Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII (далі — Закон № 76) керівники органів виконавчої влади та інших державних органів з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів наділені правом ініціювати надання працівникам (у тому числі держслужбовцям) відпусток без збереження зарплати. При цьому згода держслужбовців на оформлення саме цієї неоплачуваної відпустки не потрібна.
Слід зазначити, що ця норма Закону № 76 продовжує діяти і у 2017 році, оскільки цей Закон не містить обмежувальних приписів з приводу періоду її застосування.
З 01.05.2016 р. право на додаткову відпустку за стаж держслужби державні службовці мають за наявності стажу держслужби понад 5 і більше років (п. 2 Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затверджений постановою КМУ від 06.04.2016 р. № 270, далі — Порядок № 270). Таким чином, право на цю відпустку та її тривалість залежать від наявного у держслужбовця стажу держслужби.
Що стосується періоду відпустки без збереження зарплати (незалежно від підстави для її надання), то його зараховують до стажу держслужби як період, коли держслужбовець не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з державним органом (п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2016 р. № 229).
При цьому у п. 11 Порядку № 270 зазначено: додаткова відпустка за стаж держслужби не надається держслужбовцю за час перебування ним у відпустках без збереження зарплати. Підкреслимо, що вказана норма застосовується незалежно від підстав для надання відпустки без збереження зарплати.
Також слід пам’ятати: додаткова відпустка за стаж держслужби конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу держслужби (п. 3 Порядку № 270). При цьому надається зазначена відпустка повної тривалості незалежно від відпрацьованого часу у відповідному році. Законодавством про державну службу не передбачено підходу щодо пропорційного розрахунку її тривалості.
Таким чином, у випадку, наведеному у запитанні, держслужбовці за рішенням керівника держслужби перебували у неоплачуваній відпустці менше місяця (з 06.02.2017 р. по 17.02.2017 р.). Тому перебування за цей час у відпустці без збереження заробітної плати не вплине на визначення тривалості додаткової відпустки за стаж держслужби.
Отже, за рік держслужби, на який припала відпустка без збереження зарплати за підставою п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76, держслужбовцям мають бути надані додаткові відпустки за стаж держслужби у повному обсязі.
