(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 11
  • № 10
  • № 9
  • № 8
  • № 7
  • № 6
  • № 5
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/31
Держслужбовець
Держслужбовець
Грудень , 2017/№ 12

Виявлення корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення: дії та наслідки*

Роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції

* Роз’яснення надане Національним агентством з питань запобігання корупції у рамках укладеного Меморандуму щодо інформаційної співпраці між НАЗК і редакцією «Держслужбовця». Назва редакційна. — Прим. ред.

Яким чином діє НАЗК у разі виявлення корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення?

Відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та КУпАП у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення НАЗК:

1) складає протоколи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, за статтями 17261729;

2) вносить приписи про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону;

3) у разі виявлення ознак злочину, передбаченого статтями 3661 та 3682 Кримінального кодексу України, затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції (органам Національної поліції, Національного антикорупційного бюро, органам прокуратури) за підслідністю, визначеною статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Чи одночасно НАЗК складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає подання про проведення службового розслідування, яке проводиться паралельно із судовим розглядом?

Відповідно до частини третьої статті 65 Закону з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Факт вчинення особою адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією (статті 17241729 КУпАП), фіксується в протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідно до статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 17241729 КУпАП. Таким чином, органом, який вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 1726 КУпАП, є суд. У зв’язку з цим, на думку Національного агентства, службове розслідування стосовно особи щодо виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню ним корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, може проводитися після набрання законної сили рішенням суду про притягнення такого суб’єкта декларування до адміністративної відповідальності за вказані вище правопорушення.

Який порядок притягнення держслужбовців до дисциплінарної відповідальності?

Відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон) за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Порядок притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності визначений Законом України «Про державну службу». Відповідно до статті 64 вказаного Закону за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі — дисциплінарна комісія). Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія. Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

В той же час відповідно до частини третьої статті 65 Закону з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 р. № 691).

Як діяти суб’єкту декларування у випадку, якщо він виявив помилку у декларації самостійно після спливу 7-денного терміну її відправлення?

Частиною четвертою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Розділом ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 р. № 3 (далі — Порядок), передбачено, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр) суб’єкти декларування мають право, зокрема, подавати виправлені документи у строки та в порядку, визначені в пункті 7 цього розділу. Суб’єкт декларування має право за власною ініціативою подати виправлену декларацію упродовж семи днів після дня подання первинної декларації, до якої подається виправлена версія, шляхом створення та подання виправленого документа у Реєстрі.

Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб’єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного ЕЦП. Перед підписанням документа суб’єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.

Подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб’єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб’єкта декларування. Після отримання зазначеного повідомлення суб’єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до Порядку. В суб’єкта декларування відсутня можливість подати виправлену декларацію за власною ініціативою після спливання зазначеного вище семиденного строку.

У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.

Враховуючи зазначене, суб’єкт декларування може направити лист до Національного агентства з повідомленням про помилку у декларації із зазначенням, в чому саме помилка і в якому розділі, який буде братись до уваги у разі проведення повної перевірки відповідного суб’єкта декларування.

корупційне правопорушення, виявлення правопорушення, притягнення до відповідальності, державні службовці, виправлення декларації додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті