ДОКУМЕНТИ СТАТТІ
Закон № 1975 — Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23.03.2017 р. № 1975-VIII.
Закон № 1700 — Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII.
ДЕРЖАВНИЙ ОРГАН
Перш за все слід зазначити, що у законодавчому полі України нарешті з’явилося визначення терміна «державний орган»!
Так, відповідно до змін, внесених Законом № 1975 до ч. 1 ст. 1 Закону № 1700, державний орган — це орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб’єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.
З цього визначення можна зробити лише декілька припущень (і це не забарилися зробити фахівці й експерти), але випливає з нього значно більше запитань, зокрема такі:
— державний орган = орган державної влади;
— департаменти, управління, відділи МДА, де є керівник державної служби, незалежно від наявності статусу юридичної особи, є державними органами — органами державної влади з відповідними повноваженнями щодо персоналу;
— «Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права» (ч. 2 ст. 2 Цивільного кодексу України). Тобто державний орган = держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави;
— «...якому надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції» = суди і парламент — не є державними органами, бо їхні функції не управлінські? Так само — Уповноважений з прав людини, Вища рада юстиції та інші;
— «... юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю» = якщо юрисдикція поширюється на два чи кілька АТ одиниць — не є державним органом (наприклад, територіальне управління НАБУ чи НАЗК, яке поширює свою юрисдикцію на кілька областей)? Якщо перебуває за межами України — не є державним органом (посольство тощо)?
Це — з одного боку. А з іншого:
— вживання однини щодо адмін-територіальної одиниці як ознаки держоргану не є однозначним висновком: «той, що поширює юрисдикцію на декілька адмін-територіальних одиниць, не є державним органом». Вживання однини є доволі поширеним явищем в юридичній техніці. Найяскравіше це ілюструє вираз «права та обов’язки», наявність лише одного права чи одного обов’язку не позбавляє особу статусу учасника певних відносин:
— певні органи чітко визначені як державні спеціальними законами, наприклад, НАБУ — державний правоохоронний орган.
Тож дякуємо законодавцю за законодавче визначення, але хочемо зауважити, що запитань до «державного органу» не зменшилося.
СУБ’ЄКТИ ДЕКЛАРУВАННЯ
Законом № 1975 було суттєво змінено коло суб’єктів декларування. Так, відповідно до змін, внесених до абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700, суб’єктами декларування, тобто особами, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону, з 30.04.2017 р. є «особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 Закону № 1700, а також інші особи.
Давайте визначимо, хто ж із «щасливих» осіб криється за цим сухим «нормативним шифром».
| Пункт 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 | 1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункти а — і)* |
| * Примітка. Особи, визначені в підпункті «г» частини першої пункту 1 цієї статті, звільняються від обов’язку подання декларації за умови неперебування на інших посадах, визначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 | |
| Підпункти «а» і «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700** | а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку |
| в) представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм | |
| Пункт 4 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700** | 4) кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України «Про вибори народних депутатів України», кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України «Про вибори Президента України», кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост |
| Пункт 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700** | 5) фізичні особи, які: отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом); систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, — якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції; є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об’єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов’язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції |
| ** Примітка. Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 Закону № 1700, подають першу декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у 2018 році за період з 30 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року. | |
Від обов’язку подавати електронну декларацію звільнені:
— курсанти вищих військових навчальних закладів;
— курсанти вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути;
— курсанти факультетів, кафедр та відділень військової підготовки.
Звертаємо увагу, що на цих військовослужбовців взагалі не поширюються обмеження та обов’язки, встановлені Законом № 1700.
ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ
| Увага! Законом № 1975 передбачено внесення змін до розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700. Закон № 1975 доповнює цей розділ пунктом 51 такого змісту: «51. Продовжити до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше». (Ми навмисне не коментуємо цю норму, залишаючи цю функцію за органом, уповноваженим тлумачити законодавчі акти) |
Відповідно до ст. 45 особи, зазначені у п. 1, пп. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), за минулий рік.
Особи, зазначені у п. 1, пп. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пп. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Окрім зазначених вище випадків подання декларації, новаціями є такі:
| Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у п. 1, п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, та особа, зазначена у п. 4 ч. 1 ст. 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. |
| Особи, зазначені у п. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, подають в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у разі входження до складу конкурсної комісії, утвореної відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідної громадської ради, ради громадського контролю, утвореної при державних органах, — протягом десяти календарних днів після входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу відповідно конкурсної комісії, Громадської ради доброчесності, громадської ради, ради громадського контролю. |
| Особи, зазначені в абз. 4 та 5 п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700, подають в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік у разі зайняття посади керівника або входження (обрання, призначення) до складу вищого органу управління, інших органів управління відповідного громадського об’єднання, іншого непідприємницького товариства — протягом десяти календарних днів після зайняття посади керівника або входження (обрання, призначення) до складу вищого органу управління, інших органів управління громадського об’єднання, іншого непідприємницького товариства. |
Звертаємо увагу! Особи, які звільнилися або звільняються згідно з цим Законом від виконання обов’язку подати відповідну декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію, що охоплює період до набрання чинності цим Законом, не подають та до відповідальності не притягуються.
НЕ ПОДАЮТЬ ДЕКЛАРАЦІЇ У 2017 РОЦІ
Не подають декларації та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані і про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента):
| військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу |
| військові посадові особи з числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу, військової служби за контрактом осіб офіцерського складу |
| всі інші військовослужбовці за умови, що вони одночасно не обіймають будь-яку іншу посаду, зазначену вище у п. 1, п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700 |
Важливо! Закон дозволяє відтермінувати подання декларації за минулий рік військовослужбовцям — суб’єктам декларування, які не мали можливості зробити це до 1 квітня за місцем військової служби за таких обставин:
— якщо ця особа виконує завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду;
— безпосередньо бере участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції;
— направлена до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу.
За наявності таких обставин декларація за звітний рік подається військовослужбовцем, який є суб’єктом декларування, протягом 90 днів з дня прибуття до місця проходження військової служби чи дня закінчення проходження військової служби, яким слід вважати день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
