбаченому Конституцією України, цим та іншими законами України;
2) на посади державної служби категорій «Б» і «В» — керівником державної служби.
4. Рішення про призначення на посаду державної служби категорії «А» приймається після визначення суб’єктом призначення переможця конкурсу та не пізніше п’яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.
Рішення про призначення на посаду державної служби категорій «Б» і «В» приймається після закінчення строку оскарження результатів конкурсу, але не раніше 10 календарних днів з дня оприлюднення інформації про переможця конкурсу на підставі протоколу засідання конкурсної комісії та за результатами спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції.
У разі оскарження рішення конкурсної комісії до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, рішення про призначення на посаду державної служби категорій «Б» і «В» приймається після прийняття рішення за скаргою, яким встановлено відсутність факту порушення умов або порядку проведення конкурсу, яке могло вплинути на його результати.
5. Рішення про відмову у призначенні на посаду державної служби приймається у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади.
6. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.
7. З метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб’єкт призначення може прийняти рішення:
1) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою категорії «А» на одного із керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу;
2) про тимчасове покладення виконання обов’язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу;
3) про тимчасовий розподіл обов’язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу.
Рішення, передбачене у пункті 2 цієї частини, може бути прийнято за умови відсутності посади заступника керівника самостійного структурного підрозділу у державному органі або у тому разі якщо така посада є вакантною.
У разі прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-3 абзацу першого цієї частини, відповідним працівникам встановлюється виплата, передбачена частиною четвертою статті 52 цього Закону.»
Стаття 32. «Обмеження щодо призначення на посаду»: «<…> 2. Після призначення на посаду державної служби особа в одноденний строк подає керівнику державної служби або суб’єкту призначення письмову заяву про наявність чи відсутність у неї реального або потенційного конфлікту інтересів<…>».
Стаття 35. «Випробування»: «<…>3. Випробування при призначенні на посаду встановлюється строком від двох до шести місяців.
<…>
8. Під час призначення на посаду державної служби дія норм законодавства про працю в частині визначення категорії осіб, яким не встановлюється випробування, не застосовується.»
Стаття 40. «Просування державного службовця по службі»: «1. Просування державного службовця по службі здійснюється з урахуванням професійної компетентності шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу відповідно до цього Закону.»
Стаття 42. «Службове відрядження»: «<…> 5. За державним службовцем на весь період відрядження зберігається його посада та заробітна плата за виконану роботу, яка здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.»
Шановні читачі, продовження огляду читайте у наступних випусках «Держслужбовця».
